Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) цього тижня ухвалив окреме комплексне рішення щодо ситуації в анексованому Криму, висунувши низку вимог Російській Федерації, яка є членом РЄ. “Кримське питання” підтримали понад сорок країн. Міністри повторно засудили анексію Кримського півострова, визнавши такий акт нашого північного сусіда порушенням міжнародного права. Крім цього, Рада Європи долучилася до резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Кримського півострова, схваленої торік у грудні, та вимагає повного її виконання.

Європейська спільнота відкрито визнала численні порушення прав людей в анексованому Криму, зокрема представників національних меншин. РЄ закликала російську владу негайно припинити позбавлення свободи слова, віросповідання і переконань, заборону проведення мирних зібрань, дискримінаційні заходи і практики, довільні затримання, тортури та інші види нелюдського поводження, що принижують гідність. Це майже дослівно повторює звинувачення, які лунають у Міжнародному суді ООН у Гаазі в процесі “Україна проти Росії”.

КМРЄ вимагає від Росії розслідувати випадки порушення прав людини, відновити діяльність Меджлісу, забезпечити допуск до Криму лідерів кримськотатарського народу, яким наразі заборонено в’їзд на півострів. Європейські чиновники також закликають створити сприятливе середовище для місцевих і міжнародних засобів масової інформації, забезпечити безперешкодний доступ міжнародним правозахисним органам на окуповані території, зокрема комісара з прав людини, який має здійснити перевірку і дати оцінку ситуації в Криму.

Попри це позиція росіян незмінна. Речник Путіна Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання, чи буде відновлена діяльність Меджлісу на території окупованого півострова, неоднозначно відповів, що “все, що не заборонено, є дозволеним”. Він назвав кримських татар громадянами Росії, зазначивши: жодних обмежень для функціонування громадських організацій громадян Росії немає, якщо мова не йде про екстремістські прояви, які переслідуються згідно з законом, – цитує ТАСС “голос” Кремля.

“Росіяни до останнього не вірили, що ми узгодимо цей текст. Була потужна боротьба проти його ухвалення. Кілька разів процес затвердження переносився, навіть розіграли комбінацію задля того, щоби зняти питання з розгляду. Дипломат однієї країни повідомив мені про позицію росіян не вносити правки, а видалити весь текст. Але РФ програла. Справа в тому, що тема Криму є настільки очевидною, що навіть симпатики Москви у відкритій дискусії не наважувалися заперечити вину Росії чи спростувати порушення прав людини”, – зазначив у коментарі Європейській правді постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

Справді, з 2014-го корінний народ Криму перебуває в жорстких жорнах імперських комплексів Росії. За інформацією громадської організації “Крим SOS”, лише минулого року окупаційна влада здійснила понад півсотні обшуків і понад півтори сотні затримань кримських татар. Вочевидь, Кремль, як і раніше, не виконуватиме вимог європейських чиновників. Від початку захоплення Криму Комітет міністрів Ради Європи ухвалив уже 12 рішень щодо України, в яких містилися заклики припинити анексію і не підживлювати конфлікт на Донбасі, проте російська сторона їх повністю проігнорувала. Тим паче КМРЄ не має інших засобів покарання країн-членів Ради Європи на випадок невиконання “приписів”, окрім політичного тиску.

Проте це не означає, що її рішення є неважливими. Вони допоможуть нашій державі в подальших судових процесах проти російської агресії, а їх невиконання заганятиме РФ у щораз більшу ізоляцію і доводитиме її вину. Такі міжнародні документи важливі для Києва, оскільки створюють юридичне підґрунтя, на яке опиратимуться судді, розглядаючи позови України в Міжнародному суді ООН та Європейському суді з прав людини. Невипадково робота над “кримським питанням” КМРЄ збіглася в часі із судом у Гаазі.

Нагадаємо, нещодавно Міжнародний суд ООН прийняв проміжне рішення за позовом “Україна проти Росії” через порушення РФ конвенцій ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму і ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У зв’язку з цим судді запровадили тимчасові заходи, зобов’язавши нашого північного сусіда зняти обмеження з діяльності кримських татар і відновити українську мову викладання в навчальних закладах Криму. Однак навіть Гаага не може змусити путінську Росію виконувати судові зобов’язання.

Тож відтепер значно більше впевненості, що органи правосуддя підтримають українську позицію: Крим залишається частиною України, але відповідальність за дотримання прав людини є обов’язком Російської Федерації, яка фактично контролює владу на території півострова. Таким чином буде легше довести злочинність дій Кремля. Тому, без сумніву, це ще один вагомий крок до перемоги над агресором.