Епопея із ратифікацією багатостраждальної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС завершилась. Далі тільки кілька формальних кроків. Ми і так йшли до цього впродовж багатьох років, а на останньому етапі, вже після Євромайдану ще втратили час через надуманий консультативний референдум у Нідерландах, який відбувся у квітні минулого року. І на той момент ця країна вже ратифікувала документ, але зрештою влада Нідерландів вирішила піти на повторну ратифікацію. Тож 23 лютого цього року за Угоду ще раз проголосувала нижня палата нідерландського парламенту і нарешті 30 травня – верхня палата. Дві третини тамтешніх парламентарів підтримали асоціацію між Україною та ЄС (50 проти 25). Проти були тільки ультраправі та ультраліві. Так Нідерланди перестали бути останньою країною ЄС, що заважала повноцінній дії Угоди.

Зазначимо, що голосування у вівторок відбулось без обговорення, дебати в нідерландському Сенаті відбулись 23 травня і тоді було зрозуміло, що більшість буде голосувати “за”. Тепер ратифікаційні грамоти має ще підписати король Нідерландів, а після цього їх відправлять у Брюссель. Та якщо повертатись до справді поворотного моменту з Нідерландами, то це грудень минулого року. Тоді уряд країни тюльпанів після кількох місяців пошуку виходу із ситуації після референдуму домігся того, що всередині ЄС було підписано своєрідний додаток до Угоди. Його оформили у вигляді рішення голів держав та урядів країн ЄС. “Європейська правда” нагадує, що це рішення складалось із кількох пунктів: 1)Угода про асоціацію не пов’язана з членством України в ЄС;  не містить положень про свободу руху осіб (тобто не передбачає право на працевлаштування та проживання); не містить положень про спільну оборону України та ЄС; не надає Україні доступу до структурних фондів ЄС; одним із найважливіших елементів співпраці з Україною є боротьба з корупцією. Україна цього не підписувала, та й зрештою в документі не було нічого такого, що б суперечило Угоді чи насправді якось її доповнювало. Угода і так не гарантувала нам членства в ЄС, але російська пропаганда і російський вплив на нідерландський референдум (про це писали західні ЗМІ у своїх розслідуваннях) зробили своє, тож зрештою уряду Нідерландів захотілось перестрахуватись і показатись “хорошим” перед своїми виборцями. Також компроміс, якого добились Нідерланди ніяк би не мав вплинути на те, що Україна ніколи не стане членом ЄС, такого застереження немає. Тут вже нам самим треба розуміти, що попереду ще дуже багато роботи.

Нагадаємо, що незважаючи ні на що більшість пунктів Угоди про асоціацію почали діяти на тимчасовій основі ще із листопада 2014-го, і важливо, що Зона вільної торгівлі з ЄС на тимчасовій основі з січня 2016-го.

Тепер Угода вже повноцінно набере чинності в перший день другого місяця після здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти. Тож експерти зазначають, що Угода повністю має запрацювати не пізніше 1 серпня. “Ратифікація повинна відбутися на саміті Україна-ЄС в липні”, – написав у Twitter брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозв’як.

Перехід Угоди від тимчасового до повноцінного режиму знімає невизначеність. І звичайно, можна говорити про те, що це перемога України. “Кремль, уражений хронічною українофобією, капостив нам на кожному кроці. Він використовував всі наявні ресурси: гроші, пропаганду, брехню, інтриги, розвідувальні структури та групи впливу. Йому підігрували антиєвропейські популістські сили всередині Євросоюзу, які використовували наявні бюрократичні зачіпки та витворювали нові. Все це робилося з єдиною метою – унеможливити ратифікацію Угоди, поховати її та, відповідно, – зупинити курс України на возз’єднання з нашою європейською родиною… Вже перший рік тимчасового застосування Угоди продемонстрував, наскільки високий потенціал вона має для України. Наш експорт до країн ЄС зріс майже на чверть (на 24,5%). Україна поступово інтегрується в європейську політику в багатьох сферах”, – заявив український Президент Петро Порошенко.

Експерти прогнозують, що після остаточної ратифікації повинне відбутись повне відкриття ринків, активізація співпраці між Україною та ЄС в різних сферах. “Можна згадати про гарантії підприємницької діяльності та інвестицій, які почнуть працювати, запрацює механізм інтеграції на ринках поштових послуг та міжнародних морських перевезень”, – зазначає, зокрема, Заступник директора фонду “Відродження” та експерт з міжнародних відносин Тарас Качка, інформує BBC-Україна.

Але експерт також наголошує, що тепер і ЄС набагато жорсткіше слідкуватиме за вимогами, які прописані в Угоді й з’являться “юридично зобов’язуючі” терміни їх виконання. Україна має проводити реформи, адаптувати своє законодавство до європейського. А незважаючи на всі ті євроінтеграційні закони, які наш парламент вже ухвалив і якими хвалилась наша влада, багато рішень так ще й не було ухвалено. “Незважаючи на всі наші здобутки ми багато в чому відстаємо від графіку виконання Угоди (Це відставання є досить значним…Минулого року із запланованих 130 актів права ЄС Україна імплементувала у своє законодавство лише 26. На жаль, впродовж трьох років існування угоди у тимчасовому режимі застосування наближення нашого законодавства на 100% відповідно до графіка у жодній зі сфер не відбулося”, – зазначила на засіданні уряду 31 травня віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

А тим часом прем’єр Володимир Гройсман вже пообіцяв, що уряд зі свого боку пришвидшить реформи і навіть заявив, що Україна може стати повноцінним членом ЄС в “найближчій, середньостроковій перспективі”. Ось така ейфорія в глави нашого уряду. Влада може хвалитись завершенням в ЄС Угоди про асоціацію, звичайно, додавати сюди безвізовий режим. Все це дуже добре, але знову ж таки: роботи ще дуже багато, ЄС  буде моніторити українські реформи і взяті на себе зобов’язання ще жорсткіше й ніхто не закриє очі на імітацію змін… Незважаючи на нинішні позитивні євроінтеграційні новини далі нам ніхто нічого не гарантував…

Насамкінець нагадаємо, що, до прикладу, Туреччина отримала свою Угоду про асоціацію ще понад 50 років тому, але членом ЄС так і не стала.