Після чотиритижневої перерви Верховна Рада відновила цього тижня свою діяльність. Попереду в народних обранців чимало роботи. До липня, коли розпочнуться парламентські канікули, вони мають прийняти ряд важливих рішень. Упродовж найближчих двох пленарних тижнів нардепи планують розглянути документи, над якими працювали парламентські комітети, заявив під час погоджувальної ради спікер Андрій Парубій, зокрема ті, що стосуються питань інформаційної політики та екології.

У вівторок, 16 травня, парламентарі достроково позбавили мандата скандального позафракційного народного депутата Андрія Артеменка, в якого виявили подвійне громадянство. Його місце за списками Радикальної партії (членом фракції якої він раніше був) займе переселенка з Донбасу, волонтерка, керівний партнер агентства нерухомості Валерія Заружко, яка, зі слів лідера “радикалів” Олега Ляшка, займатиметься питаннями біженців із окупованих територій Донеччини та Луганщини. Крім цього, парламент запровадив штрафи в розмірі 850-2550 грн за публічне використання, демонстрацію та носіння георгіївської стрічки або її зображення. Повторне порушення цієї заборони впродовж року каратиметься збільшенням штрафних санкцій до 5100 грн або адміністративним арештом до 15 діб. Ще одним важливим рішенням Верховної Ради цього тижня було визнання аліментів власністю дитини та збільшення їхнього мінімального розміру до половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, повідомляє УНІАН.

Варто зазначити, що в парламентарів є ряд важливих питань, які вже давно необхідно було проголосувати. Ще 14 квітня, після року перебування на посаді прем’єр-міністра і відповідно завершення терміну дії річного імунітету від відставки чинного уряду, народні обранці мали заслухати звіт і оцінити роботу Володимира Гройсмана, однак цього не відбулося через раптову паузу в діяльності парламенту. Разом із цим депутати мають розглянути пенсійну та земельну реформи, які Україна, згідно з меморандумом про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, зобов’язалася впровадити до кінця квітня і травня відповідно.

Щодо пенсійної реформи, ще наприкінці минулого тижня Гройсман заявив про підвищення пенсій із 1 жовтня, якщо парламент підтримає таке рішення. “Ми розробили і внесемо в травні до Верховної Ради законопроект про реформування пенсійної системи. Урядовці багато місяців працювали над справедливою формулою, щоб забезпечити підвищення від 200 до тисячі гривень виплат 5,6 млн пенсіонерів на постійній основі. Після того, як парламентарі ухвалять цей документ, я готовий нести повну політичну відповідальність, аж до відставки, і гарантую, що ми проведемо цю реформу”, – підкреслив глава уряду.

На засіданні в середу, 17 травня, Кабмін схвалив проект закону про реформування вітчизняної пенсійної системи. Зі слів Гройсмана, він передбачає збереження віку виходу на пенсію, а також можливості компенсації відсутності страхового стажу шляхом особистих внесків до Пенсійного фонду (не більше 5-ти років). Уряд насамперед пропонує запровадити з жовтня нові правила визначення розмірів пенсійних виплат за єдиним підходом для “старих” і “нових” пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,4 грн. Також передбачено скасування особливих умов виходу на пенсію, крім військовослужбовців. Після розгляду на Раді реформ цей законопроект передадуть на голосування Верховної Ради.

Чимало дискусій серед парламентарів викликало земельне питання, яке плавно перейшло з економічної площини в політичну. Наразі Україна – єдина держава в Європі, де заборонено вільно продавати землю, натомість дозволено лише здавати її в оренду. 2002-го українська влада прийняла мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення як тимчасовий запобіжник від можливих ризиків на старті повномасштабної земельної реформи. Але за 15 років парламентарі спромоглися лише вісім разів його продовжити. Суперечки не вщухають і сьогодні. Одні вважають, що відкриття ринку землі збільшить притік інвестицій й активізує розвиток сільського господарства. Інші парирують це тим, що в період економічної кризи всю українську землю за безцінь скуплять іноземці. Гройсман уже наполягає на тому, щоб надати право купівлі/продажу земельних угідь лише громадянам України і щонайбільше 200 гектарів в одні руки.

До слова, цього тижня в Україну прибула чергова місія МВФ, яка проводить аналіз виконання українською владою програми розширеного фінансування. За його результатами визначатиметься можливість надання нашій країні п’ятого траншу кредиту. Зокрема, Міжнародний валютний фонд звернувся до українського уряду з листом-попередженням, нагадавши про зобов’язання щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Представники місії наголосили, що для продовження виконання програми Київ має виконати попереднє зобов’язання і надати НАБУ право самостійно ініціювати в суді негласне прослуховування підозрюваних. Зараз для цього детективи бюро мають просити СБУ про звернення до суду. “Нашу увагу привернув факт обговорення у Верховній Раді пропозицій, які можуть дозволити іншим правоохоронним органам розслідувати факти корупції на вищих щаблях влади. Ми наполегливо заохочуємо введення в дію до кінця травня законопроекту, який дозволить НАБУ здійснювати незалежне прослуховування, як це було узгоджено з представниками української влади”, – зазначено в листі.

Ще одним важливим аспектом боротьби з корупцією в Україні, на якому вже неодноразово наголошували наші міжнародні партнери і в МВФ зокрема, є створення Антикорупційного суду. Однак Андрій Парубій повідомив під час погоджувальної ради, що за рекомендацією парламентського комітету з питань правосуддя і правової політики законопроект про антикорупційні суди знімуть із реєстрації, оскільки він є неконституційним, адже може мати лише одного суб’єкта подання – Президента України. Щоправда, нардеп Єгор Соболєв заявив, що відповідний комітет узагалі не обговорював цього законопроекту!

Ще одним важливим питанням парламенту є розгляд відставки глави Нацбанку Валерії Гонтаревої, яка, нагадаємо, нещодавно пішла у відпустку, написавши заяву на звільнення за власним бажанням. Також очікується, що наступного тижня в парламенті про рік своєї роботи звітуватиме Генпрокурор Юрій Луценко.