Неоголошена війна, яку Росія розпочала проти України і яку наша влада називає “АТО”, вже четвертий рік забирає життя. І от у кабінетах наших можновладців вирішили, що пора щось змінювати. Ні, не йдеться про те, що війна завершиться, виглядає так, що просто вирішили змінити її “вивіску”. В інформпросторі з’являється багато заяв від представників влади про те, що законопроект, який передбачатиме офіційне завершення АТО і перехід до “нового формату” захисту від російської агресії, з’явиться в парламенті уже, можливо, наступного тижня. Але навряд чи парламентарі зможуть ухвалити його до літніх канікул…
Загалом маємо парадоксальну ситуацію: Кремль захопив нашу територію, спочатку Крим, потім Донбас (частину якого вдалося звільнити в рамках АТО), російська армія вбиває наших солдатів та цивільних, а українська влада і далі думає, як узаконити захист нашої країни. І до кінця ще не вирішено, що робити з окупованими Росією територіями. Начебто в 2014-ому наші західні партнери наполягали на тому, що не можна оголошувати воєнний стан, щоб не йти на ескалацію конфлікту. Тому тоді було оголошено Антитерористичну операцію. А ще потрібно було тоді провести в Україні президентські та парламентські вибори, що за умови воєнного стану було б неможливо. Та Путін чхати хотів на всі ці юридичні маневри української влади, і ескалація все одно відбулася. Тиран розуміє тільки право сили. І розпочалася епопея з вічно стурбованим Заходом, “мирним урегулюванням”, форматами перемовин, зрештою, начебто “безальтернативним” мінським процесом, який зайшов у глухий кут.
Якщо ми скасуємо Антитерористичну операцію і в той же час не надамо військовим право діяти адекватно в умовах агресії, ми залишимо Україну беззахисною
Можна дуже довго дискутувати, якою була наша сила і якою є зараз, чи потрібно було оголошувати воєнний стан у 2014-ому, якими тоді були б наші людські й територіальні втрати, але історію не повернеш… Щодо нинішніх заяв наших політиків, то тут також потрібно розуміти, що без підтримки Заходу українська влада навряд чи піде на якісь зміни. І цікаво, що саме на тлі заяв про необхідність переформатування АТО, розробки відповідного законопроекту раптом з’явилася інформація про те, що після кількох місяців підготовки та анонсування зустрічі Президента Петра Порошенка з новим американським лідером Дональдом Трампом їхні перемовини пройдуть у Вашингтоні вже наступного тижня. Візит найближчим часом нашого гаранта до США вже підтвердили й в українському МЗС, хоч станом на день п’ятниці, 16 червня, точної дати офіційно ніхто не називав.
І поки конкретики щодо всіх цих політичних навколовоєнних маневрів практично нема, спробуємо розібратися в заявах політиків і в тому, чого врешті-решт від них можна очікувати.
АТО себе вичерпала
Якщо зараз знову не повертатися до всіх попередніх дискусій щодо формату Антитерористичної операції, то цього тижня першим про те, що планується змінити підхід, публічно заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.
“…Антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань… У той же час настав час перейти до нового формату захисту країни. В чому головна проблема? Чинне українське законодавство передбачає два основні випадки, при яких дозволене бойове застосування збройних сил, – це оголошення війни і Антитерористичної операції. Попри розповсюджене уявлення, відповідно до нашого законодавства, введення воєнного стану передбачає лише запровадження особливого правового режиму в країні або в окремих регіонах і не надає автоматичного права на застосування ЗС України та інших військових формувань. Це законодавство сформоване на основі уявлень XX століття про класичну війну і не враховує особливостей російської гібридної агресії проти України. Настав час нам визначити такий правовий формат, який дозволить оптимально захистити Україну від гібридних засобів війни, що застосовує проти нас Росія, а не втискати масштабні проблеми в обмежений формат АТО. Необхідно не просто визнати окремі райони Луганської та Донецької областей окупованими РФ, але й чітко на законодавчому рівні визначити основи державної політики щодо їх звільнення. Потрібно створити постійно діючий в зоні протистояння оперативний штаб із широкими повноваженнями для комплексного управління ЗСУ, всіма силовими структурами, а також військово-цивільними адміністраціями. Це дуже серйозне питання, що вимагає обговорення в професійному експертному середовищі. Уточнений законопроект “Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей” буде представлений Президенту, після чого, сподіваюся, він оперативно буде внесений до Верховної Ради”, – заявив Турчинов у інтерв’ю Інтерфакс-Україна, відео частини якого опублікував на своїй сторінці у Facebook.
фото: infolight.org.ua Порошенко: мова про інше
Після цього слово взяв Президент Петро Порошенко. “Якщо читати винятково заголовки і не читати текст, то заяву секретаря Ради національної безпеки і оборони можна зрозуміти як спробу перейти до військового стану. Насправді мова абсолютно про інше. На моє доручення було розроблено проект законодавчого акта про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в Україну. Він охоплює цілу низку заходів і кроків, які потрібно здійснити для забезпечення реінтеграції, для визначення правового режиму. Якщо ми скасуємо антитерористичну операцію і в той же час не надамо військовим право діяти адекватно в умовах агресії, ми залишимо Україну беззахисною. Саме тому було розроблено законопроект на моє доручення. До розробки законопроекту були залучені фахівці провідних інститутів, апарату РНБО. І зараз буде відбуватися експертне обговорення. Після цього будуть залучені народні депутати, щоб висловити свою компетентну точку зору. Після обговорення я ініціюю внесення цього законопроекту до Верховної Ради”, – зазначив Порошенко журналістам під час поїздки на Донбас, інформує Лівий берег.
РНБО має формувати якісь стратегічні позиції Президента, подавати свої пропозиції на розгляд Головнокомандувачу. І тоді ухвалюються рішення. А тут вийшло так, що після публічної заяви секретаря РНБО гарант змушений був також публічно реагувати на це, відповідаючи на запитання журналістів. Так, треба запропонувати щось на законодавчому рівні. Турчинов і Порошенко по-різному називали законопроекти, які готують, і фактично акцентували на різному.
фото: president.gov.ua Законопроект один?
Тут треба зауважити, що, незважаючи на те, що, як повідомляли ЗМІ, Турчинов за останні роки зблизився із Порошенком, секретар РНБО залишається в команді “Народного фронту”. І деякі експерти заговорили про те, що своїми заявами Турчинов намагається піднімати рейтинги партії, які за прем’єрства Яценюка катастрофічно обвалилися. І зараз “фронтовики” активно взялися розвивати заяви Турчинова. Про зміну формату АТО без перегляду її суті заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Перший заступник голови парламентської фракції “Народного фронту” Андрій Тетерук сказав, що “законопроект, який дасть можливість завершити етап АТО і почати етап нового використання наших ЗСУ”, буде внесений до ВРУ наступного тижня. Про деталі не розповідав, бо текст законопроекту ще не був затверджений.
Водночас в РНБО повідомили, що так, вони провели круглий стіл разом із експертами, які спеціалізуються на зовнішньополітичних, безпекових та оборонних питаннях, а також представники органів державної влади й усі “в цілому підтримали концепцію” законопроекту “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей”. Але й було багато пропозицій, тому документ перед поданням Президенту ще доопрацюють. Це підготовка саме того законопроекту, про який говорив Петро Порошенко?.. Бо якщо ні, то найменше, що нам ще потрібне, це нові політичні протистояння між коаліційними силами в гонитві за рейтингами.
Настав час нам визначити такий правовий формат, який дозволить оптимально захистити Україну від гібридних засобів війни, що застосовує проти нас Росія, а не втискати масштабні проблеми в обмежений формат АТО
У президентській фракції БПП також активно коментують цю тему. Але якщо Порошенко зараз намагався не акцентувати увагу громадськості на ймовірності оголошення воєнного стану, то деякі нардепи з БПП робили навпаки. Зокрема, про можливість оголошення воєнного стану в окупованій частині Донбасу заявив нардеп від БПП, член парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Іван Вінник.
Він зазначив, що потрібно на рівні закону встановити, що проти нас здійснена військова агресія і що наша країна застосовує армію на власній території, не порушуючи Конституцію, оскільки ми оголошуємо відповідний воєнний стан на окремій території, яка зараз окупована регулярною російською армією.
“Для того, щоб нарешті наглядові структури спільно з ОБСЄ зафіксували наявність російської армії де-юре, щоб російська дипломатія не паразитувала на тому, що буде залучати українську армію до Гааги за злочини проти людяності, тому що вони читають нашу нинішню Конституцію: Збройні сили України не можуть бути застосовані на території України проти українського народу, якщо тільки не оголошений воєнний стан… Ми звільняємо території від російського окупанта і потім виконуємо необхідні дії для відновлення інфраструктури, для реінтеграції, і відновлюємо кордон на тій адміністративній лінії, де вони встановлені міжнародними договорами… Ми можемо поки що говорити, якщо Росія не застосує авіацію, про звільнення Донецької та Луганської областей”, – заявив Іван Вінник у ефірі “5 каналу”.
Заступник голови фракції БПП Анатолій Матвієнко зазначав у коментарі каналу “112 Україна”, що він би пропонував ввести воєнний стан на Донбасі й у Криму. Але той же Матвієнко визнав, що навіть не знав, хто готує новий законопроект.
“Цей закон досі ніхто не бачив, що дуже дивно, враховуючи, що парламент повинен прийняти його публічно. Я хочу нагадати: у нас залишилося чотири дні в парламенті, коли депутати голосують, – два вівторки і два четверги. Другий момент, який стосується цього закону, як я розумію, це не два закони, а є дійсно один закон. Цей закон жодного відношення до реінтеграції, до визнання статусу окупованих територій, до прав людей, до режиму правового на цій території не має. Єдине, що він буде мати під собою, це те, що дійсно АТО як така перестане існувати, оскільки Головний штаб, де буде управлятися операція на сході, вона буде тепер під чиновником Міністерства оборони, а не СБУ, що логічно. Тобто це буде адміністративне рішення”, – заявив у ефірі каналу “112 Україна” ще один нардеп від БПП, “єврооптиміст” Мустафа Найєм. До речі, він є серед авторів одного із кількох законопроектів, які передбачають визнання частини Донбасу, як і Криму, окупованими. Документи вже є у парламенті, але низка експертів уже зазначила, що шансів на їх ухвалення небагато.
джерело: mediarnbo.org “Головне зловити хвилю”
Що буде з новим законопроектом – поки що не відомо. Спершу потрібно, щоб його оприлюднили. А щодо ймовірності воєнного стану, то тут треба нагадати, що він вводиться на пропозицію РНБО окремим указом Президента. Але ще цей указ має затвердити парламент, який повинен впродовж двох днів зібратися без скликання.
“Я повністю підтримую заяву секретаря РНБО Турчинова про необхідність згортання Антитерористичної операції і переходу до нового формату захисту від гібридної війни з Росією. Виникає тільки питання: чому воєнний стан не було введено раніше? Цей крок потрібно було робити ще три роки тому. Чому його вирішили зробити саме зараз? Найімовірніше, щоб уникнути позачергових виборів… Чи торкнеться воєнний стан всієї країни, чи тільки окремих регіонів? Все буде залежати від того, як це питання поставлять в указі. В принципі, закон передбачає, що може бути загальне воєнне становище і воєнний стан для окремих регіонів. Хоча гібридні загрози, що стоять перед нами, визначають тотальний характер війни. Тобто вся економіка повинна бути переведена на воєнні рейки. Призов також повинен стосуватися громадян в усіх регіонах… Що стосується реалізації заяви Турчинова і реального переходу країни на воєнний стан, то тут головне зловити хвилю. Не думаю, що ця заява була зроблена у відриві від аналізу всієї ситуації. Після врахування усіх обставин і настроїв таку заяву визнали за можливе зробити. Звичайно, це викличе певну реакцію як в країні, так і в наших західних партнерів. Не думаю, що ця реакція буде однозначною в той чи інший бік”, – написав у блозі на сайті “Новое время” директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.