Ціна здоров’я українців
Парламент після важких дебатів таки зробив перший крок до запуску медичної реформи, яка, найімовірніше, запрацює з 1 січня 2018-го
Необхідність реформування вітчизняної системи охорони здоров’я назріла давно, і ось нарешті процес розпочався – парламентарі на засіданні 8 червня з третьої спроби (!) ухвалили в першому читанні законопроект “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”. Відповідне рішення з урахуванням поправок щодо гарантування оплати вторинної і третинної медичної допомоги дітям до 14 років, а також під час вагітності і пологів підтримали 227 із 356 зареєстрованих у сесійній залі народних обранців. “За” проголосували БПП, “Народний фронт”, “Самопоміч”, позафракційні, частина депутатів “Волі народу” і Радикальної партії. Жодного голосу не дали “Опозиційний блок”, “Батьківщина” і депутатська група “Відродження”.
Як писала цього тижня “Пошта”, Україну охопив потужний флешмоб #вимагаю_медреформу. Люди розповідають про своє перебування в державних лікарнях та поліклініках і одностайні в тому, що у медичній галузі конче потрібні серйозні зміни. В Інтернеті українці не перестають ділитися своїми враженнями від лікування у державних медзакладах.
2 червня Національна рада реформ підтримала реформу медицини і рекомендувала Верховній Раді України визначити пацієнтські законопроекти МОЗ як невідкладні. У вівторок, 6 червня, під тиском громадськості (під стінами Верховної Ради, а також у 50 українських містах відбулася акція протесту під назвою “Година смерті”: люди на вулицях лягали на землю і накривалися простирадлами. Моторошна картинка нагадувала тіла в морзі. В ряду було 67 людей – саме стільки в Україні помирає щогодини, не отримавши належної медичної допомоги, – “Пошта”).
За що платитиме держава?
Хронічна проблема системи охорони здоров’я в нашій країні – неефективне фінансування, постійна нестача коштів. Щоб її побороти і забезпечити європейську якість медичного обслуговування, зробити медичні послуги доступними і своєчасними, насамперед необхідно оновити модель фінансування галузі. Саме над цим сьогодні працює українська влада.
Відповідно до законопроекту “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”, метою якого є скорочення частки приватних платежів, запроваджується принцип фінансування “гроші йдуть за пацієнтом”. Хворий зможе самостійно, незалежно від місця реєстрації, обирати лікаря й укладати з ним відповідний контракт.
Таким чином бюджетні кошти на медицину розподілятимуть за простими та єдиними для всіх правилами. Їх спрямовуватимуть на оплату конкретно наданих медичних послуг та лікарських засобів, а не на утримання інфраструктури. Це стимулюватиме медиків відповідальніше ставитися до власних обов’язків, адже держава більше платитиме лікарю, в якого буде більше пацієнтів.
«Сили зла” прагнуть не лише заблокувати старт медичної реформи, а й забрати в українців надію на те, що зміни можливі
Уряд щорічно затверджуватиме “державний гарантований пакет”, куди входитимуть медичні послуги і лікарські засоби, які держава зобов’язується оплачувати за заздалегідь встановленим єдиним тарифом. Державні фінансові гарантії поступово надаватимуть всім громадянам України незалежно від їхнього матеріального стану. Передбачається, що з держбюджету повністю оплачуватимуть первинну, екстрену (близько 80% усіх звернень), а також паліативну медичну допомогу. Державним коштом частково відшкодовуватимуть діагностику, консультації спеціалістів, стаціонар і певні види ліків.
Разом із цим вводитимуть офіційну співоплату за рахунок коштів пацієнтів або інших джерел за встановленим Кабміном фіксованим тарифом. Теперішні пільги в сфері медичного обслуговування зберігатимуть і реалізовуватимуть відповідно до законів, якими вони впроваджені. Також передбачаються додаткові державні фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників АТО та поступове запровадження “електронної охорони здоров’я”. Оплату і контроль за наданими медичними послугами здійснюватиме спеціальна державна некомерційна Національна служба здоров’я на підставі договору про медичне обслуговування населення.
Також цього тижня парламентарі відхилили супровідний проект закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, інформує LB.ua У парламенті не знайшлося необхідної кількості голосів ані за прийняття відповідного законопроекту, ані за повернення його на доопрацювання в парламентський комітет чи Кабмін. Логіка в цьому є, адже перш ніж закладати кошти на реалізацію кроків у реформуванні медичної галузі, необхідно їх чітко визначити.
Цей документ має узгодити статті, які визначають розподіл витрат між бюджетами, з новою моделлю фінансування первинної медичної допомоги і системи громадського здоров’я, зазначено на офіційному сайті МОЗ. Зокрема, передбачалося розширення спектра витрат, які можуть фінансуватися з держбюджету. Відповідний законопроект покликаний закласти основу для формування регіональної мережі закладів громадського здоров’я, подолати прогалини в запобіганні розвитку захворювань і у формуванні здорового способу життя.
Державні фінансові гарантії запроваджуватимуть поступово, на первинному рівні вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року.
“Наша команда ніколи не погодиться залишити в лікарнях хабарі”
Голосуванню передували гарячі суперечки щодо якості документів. Тимчасовий виконувач обов’язків очільника Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун закликала депутатів підтримати проекти законів, що дають старт медичній реформі в Україні, зазначивши: “Щодня в Україні помирає 1600 людей. Система, яка мала б їх рятувати, не працює. За роки незалежності розроблено 21 законопроект про медичне страхування, змінилося понад 20 міністрів, а українців стало на 10 мільйонів менше. Це ціна, яку заплатило суспільство за велику брехню, що в Україні є безоплатна медична допомога. Прийнявши відповідні законопроекти, ми проголосимо незалежність української медичної системи від радянської спадщини. Можемо далі шукати ідеальну модель, але в нас зараз – руїна… Ми даємо хабарі за все, навіть за пологи. Це все зміниться, коли перейдемо на нову, легальну систему взаємовідносин у медицині”.
Своєю чергою нардеп і колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій гостро розкритикував урядові ініціативи щодо реформування медичної галузі та звинуватив МОЗ у побудові нових корупційних схем шляхом централізації спрямованих на медицину 80 мільярдів гривень. Він запропонував альтернативний проект закону, який парламентарі не підтримали.
Цікаво, що пакет законопроектів медичної реформи розглянули лише Комітет соціальної політики та Бюджетний комітет парламенту – він не потрапив на розгляд профільного Комітету охорони здоров’я! Його голова Ольга Богомолець назвала запропоновані законодавчі ініціативи “киданням пацієнтів під танк”, оскільки, з її слів, урядовці не прописали, що саме входитиме до базового гарантованого пакета допомоги і скільки людям доведеться платити при співоплаті.
“Верховна Рада важко ухвалила в першому читанні законопроект, який запроваджує нову систему охорони здоров’я. Разом із цим депутати відхилили запуск нової моделі фінансування. Без цього законопроекту жодних змін не буде, адже не буде коштів. Це війна двох систем – старої радянсько-середньовічної та нової європейської. “Сили зла” прагнуть не лише заблокувати старт медичної реформи, а й забрати в українців надію на те, що зміни можливі. Вони хочуть зберегти стару систему охорони хабарів, яка їх влаштовує. 227 голосів за перший законопроект – це великий удар по тих, що роками контролювали медицину в Україні. Як результат – провал голосування за другий законопроект та шалений спротив змінам. Це показує, що ми на правильному шляху. Наша команда ніколи не погодиться залишити в лікарнях хабарі. Так реформи не робляться! Так ніколи не буде змін у медицині. Ми заново вноситимемо законопроект із поправками до Бюджетного кодексу та вимагатимемо ухвалити їх до кінця цієї сесії, щоб реформа розпочалася, як цього вимагають українці”, написала на своїй Facebook-сторінці Уляна Супрун. Прикро, коли від недосконалості вітчизняної системи охорони здоров’я щодня вмирають українці, а депутати традиційно не можуть вибратися з тенет популізму і захисту приватних інтересів. Вони далекі від реального стану речей, адже самі лікуються здебільшого за кордоном або в медичних закладах на кшталт “Феофанії” чи профільних закладах міністерств. Вочевидь, деякі народні обранці навіть не читали розроблених урядом законопроектів медичної реформи. Противники реформаторських змін лише вдаються до традиційної популістської риторики, заявляючи, що МОЗ убиває українську націю, але натомість не пропонують нічого кращого.
Те, що уряд спільно з парламентом нарешті всерйоз узявся за медичну реформу, – вже прогрес. Зараз важливо, аби парламентарі дійшли згоди у спірних питаннях, внесли необхідні поправки і пакет законопроектів успішно подолав парламентський бар’єр. Коли ціна питання – життя і здоров’я людей, часу на зволікання немає!
“Медична реформа нам дуже потрібна, і то давно! Ті зміни, які пропонує чинний склад Міністерства охорони здоров’я, вперше за 25 років я повністю підтримую! Це правильні кроки! Так, можливо, вони будуть болючі, ми зробимо якісь помилки, а ще буде багато невдоволених (бо всім не догодиш), та принаймні ми почнемо цей шлях, почнемо нарешті реформу, – зазначав “Пошті” у матеріалі “Хочемо якісної медицини!” у №44 (1954) за 8 червня 2017-го Володимир Зуб, головний медик Львова. З його слів, перший етап нової системи охорони здоров’я передбачає зміни в роботі сімейних лікарів. Якщо раніше при різних обсягах роботи зарплату вони отримували однакову, то тепер цього не буде.
“Пацієнтові не нав’язуватимуть лікаря за місцем проживання – він матиме можливість сам обрати фахівця, якому довіряє, укласти з ним угоду. І тоді виділені державою гроші будуть платити саме тому лікарю, до кого прийшов пацієнт. Відтак лікар буде зацікавлений, аби до нього йшли пацієнти, буде ввічливим, наведе порядок у своєму кабінеті, нарешті полагодить поламаний стіл, піклуватиметься, щоб у його кабінеті було відповідне обладнання для надання кваліфікованої допомоги. Якщо всього цього не буде, пацієнт завтра прийде до іншого лікаря, і гроші підуть не до нього”, – казав Володимир Зуб. – Також чимало історій можна почути про хамовите ставлення молодшого персоналу до пацієнтів, про тітоньок, які в приймальнях чи реєстратурах відразу ж грубіянять, не дозволяють зробити зайвого кроку або ж не рушать із місця, поки їм не заплатиш. Відтепер сам лікар буде зацікавлений у підборі медсестер та вимагатиме, щоб ті з повагою ставилися до пацієнта. Щоб усіх цих проблем не було, щоб пацієнт міг отримувати кваліфіковану медичну допомогу, потрібна матеріальна стимуляція”.
Майже половина українців (47%) вважають, що за останній рік якість надання послуг у державних медичних закладах погіршилася. Третина переконана, що вона залишилася на тому ж рівні, що й раніше. Такими є дані соціологічної групи “Рейтинг”. Торік результати аналогічного опитування були ще менш обнадійливими: 55% респондентів зазначили, що послуги стали гіршими, 27% – що їхня якість не змінилася.
При цьому в 2017-му році лише 8% учасників опитування висловили переконання, що обслуговування в державних лікарнях стало кращим, тоді як 2016-го покращення послуг відзначали 12%.
Загалом визнання важливості дій Міністерства охорони здоров’я серед населення в більшості вікових категорій ледь сягає половини. Найвище воно серед людей віком від 36 до 50 років – 51%. Найнижче – серед молоді (18 – 25 років) – усього 40%. Загалом в Україні дії МОЗу схвалюють 49% опитаних.
Окремі рішення Міністерства охорони здоров’я, підтримані Кабміном, усе ж мають популярність. Наприклад, рішення про відшкодування пацієнтам вартості ліків (проти діабету ІІ типу, бронхіальної астми і серцево-судинних захворювань) підтримують 88% опитаних; створення центрів громадського здоров’я в кожній області вважають гарною ідеєю 66% респондентів; збільшення зарплати медикам шляхом запровадження контрактного механізму і виплат медичними страховими компаніями підтримують 57% українців. До такого нововведення, як контракти між пацієнтами та лікарями за сталою ціною впродовж року, наші співгромадяни поки що ставляться насторожено та однозначно підтримують тільки 41% (20% заявили, що не визначилися зі ставленням до цього питання, 39% висловилися проти).
Олег Березюк, парламентар, голова фракції “Об’єднання “Самопоміч”:
– Українську систему охорони здоров’я необхідно терміново змінювати, адже в іншому випадку вона повністю зникне. Державна охорона здоров’я тримається на грошах пацієнтів. Людей довели до того, що їм доводиться обирати між хлібом і ліками! Під час голосування в парламенті ми бачили боротьбу двох цінностей: з одного боку сперечалися ті, що вважають, що так більше бути не може, з іншого – кричали і брехали захисники старої системи координат, де добре незаконно збагачуватися коштом українців.
За теперішнього законодавства більшість грошей на медичну галузь органи місцевої влади розподіляють на заробітні плати медперсоналу, оплату енергоносіїв, поточне утримання медичної інфраструктури, тому в підсумку пацієнтові дістаються копійки. До того ж бюрократична медична мафія навчилася забирати гроші ще до того, як вони потраплять у лікувальні заклади.
Тепер, уперше за роки незалежності України, уряд ліквідовує залишки неефективної радянської системи та запроваджує чіткий принцип “гроші ходять за пацієнтом”.
Нарешті в медичній послузі з’являється людина. Пакет законопроектів у галузі медицини закладає основи для подальших кроків у поступовому впровадженні державного медичного страхування. Це довгий і тернистий шлях, на якому противники реформи встромлятимуть палиці в колеса. Будь-яка реформа не дає результатів одразу – прокинулися зранку, і все добре. Таке буває лише в казках. Ми розуміємо недосконалість запропонованих законодавчих ініціатив, власне, вони і не можуть бути досконалими. Але якщо зараз їх не затвердити, то в період президентських або парламентських виборів цей процес зупиниться на декілька років, що остаточно знищить вітчизняну систему охорони здоров’я.
Михайло Хміль, парламентар, член фракції партії “Народний фронт”:
– Українська система охорони здоров’я терміново потребує реформування. Про це не говорить лише лінивий. Цього тижня Верховна Рада зробила маленький, але важливий крок на шляху до повноцінної медичної реформи. Наразі парламент проголосував за зміну філософії фінансування медичної галузі. Закладено принцип плати не за кількість ліжко-місць у лікувальних закладах, а за взаємовідносини лікарів і пацієнтів.
Конституційна норма про безкоштовну медицину в Україні є утопічною. Відповідно до чинної системи, звертаючись до лікаря, українець платить двічі, водночас сплачуючи податки і неофіційно “даючи в кишеню” медперсоналу. Нова схема покликана ліквідувати таку несправедливість і закласти основи страхової медицини. Для цього держава пропонує окремі види допомоги, що оплачуватимуться з державної казни, – екстрену, первинну і паліативну.
Інші послуги надаватимуть шляхом спільного фінансування за рахунок коштів пацієнтів чи інших джерел (наприклад, обов’язкового соціального або добровільного медичного страхування, коштів місцевих бюджетів) за встановленим урядом фіксованим тарифом.
Україні необхідно підтягуватися до рівня якості медицини передових європейських країн. Насправді важко знайти універсальну модель реформування системи охорони здоров’я, однак не потрібно надовго відкладати вирішення цього питання, тікати від проблеми. Щоб запропоновані законодавчі зміни мали логіку, важливо ще до парламентських канікул (до середини липня, – “Пошта”) прийняти пакет законопроектів, які дадуть старт реформі системи охорони здоров’я, адже, згідно з Бюджетним кодексом, уже 2018-го держбюджет формуватиметься впродовж трьох років.
Уже зараз мобілізувалися як прихильники, так і противники концепції медичної реформи. Без сумніву, їх протистояння не вплине позитивно на стан здоров’я українців. Сподіваюся, здоровий глузд переможе – парламентарі домовляться, і процес зрушить з місця.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
