Кабінет міністрів України вперше приступив до бюджетного планування не на один, а три наступні роки. Цього тижня, 14 червня, урядовці схвали проект Бюджетної резолюції до 2020 року. Документ міністри затвердили з умовою доопрацювання впродовж трьох днів і після цього передадуть його до парламенту (який має затверджувати бюджетну резолюцію). Зазначимо, що саме на основі цього документа повинен розроблятись законопроект про держбюджет.

Обіцянок і позитивних прогнозів від урядовців зараз багато. Зокрема, міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що буде достатньо коштів для усіх ключових реформ, таких як медична, пенсійна, земельна. А також на безпеку та оборону та соціальні зобов’язання держави.

 “Перехід від однорічної до трирічної системи планування є не просто технічною зміною формування бюджету шляхом додавання у розрахунках ще двох бюджетних періодів. Це системна зміна бюджетної політики, що має забезпечити стратегічний підхід до забезпечення та ефективний розподіл ресурсів. Це послідовна та передбачувана бюджетна політика, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність. Це також контроль і управління державним боргом. За чинної моделі видатки просто індексуються. Індексування – це минуле, неефективність, недофінансування. В той час, як нам треба орієнтуватися на майбутнє… Разом із бюджетом ми вперше подамо два нові документи – стратегію управління боргом і звіт про фіскальні ризики”, – заявив, представляючи проект бюджетної резолюції, Олександр Данилюк, повідомляє Економічна правда.

У Кабміні зазначають, що в короткостроковій перспективі можна буде знизити рівень дефіциту держбюджету із 3% до 2% ВВП. В довгостроковій перспективі – вийти на бездефіцитний бюджет. І відповідно до сценарію, який урядовці взяли за основу, наступного року зростання ВВП складе 3%, у 2019-ому – 3,6 %, у 2020-ому – 4%. Щодо інфляції, то в прогнозах уряду її зниження до 5% до 2020-го (7% – у 2018-ому, 5,9% – у 2019-ому). Також урядовці запланували впродовж 2018-2020 років знизити рівень державного боргу з 66,8% ВВП (такий граничний його розмір на кінець цього року передбачений у держбюджеті-2017) до 55%.

“Ми відкриваємо горизонт на три роки, бачимо стабільність, стійкість національної  валюти, розвиток національної економіки, створення робочих місць, і як результат, підвищення мінімальної й середньої заробітної плати. Це черговий системний крок, який робимо сьогодні як уряд. Розпочинаємо новий бюджетний процес, і у вересні внесемо новий проект державного бюджету на 2018 рік відповідно до бюджетної резолюції”, – зазначив прем’єр Володимир Гройсман, інформує урядова прес-служба.

Всі зростання економіки мають впливати на рівень життя громадян. Загалом в уряді не припиняють розповідати, як у нас все добре і як буде ще краще. Ще у квітні урядовці заявляли про те, що середня номінальна зарплата в Україні становила 6659 грн (на 36% більше, ніж у квітні 2016-го), і, що до кінця цього року буде 7000 грн. Прем’єр Гройсман продовжує повторювати ці обіцянки, а також каже, що в середньостроковій перспективі реальна середня зарплата українців становитиме 10000 гривень. Але навіть за такої умови чи збільшиться насправді купівельна спроможність українців? Чи вдасться впоратись з інфляцією? Якими тоді будуть ціни? Який розрив між різними зарплатами? Такі питання виникають у більшості українців.

Зрозуміло, вже через два роки, якщо не буде ніяких форс-мажорів, в Україні відбудуться чергові президентські та парламентські вибори. Тому нинішній владі треба “малювати” хороші цифри. І треба багато обіцяти, але насправді, ще більше треба працювати.

Зазначимо, що за результатами травневого опитування соціологічної групи “Рейтинг”, у 62% українців за останній рік погіршився матеріальний стан. Стільки ж відсотків респондентів відповіли, що їм сьогодні не під силу сплачувати “комуналку”. 97% опитаних відчувають на собі підвищення цін на споживчі товари і послуги у цьому році. І  65% опитаних зазначили, що головною причиною поганого економічного стану в країні є непрофесіоналізм та корупція чинної влади. Ось так. Другою за популярністю відповіддю про причини нинішнього економічного стану стала війна на сході країни. Опитування групи “Рейтинг” проходило 19-25 травня, охопило 2000 респондентів віком від 18 років. Помилка репрезентативності: не більше 2,2%.

Насамкінець зазначимо, що у березні цього року постійний представник програми розвитку ООН в Україні Ніл Вокер зазначав, що 60% наших громадян живуть нижче межі бідності.