Головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на початку цього тижня обрано 52-річного українського журналіста та медіаменеджера грузинського походження Зураба Аласанію, кандидатуру якого підтримали 10 із 17 членів наглядової ради НСТУ. Головний аргумент на його користь – незалежність від влади й олігархів, досвід роботи у громадських ЗМІ, лідерські якості та безкомпромісність. У першому турі він разом із керівником Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Олегом Наливайком отримав найбільшу кількість голосів (по 8), а вже у другому в Зураба виявилося на три голоси більше.

На крісло очільника НСТУ претендували також телеведучий і медіа-експерт Роман Вибрановський, продюсер соціального телебачення Сумщини Юрій Дараган, музичний і телевізійний оглядач Олександр Зирін, колишній віце-президент НТКУ Олександр Зорка, начальник цеху електропідстанцій НСТУ Олександр Коваленко і польський продюсер Марек Серант.

Закон про суспільне телебачення і радіомовлення України, що передбачає формування максимально незалежної інформаційної політики, парламентарі ухвалили у другому читанні ще в березні 2015-го. Ні для кого не секрет, що сьогодні вітчизняні ЗМІ, перебуваючи під тиском впливових людей чи структур, задля підвищення рейтингів і власного заробітку пропонують аудиторії безліч напівправд і недосказаностей. Так от: саме суспільне мовлення має стати платформою, де цього не буде. В ідеалі воно має слугувати інтересам громадян, а не держави, позбавити медіапростір різноманітних впливів (влади, бізнесу, олігархів) і показувати реальність такою, якою вона є насправді, без пом’якшень, перебільшень чи маніпуляцій.

Відповідно до чинного законодавства, на новому місці роботи Аласанія працюватиме в найближчі чотири роки й отримуватиме 76,8 тисячі гривень без урахування можливих надбавок і премій, інформує ”Слово і Діло”. Впродовж місяця новообраний голова правління НСТУ має сформувати власну команду. Він уже запропонував наглядовій раді розглянути кандидатури Романа Вінтоніва (відповідатиме за суспільно-політичний напрям контенту), Юрія Макарова (керуватиме просвітницьким мовленням), Саші Кольцової (розважальним контентом), Миколи Чернотицького (реформуватиме регіональну структуру суспільного мовника), Інни Гребенюк (відповідатиме за правове забезпечення змін). Ім’я кандидата на пост головного фінансиста суспільної телерадіокомпанії наразі невідоме.

Більшість медіа-експертів вважають: суспільне мовлення опинилося в надійних руках, і чекають від нового очільника Національної суспільної телерадіокомпанії справжніх реформаторських кроків. Зокрема, член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький порівняв призначення Аласанії з можливістю обрання В’ячеслава Чорновола президентом України у грудні 1991 року.

Однак є й незадоволені призначенням Аласанії. ”Старе вино – в старі міхи. Людина, яка мала тверді русифікаторські погляди, знову при ділі. Погоджуюся з думкою Івана Малковича: ”Це русифікатор українського інформаційного простору”. Не чую, щоб Харків, де він раніше робив кар’єру, дуже за ним ридав. Та й Грузія не волає за своїм сином. Такий скарб утратила, а не кличе назад”, – написав на своїй сторінці у Facebook український письменник і журналіст Юрій Винничук. Головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов узагалі сумнівається, чи потрібне нашій країні суспільне ТБ, якщо враховувати його шалену вартість. На думку Бутусова, Аласанія вирішив удруге зайти в одні і ті ж авгієві стайні, щоби знову спробувати вибудувати систему там, де її ніколи не було.

Загалом задекларована Аласанією стратегія виглядає перспективно. Зі слів медіа-експертів, вона найбільш обґрунтована й охоплює актуальні напрями. Зураб підтримує затверджену наглядовою радою місію суспільного мовлення, яка полягає в захисті свободи, наданні суспільству достовірної, збалансованої інформації про Україну та світ, налагодженні громадського діалогу для зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови, культури, особистості та українського народу. Головними атрибутами суспільного мовника глава НСТУ вважає незалежність, відкритість, рівновагу в підборі інформації та просвітництво.

Аласанія переконаний: контент має йти за споживачем, і серед пріоритетних завдань Національної суспільної телерадіокомпанії називає інформування, формування, міжнародну інтеграцію громадянського суспільства, зближення ЗМІ з аудиторією, заохочення до знань і розвитку власної культури. В його програмі зазначено, що суспільно-політичне та інформаційне мовлення ”зосередяться на завоюванні довіри населення”, а розважальне і просвітницьке ”працюватимуть на рейтинг”. Разом із цим Зураб пропонує приділити увагу регіональному мовленню, майже вдвічі скоротити штат НСТУ, розподілити його функції не за платформами мовлення, а за напрямками та зонами відповідальності, і запровадити атестацію своїх підопічних.

Попереду в Аласанії чимало роботи. Якщо він чітко та своєчасно, на високому професійному рівні виконає свої обіцянки, то цілком виправдає кредит довіри суспільства. Про це оригінально у блозі на сайті glavcom.ua написав журналіст Отар Довженко: ”Уявіть здоровенний іржавий корабель. Вірніше, не один, а зчеплені докупи три десятки кораблів різного типу і різної міри іржавості й водоплавності, але здебільшого таких, що їх би негайно порізати на металобрухт. Але не можна, бо це все Національний флот. І вся ця купа металобрухту буквально завтра повинна вийти в море й поплисти за обрій, а вас призначили капітаном. Ви маєте мапу з маршрутом, знаєте, як мала би заводитися машина, але не впевнені, що все це взагалі зсунеться з місця або відразу не піде на дно. А гроші є лише на фарбу і на те, щоб дати гудок. Єдине, в чому ви впевнені, – що справді збираєтеся зсунути все це з місця. Співчуваю, Зурабе. І респект за сміливість”.