Про корупцію в Україні сказано і написано вже дуже багато. Зараз вже, начебто, і працюють нові антикорупційні органи, за це нас хвалять на Заході, дають гроші на продовження антикорупційних реформ. От тільки якихось яскравих результатів поки не видно.

Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) було створене два роки назад – 16 квітня 2015-го. Але ця дата є формальною, бо тоді фактично було лише призначено директором НАБУ Артема Ситника. Перші детективи в Бюро запрацювали з осені 2015-го, а перші кримінальні провадження вони почали реєструвати з грудня того року, після того, як в Україні  почала формуватись Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), зокрема її керівником став львів’янин Назар Холодницький. Тож фактично діяльність нових антикорупційних органів можна оцінювати за останні півтора року.

Та навіть в самому НАБУ зазначають, що 16 квітня вони відзначили своє дворіччя. Наразі в Бюро працює 560 осіб (усі вони, крім заступників директора, призначені за результатами відкритого конкурсу). Максимальна кількість працівників може становити 700 осіб, деякі конкурси на посади в Бюро ще тривають.

Нещодавно в НАБУ прозвітували, що станом на кінець березня - початок квітня їхні детективи загалом здійснювали досудове розслідування у 319 кримінальних провадженнях, півсотні з яких стосуються корупції на держпідприємствах. Але вже щодо справ у судах, то цифри набагато скромніші. Так, із 57 справ, які НАБУ і САП скерували до суддів, за понад рік судові рішення були тільки у 17.

“Причини “затримки” з розглядом різні: об’єктивний брак суддів, їх лікарняні та відпустки, періодичні перенесення засідань через неявку учасників процесу тощо. Своєю роботою НАБУ щодня доводить, що боротьба з корупцією можлива, однак для її подолання необхідні вироки судів. Переконані, створення Спеціалізованого антикорупційного суду дозволить утворити повноцінну вертикаль для ефективної  боротьби з топ-корупцією”, – наголошували в НАБУ.

Так само на нинішню українську судову систему скаржаться і антикорупційні прокурори. Зокрема, цього тижня прес-служба САП повідомила про те, що впродовж березня 79 судових засідань із запланованих 213 були відкладені або перенесені через сторону захисту чи суду.

От тільки чи вирішить створення спеціалізованих антикорупційних судів всі проблеми? Звичайно, це не буде ліками від корупції, до того ж, в українських реаліях будь-які нові суди зрештою можуть стати політично заангажованими так само як і старі. Але з іншого боку, створення антикорупційних судів і справді може стати однією із найважливіших частин антикорупційної і судової реформ. Все, як завжди, залежатиме від політичної волі керівництва нашої держави, від того чи насправді влада готова перейти від слів до діла у боротьбі з корупцією і як та коли підійде до створення нових судів. 

Зрештою треба зазначити, що запуску антикорупційних судів в Україні від влади вимагає суспільство. “Пошта” вже писала про відповідне звернення до Президента від лідерів думок значної частини українців. Відкритий лист до Петра Порошенка у грудні 2016-го підписали глава УПЦ КП Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, глава УГКЦ Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук), актриса Ада Роговцева, письменник Сергій Жадан і лідер музичного гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук, а також заявили про підтримку ще 13 авторитетних громадських організацій і 30 представників громадськості.

А на початку березня цього року, коли тривав “судовий цирк” ще тільки із призначенням запобіжного заходу відстороненому головному фіскалу Роману Насірову (якого підозрюють у завданні державі збитків на понад два мільярди гривень; ця справа розслідується в рамках “великої справи” про газові махінації нардепа-втікача Онищенка) про необхідність створення незалежного антикорупційного суду нашій владі нагадали в американському посольстві у Києві.

Зрештою, в  рамках судової реформи вже передбачено створення антикорупційного суду, але потрібен ще окремий закон. Це є і вимогою МВФ до України, виконання якої є необхідним для отримання наступних траншів кредиту. Закон про антикорупційний суд треба ухвалити до 15 червня, а розпочати роботу він має до кінця березня наступного року. І тут цікаво, що хоч на ухвалення закону ще є трохи часу (зараз в пленарній роботі парламенту і так перерва на місяць) відповідний законопроект наша влада зобов’язалась внести до парламенту до середини квітня.  Цей термін вже пройшов, та ні в Адміністрації Президента, ні серед провладних нардепів не спішили. Але в парламенті ще із початку лютого  “лежить” законопроект “Про антикорупційні суди”, авторами якого стала низка нардепів від “Самопомочі”, “Батьківщини” та “єврооптимісти” із БПП. І тепер цікаво чи парламентська коаліція зрештою підтримуватиме цей законопроект, скільки до нього може бути правок чи знову все затягуватиметься?.. 

Нещодавно директор НАБУ Артем Ситник, розповідаючи в інтерв’ю “Радіо Свобода” про “палки в колеса” його роботи заявив таке: “Основна “палка” зараз, яка, можливо, буде вставлена – це якраз процедура створення антикорупційного суду. Бо відповідна концепція є, законопроект є, нагальна потреба його створення є, є підтримка всіх наших стратегічних міжнародних партнерів у цьому напрямку. Подивимося, наскільки буде готова до цього наша влада”.

Окрім того, в НАБУ вже довгий час борються за розширення своїх повноважень, зокрема за право самостійної “прослушки” фігурантів розслідувань без участі СБУ. І до речі, таке право самостійно знімати інформацію з каналів зв’язку та проводити слідчі дії під прикриттям для НАБУ також прописане у меморандумі між МВФ та українською владою. Відповідні законодавчі зміни треба ухвалити до кінця травня, тож часу після перерви у роботі парламенту буде дуже мало. І очевидно, що за це також йтиме боротьба, незалежно від зобов’язань перед МВФ.