Про це пише “Дзеркало тижня” з посиланням на дані НБУ.

Більше половини (54%) корпоративних позик отримано з Кіпру, а серед найбільших кредиторів присутня низка офшорних юрисдикцій, та країн iз так званим ліберальним режимом оподаткування. На думку банківського експерта Вадима Сироти, це підтверджує усталену думку про те, що іноземне кредитування дуже часто фактично є реінвестуванням коштів, виведених iз України в офшорні юрисдикції. На думку експерта, існуюча практика реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті з нерезидентами створює величезне поле для суб’єктивних оцінок чиновників і несе в собі колосальні корупційні ризики.

Тим часом Державна казначейська служба розіслала місцевим органам влади офіційні листи з вимогою підтвердити готовність погасити заборгованість перед казначейством за попередні періоди, пише Економічна правда. Йдеться про заборгованість за короткостроковими позиками, отриманими з казначейського рахунку в 2009-2014 роках. Місцеві бюджети брали такі позики для покриття касових розривів, тобто для фінансування витрат при відсутності доходів протягом певного проміжку часу. За даними Асоціації міст України, обсяг боргів за середньостроковими позиками за попередні періоди становить 9 млрд грн.

Міста, в свою чергу, звинувачують Кабінет Міністрів у некоректних розрахунках бюджету і вимагають, щоб заборгованість була списана. Якщо цього не станеться – будуть недофінансовані інші витрати.