Прийняття законопроекту відбулося незважаючи на негативну заяву представництва ЄС в Україні, озвучену напередодні голосування.

У представництві наголосили, що такий крок порушить домовленість із ЄС щодо скасування цих мит, а також висловили сподівання, що депутати Верховної Ради поважатимуть ті міжнародні зобов’язання, які публічно взяла на себе Україна, “та уникнуть ще однієї двосторонньої торговельної суперечки з ЄС”.

У квітні 2016 року Верховна Рада вперше підвищила мито на експорт брухту чорних металів із 10 до 30 євро за тонну терміном на три роки.  Ця ініціатива активно лобіювалася українськими металургами, які заявляли, що експорт металобрухту істотно підвищує собівартість виплавки сталі в Україні, а відповідно, знижує конкурентоспроможність української сталі на світовому ринку.

В Євросоюзі цю ініціативу сприйняли вкрай негативно, заявивши, що “вона порушує дух і букву Угоди про асоціацію”. Зрештою, закон було ветовано Президентом Петром Порошенком. Він запропонував викласти законопроект в інший редакції, погодженій з ЄС.

Президентом було внесено правки до цього закону, які стали компромісом з ЄС. Компроміс полягав у тому, що при збереженні запропонованої ставки збільшених мит, їх дію було скорочено до одного року.

За інформацією Європейської правди, в Європі отримували чіткі гарантії, що мита не будуть продовжені. Саме тому питання мита на металобрухт більше не порушувалося як умова відновлення макрофінансової підтримки з боку ЄС.

Тепер, швидше за все, Єврокомісія звернеться до Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий Верховною Радою закон. Якщо ж він набуде чинності, Єврокомісія може оскаржити мита через міжнародні суди.

Крім цього, як припускають співрозмовники Європейської правди, може бути заморожене надання Україні нових автономних преференцій. Йдеться про додаткові експортні квоти, ухвалення яких перебуває на фінальному етапі. Затвердження цих преференцій, за підрахунками Мінагрополітики, дасть можливість українським агровиробникам заощаджувати по 180 млн доларів на рік.