Європарламент 6 квітня підтримав безвізовий режим для нашої країни. 521 депутат проголосував “за”, 75 – “проти”, 36 – “утрималися”. Як бачимо, переконлива перевага прихильників України.

Загальну позитивну картину для нас не зіпсувало навіть те, що напередодні перед дебатами в Страсбурзі з українського питання з’явилося неправдиве повідомлення про пожежу в будівлі Європарламенту, а вже під час дебатів “друзі Путіна”, ультраправі євродепутати, закликали відмовитись від лібералізації візового режиму з Україною. Зусилля представників німецької партії “Альтернатива для Німеччини”, французького “Національного фронту”, які перебувають на фінансуванні Кремля, чи грецького неофашиста Елефтеріоса Синадіноса, який звинуватив у “фашизмі” Україну, ні до чого не привели. Так само, як і зусилля праворадикалів і євроскептиків з найменшої політичної групи Європарламенту “Європа свободи та прямої демократії”, які ще перед дебатами реєстрували поправку про відмову від “безвізу” для України. Одразу було зрозуміло, що все це робилося для того, щоб нагнітати ситуацію і створити негативне тло навколо питання українського “безвізу” на догоду Кремлю. Але ключові фракції Європарламенту Україну підтримували і довели це як під час дебатів 5 квітня, так і вже під час голосування 6 квітня.

“Настав час для конкретних кроків, які втілять мрію Майдану, прагнення до зближення України з Європою – для людей і людьми. Україна виконала всі критерії у рекордний час. І що вражає – вони зробили це, перебуваючи під агресією Росії, яка веде гібридну війну. Будьмо чесними – небагато країн зараз заплатили таку високу ціну за свої демократичні прагнення. Понад десять тисяч українців загинули, захищаючи наші спільні цінності миру, демократії і свободи”, – наголосила під час дебатів шведський депутат Анна-Марія Корацца-Більд (входить до найбільшої в Європарламенті фракції Європейської народної партії).

Та маємо розуміти, що це ще не запровадження безвізового режиму для України! Але голосування Європарламенту стало черговим важливим кроком для цього. Далі за законодавчу резолюцію про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовують візові вимоги, мають ще раз голосувати в Комітеті постійних представників країн-членів ЄС (COREPER). Брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозв’як повідомляє, що це відбудеться 26 квітня. А після цього ще буде голосування в Раді ЄС, яке очікується 11 травня. І після цього остаточного затвердження має відбутись офіційне підписання документа (приблизно 15 травня), оприлюднення в офіційному журналі ЄС і ще 20 днів до набуття рішенням чинності. Відповідно запрацювати “безвіз” для України мав би на початку червня (11-12 числа). В ЄС раніше заявляли про кінець червня. Приблизно таких термінів зараз і варто сподіватися.

“Я хочу наголосити, що це ще не відкриття кордону. Ми ще чекаємо рішення Ради ЄС, старанно працюємо, щоб ніхто не відсунув і не відтермінував цей процес. Пропутінські представники в Євросоюзі намагаються завадити Україні отримати безвізовий режим, і останні дебати в Європарламенті це підтвердили”, – заявив 6 квітня Президент Петро Порошенко, повідомляє Радіо Свобода. Гарант одразу прокоментував новини з Європарламенту, а в той момент брав участь у Київському безпековому форумі.

Також він розповів журналістам, що, на його переконання, на подальший процес надання Україні “безвізу” не мали б вплинути президентські вибори у Франції (перший тур відбудеться 23 квітня, другий – 7 травня).

Трохи пізніше гарант оприлюднив ще й окреме звернення до українців. “Безвіз” матиме чимале практичне значення для багатьох громадян. Майже три мільйони українців вже отримали чи зараз отримують біометричні паспорти, необхідні для безвізових поїздок. Лише за 2016 рік громадяни України понад 15 мільйонів разів перетнули державний кордон з країнами Європейського Союзу. Звичайно ж, уряд, вся влада мають наполегливо працювати над тим, щоби кількість співгромадян, які фінансово можуть дозволити собі мандрівки до Європи, рік у рік зростала. Але рішення Європарламенту – це значно ширше, аніж вільні подорожі та свобода пересування. Це ще більша гордість за українське  громадянство та привабливість українського паспорта. Це символ приналежності України до спільного європейського цивілізаційного простору”, – заявив Петро Порошенко.

фото: PAP Tomasz Waszczuk

Тож ми вже насправді впритул наблизилися до вільних подорожей у Шенгенську зону. Можна й порадіти, але не розслаблятися. І також треба нагадати, що навіть безвізові поїздки матимуть низку обмежень.

Насамперед треба зазначити, що без віз їхати до Шенгенської зони можна буде тільки тим, хто матиме біометричний закордонний паспорт. Але й власникам старих паспортів не варто хвилюватися: якщо у вас після запровадження “безвізу” буде дійсний звичайний закордонний паспорт із дійсною шенгенською візою, нічого переробляти не доведеться. Ним надалі можна буде користуватися до завершення строку дії візи чи паспорта (надалі звертатися в посольства по візи).

Також важливо розуміти, що безвізовий режим не означатиме права на працевлаштування, навчання (понад 90 днів) чи проживання в ЄС. Для цього й далі знадобляться спеціальні візи та дозволи.

Безвізовий режим стосуватиметься короткострокових подорожей. Це можуть бути туристичні, ділові поїздки, участь в конференціях, виставках тощо. Перебувати на території ЄС можна буде не більше 90 днів на кожні 180 днів. Поїздок може бути скільки завгодно – головне не перевищувати 90-денний ліміт перебування на кожні півроку.

Загалом без віз можна буде подорожувати до 26 країн ЄС та ще чотирьох (Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії), які не є членами Спільноти, але входять до Шенгенської зони. “Безвіз” не стосуватиметься Британії та Ірландії.

Щодо документів, які знадобляться для подорожей без віз на кордоні, окрім вже згаданого біометричного паспорта, будуть документи, що підтверджують мету та умови вашого візиту. Це може бути квиток на концерт, ділову зустріч чи якусь виставку, броню в готелі чи запрошення від друзів, у яких ви збираєтеся зупинитись. А також зворотній квиток (але це не стосується мандрівників автівкою чи тих, що перетинають кордон із діловою метою).

Про мету візиту вас обов’язково спитають, і важливо буде її пояснити. Такі процедури відбуваються й зараз, до впровадження “безвізу” для українців –прикордонники й тепер вимагають згадані документи.  

Важливо, що запрошення може бути в довільній формі, а не так, як цього зараз вимагають у консульствах. “Законодавство ЄС надає подорожуючому право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний “візовий” пакет. Їдете автомобілем і плануєте зупинитися в кемпінгу? Чудово! Тоді ви можете взагалі обійтися без броні, пояснивши це прикордонникові та надавши йому дані про свій плановий маршрут… Будь-хто, хто подорожує до ЄС, підтвердить: на кордоні завжди питають про мету візиту, і якщо прикордонник має хоча б тінь підозри, то просить показати відповідні документи – чи роздруківки, чи в електронному вигляді. Жодних “довідок з жеку”! Мовиться про виключно ті документи, які подорожуючий все одно мав би взяти зі собою, коли їде за кордон”, пише “Європейська правда”.

І не можна забувати про медичну страховку, а якщо їдете автівкою – то й страховку на неї. Так само, як і зараз, після запровадження “безвізу”  на кордоні з ЄС вас можуть спитати про фінансову спроможність. Але це не означає, що потрібно буде везти зі собою якісь довідки з роботи чи банківські виписки. Достатньо буде мати чек із банкомата, де вказаний залишок балансу, або в окремих ситуаціях вас можуть попросити зателефонувати на гарячу лінію банку, щоби перевірити баланс. Також підтвердженням фінансової спроможності може бути наявність готівки з розрахунку близько 40 євро на добу перебування за кордоном.

Також зазначимо, що як тепер, так і після запровадження “безвізу” відмови на кордоні будуть! І перевірки посиляться. Якщо не зможете довести, що ви турист, а не заробітчанин, нікуди вас не пустять. Якщо особа була депортована з ЄС і термін заборони на в’їзд ще не завершився, то її точно ніхто не пропустить через кордон, навіть біометричний паспорт не допоможе. Це стосується й осіб, які перебувають в базах Інтерполу, становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Зрештою, вже зараз на зовнішніх кордонах ЄС почалися серйозніші перевірки. Вони начебто напряму не стосуються українців, принаймні про це заявляють в нашій Державній прикордонній службі, але треба розуміти, що без збільшення черг на кордоні навряд чи обійдеться.

“Із 7 квітня працює новий регламент ЄС, спрямований на підвищення безпеки. Це означає, що можуть бути додаткові перевірки, пов’язані з порівнянням даних із реєстрів. Тому якщо ви на хвилину довше перетинаєте кордон, не хвилюйтеся – це аж ніяк не пов’язане із запровадженням безвізового режиму”, – зазначив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у п’ятницю в парламенті під час години запитань до уряду.

І насамкінець варто зауважити, що навіть після запровадження “безвізу” для українців це не означатиме, що в майбутньому в ЄС не можуть призупинити це рішення! Ми вже не раз писали про відповідний механізм. Масові порушення з боку українців, як-от збільшення напливу наших нелегалів до Шенгенської зони, значне збільшення кількості відмов на кордоні можуть стати негативним сигналом для ЄС. Так само якщо українська влада відмовиться від реформ, які були умовами надання “безвізу”.