В Україні стартує процес підготовки до реалізації концепції школи компетентностей у 2018/19 навчальному році, про що 12 травня повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час робочого візиту на Львівщину. Ці зміни передбачені прийнятим парламентом торік у жовтні в другому читанні базовим Законом “Про освіту”.

“Світ змінюється, тому школа має йти попереду цих змін, а не плестися у хвості. Потрібно розуміти, що теперішнє покоління по-іншому сприймає інформацію. Неможливо навчати дітей XXI століття так, як навчали школярів у минулому столітті. Це вимагає нового змісту освіти, методики викладання, створення нового освітнього середовища. Сьогодні будь-які знання можна отримати в Інтернеті. Нам важливо виробити в учнів навики критичного мислення, навчити застосовувати здобуті знання для вирішення практичних життєвих ситуацій. У пріоритеті – виховати самодостатніх, незакомплексованих особистостей, які зможуть реалізуватися в житті відповідно до власних здібностей”, – зазначила Лілія Гриневич.

Вона, зокрема, презентувала оновлені стандарти початкової освіти, які насамперед базуються не на отриманні знань, а на виробленні вмінь, необхідних для подальшої самореалізації. 

З її слів, уже з початку наступного навчального року на базі сотні українських шкіл (щонайменше по чотири з кожного регіону) втілюватиметься пілотний проект реалізації цих принципів. У цьому контексті перепідготовку пройдуть 22 тисячі вчителів, які 1 вересня 2018-го стануть класними керівниками першокласників. Разом із цим уже відбувається підготовка нових навчальних програм, матеріалів і підручників.

У Міністерстві освіти також обговорюють питання запровадження компетентного підходу навчання в 5-9 класах за чотирма напрямками: громадянська та екологічна освіта, фінансова грамотність, безпека й охорона людського здоров’я. Щодо 10-11 класів, то тут у 2018/19 навчальному році планують запровадити профільне навчання. 

“Сьогодні старшокласники вивчають одночасно 25 навчальних предметів. Таке навантаження не дає їм можливості належним чином підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Основна ідея профільної школи – дозволити учням поглиблено вивчати предмети, які їх найбільше цікавлять, і за якими вони здобуватимуть вищу освіту. Освітня система має працювати на інтереси дитини”, – наголосила Гриневич.

Урядовець запевнила, що такий крок дозволить школам конструювати власні навчальні плани відповідно до обраного профілю, на який відводитиметься половина навчального часу. Ще однією новацією є запровадження у старших класах інтегрованих курсів із метою оптимізації навчального матеріалу. Так, зокрема, історію України і всесвітню історію цілком слушно хочуть поєднати в курсі “Історія України в контексті всесвітньої”.

За інформацією Лілії Гриневич, сьогодні в нашій країні спостерігається криза вивчення природничих наук – лише 7% абітурієнтів обирають їх у якості профільних предметів для вступу у виші. Саме тому одним із основних напрямків діяльності Міністерства освіти є розширення і поглиблення вивчення природничих наук шляхом створення інтегрованого курсу і належної лабораторної бази. Цього року уряд спрямував на виконання цього завдання 300 мільйонів гривень, які місцева влада використовує насамперед для оснащення опорних шкіл. 

До речі, як зазначила Лілія Гриневич, Львівщина наразі є лідером України з відкриття опорних шкіл (24 зі 137-ма філіями), що зміцнює принцип доступності дітей старшого шкільного віку до якісної освіти.

Недоліком сучасної української освіти є вимушене репетиторство. “Директорат із питань освіти Організації економічної співпраці і розвитку, з яким співпрацює наше Міністерство, нещодавно оприлюднив результати дослідження про доброчесність в освітній системі України. Серед ризиків автори дослідження назвали питання репетиторства. Зокрема, говорилося про ситуацію, коли недоучуючи дитину під час уроків, учитель спонукає батьків віддати її до себе на платні заняття. Це порушує етику відносин між учнями, педагогами та батьками і негативно відбивається на якості навчального процесу. Загалом репетиторство неможливо заборонити. Діти мають індивідуальні навчальні потреби, тому можуть навчатися додатково поза школою або під час окремих занять. Ідеться лише про вимушене репетиторство”, – наголосила Лілія Гриневич.

З її слів, значну увагу урядовці приділяють також дошкільній та інклюзивній освіті. Торік спільно з органами місцевого самоврядування у Львівській області створено 26 тисяч додаткових місць у дитячих садках, однак перенасиченість досі залишається – 129 малюків на сотню місць (в Україні цей показник у середньому дорівнює 117-ти). 

Міносвіти хоче дати рівні шанси на соціалізацію всім дітям. Для цього у звичайних школах створюють інклюзивні класи з відповідним освітнім середовищем для учнів із особливими потребами, натомість пропорційно до цього зменшуватиметься кількість інтернатів. Для реалізації такого кроку уряд виділив цього року субвенцію з державного бюджету.

Підсумовуючи, Лілія Гриневич зазначила: наразі уряд опрацьовує поправки до Закону “Про освіту”, який, скоріш за все, буде прийнятий парламентом у другому читанні вже до кінця цього року.