На варті Конституції чи політиків?
Парламент прийняв у першому читанні новий законопроект перезавантаження Конституційного Суду, однак, на думку експертів, він залишиться політично залежним
фото: AFP
Однією з важливих реформ у нашій країні є перезавантаження вітчизняної судової системи. Ще торік в останній день вересня набули чинності зміни до української Конституції в частині правосуддя та нова редакція закону “Про судоустрій та статус суддів”. Це заклало фундамент для реформування судів.
Цього тижня парламентарі ухвалили в першому читанні проект Закону “Про Конституційний Суд України”, розроблений парламентським Комітетом із питань правової політики та правосуддя. Зволікати з прийняттям законодавчого врегулювання діяльності КС не можна, адже сьогодні конституційне судочинство в нашій державі стало слабким і неефективним, унаслідок чого суттєво втратило довіру суспільства. Цього року Конституційний Суд не прийняв жодного рішення, а розгляд поданих раніше конституційних скарг заблоковано!
Упродовж понад 20 років функціонування Конституційного Cуду влада неодноразово блокувала його роботу і втручалася в діяльність суддів. У результаті таких дій українці отримали політично залежний і слабкий орган. До того ж він працює не в повному складі – наразі залишилося лише 13 із 18 суддів, а нових не можна відібрати, оскільки нова конституційна процедура конкурсного відбору не закріплена в законі. До того ж конституційне провадження організовано так, що суддя несе основне навантаження під час підготовки справи до розгляду.
Новий законопроект покликаний перезавантажити порядок організації та діяльності КС, статус суддів, підстави й алгоритм звернення до нього, процедуру розгляду справ і виконання його рішень. Автори законопроекту пропонують призначати суддів Конституційного Суду – загалом 18 судочинців – терміном на 9 років без можливості повторного призначення. Передбачається, що кандидатів відбиратимуть на конкурсній основі. По шість судочинців пропонуватимуть Президент, парламент та з’їзд суддів України.
Згідно із новими законодавчими ініціативами, суддею КС може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і щонайменше 15 років стажу. Повноваження вершителів правосуддя припинятимуть після досягнення ними 70 років. Право на звільнення суддів матиме щонайменше 2/3 складу Конституційного Суду.
Передбачається, що Велика палата у складі всіх суддів КС вирішуватиме питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями. Два сенати (по дев’ять судочинців у кожному) перевірятимуть відповідність законів Конституції України за конституційними скаргами. Крім цього, пропонується створити шість колегій суддів, кожна з яких діятиме у складі трьох судочинців. При цьому парламент хоче зобов’язати суддів КС щороку в першому кварталі оприлюднювати доповідь за підсумками діяльності та фінансового забезпечення в попередньому році. З метою надання експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами планується тимчасово, до 1 січня 2020-го року, запровадити інститут спеціального радника – судді у відставці іноземного органa конституційної юрисдикції або представника міжнародної урядової організації.
Однак, на думку експерта Реанімаційного пакета реформ Юлії Кириченко, в новому законопроекті практично не врегульована конкурсна процедура відбору суддів – не встановлюється кількісний склад майбутньої конкурсної комісії, обов’язковість результатів конкурсу для суб’єктів призначення, не сформовані конкретні вимоги до її членів. Фактично законопроект нівелює конституційні новації реформування КС, адже таким чином замість відбору достойних кандидатур та представлення їх для призначення, конкурсна комісія відбиратиме зручних для Президента, парламентарів та з’їзду суддів кандидатів.
На цих можливих ризиках наголошували також під час голосування цього тижня деякі народні обранці. До того ж, за їх словами, документ прийнято з порушенням регламенту, оскільки не можна переглядати законопроект на сесії, під час якої він був відхилений.
Серед запропонованих парламентом ініціатив є й позитивні новації. Зокрема проект Закону “Про Конституційний Суд України” запроваджує конституційну скаргу, яка дозволить українцям звертатися до суду, якщо вони вважатимуть, що застосовані в остаточному судовому рішенні в їхній справі законодавчі положення не відповідають Конституції. Якщо раніше КС робив висновок щодо конституційності законів і норм лише за зверненням Президента, уряду чи щонайменше 45 народних депутатів, то тепер це також робитимуть за скаргою окремої особи. Передбачається, що таким чином Конституційний Суд стане доступнішим для звичайних громадян.
Ігор Коліушко, голова правління
Центу політико-правових досліджень:
– Закон “Про Конституційний Суд України” навіть у теперішній недоопрацьованій редакції необхідний насамперед, щоб розблокувати патову ситуацію, яка сьогодні склалася. Відповідно до Конституції, українці мають право скористатися таким додатковим механізмом захисту власних прав, як конституційна скарга, однак насправді не можуть зробити цього, оскільки на законодавчому рівні не розроблена процедура її розгляду. На мій погляд, ключовим недоліком запропонованого парламентарями законопроекту є недосконала система добору суддів. Передбачається, що кожен суб’єкт призначення створює свою кваліфікаційну комісію, а це фактично нівелює незаангажованість КС. Має бути єдина авторитетна конкурсна комісія, яка працюватиме на постійній основі, самостійно обиратиме і виноситиме кандидатури на посади на розгляд Президента, парламенту та з’їзду суддів.
Основна проблема вітчизняної судової системи – це кадри, судочинці. Вони могли стояти на сторожі права в державі і приймати ефективні рішення, але натомість вирішили служити то одній, то іншій владі. В результаті робота Конституційного Суду зійшла нанівець. Чи поверне цей орган довіру суспільства, залежить не від закону, а від справедливості судових рішень. Шанси на позитивне завершення судової реформи в Україні є. Її успішність вирішить те, як буде сформовано новий Верховний Суд, чи зможуть судді відстояти власну незалежність, коли на них тиснутимуть. Але для цього ще необхідно зробити великий об’єм роботи.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
