Згодом з’ясувалося, що відповідно до запропонованих змін, українці мали б отримувати платіжку за спожитий об’єм газу й окремий платіж за витрати на його доставку та розподіл. Представники НКРЕКП повідомили: завдяки цьому вартість блакитного палива для споживачів знизиться на 13%. Так, плату за газ планували зменшити з 6,879 до 4,942 гривні за кубометр.

Здавалося, нічого поганого, якщо не брати до уваги зобов’язання додатково платити фіксовану абонентську плату операторам газорозподільних мереж. Але про це головний енергетичний регулятор держави волів більше мовчати, ніж говорити.

Відповідно до змін, нова вартість блакитного палива мала додатково враховувати граничну торговельну націнку газопостачальних компаній – до 3,2% із ПДВ. Зараз господарі осель можуть роками не проживати в них, не сплачувати жодної копійки за газ, і при цьому вся інфра­структура підтримується в робочому стані коштом тих, хто споживає більше газу. Натомість НКРЕКП хоче зобов’язати платити вже за саму можливість скористатися газопроводом, навіть тих, хто взагалі не користується газом. До того ж, згідно з чинним законодавством, пільги і субсидії не поширюються на послуги з газопостачання.

За визначенням держрегулятора, абонплата за постачання газу залежатиме не від фактичного обсягу споживання, а від максимальної потужності лічильника – за підрахунками експертів, у середньому від 46 до 90 гривень щомісяця. Чим потужніший лічильник, тим вищою буде платіжка. Залежно від обсягу витрат і кількості споживачів, у кожному регіоні буде різний тариф. Чим більше споживачів – тим дешевше.

На думку фахівців, у такому разі є можливості для маніпуляцій, відповідно ймовірний ризик, що багатьом українцям доведеться платити за газ більше, насамперед споживачам, які не мають лічильників і використовують блакитне паливо для приготування їжі. А від цього виграють насамперед олігархи, які володіють газорозподільними мережами.

Рішення розділити плату за газ на дві складові НКРЕКП аргументує загальноєвропейською практикою. Щоправда, зі слів експерта з питань енергетики Андрія Геруса, єдиною країною в Європі, де для населення діє фіксована абонплата за блакитне паливо, є Нідерланди. Українці не вірять у чисті наміри чиновників, адже в наших реаліях уже давно виробилася традиція, коли “газова мафія”, прикриваючись благородними намірами, обдирає людей, як липку. За оцінками НАК “Нафтогаз України”, після встановлення плати за транспортування, кінцева ціна газу може зрости в рази.

“Зазнають утрат ті, хто споживає найменше газу. Це категорії, які використовують газ для приготування їжі та нагріву води, – фактично п’ять мільйонів домогосподарств. Їхні додаткові витрати становитимуть у середньому від 50 до 100 гривень за місяць. Виграють споживачі, які використовують блакитне паливо для опалення, в яких обсяг спожитого газу становить щонайменше півтори тисячі кубометрів на рік. Їхня економія може скласти від однієї до півтори тисячі гривень. І це закономірно”, – зазначив у коментарі “Радіо Свобода” експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. З його слів, ухвалення Нацкомісією такого рішення мало би бути наслідком конкурентного газового ринку. Однак він іще не створений, тому відповідальність за це мають нести урядовці, переконаний експерт.

Тим часом уряд і НКРЕКП перекидають стрілки один на одного. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав регуляторний орган переглянути своє рішення з метою недопущення зростання сумарної вартості газу для окремих категорій споживачів. Те ж саме зробив і Президент Петро Порошенко, а дехто з нардепів під час пленарного засідання цього тижня навіть блокував трибуну і вимагав публічного виступу в парламенті керівника НКРЕКП зі звітом щодо обґрунтованості газової абонплати.

Натомість Дмитро Вовк відстоює збереження абонплати та просить урядовців знизити ціну на блакитне паливо для окремих категорій споживачів. Національний енергетичний регулятор, згідно із законом, незалежний орган, тому будь-яке оскарження його рішень може відбуватися лише в судовому порядку.

До слова, торік у листопаді Верховна Рада прийняла закон про діяльність Нацкомісії з урегулювання сфери енергетики та комунальних послуг, але після цього не відбулося повне перезавантаження її складу, чого від влади вимагали громадські активісти. В результаті знизився рівень суспільної довіри до цього органу, в населення з’явилися сумніви щодо прозорості та незаангажованості прийняття рішень регулятором, а зараз виникла незрозуміла ситуація з абонплатою, якою вкотре намагаються скористатися політичні популісти для збільшення власних рейтингів.

“Формально, уряд узагалі немає повноважень щось зобов’язати зробити НКРЕКП, тому не факт, що ці заклики виконуватимуть. Відміна абонплати буде відвертим ідіотизмом, адже її введення є складовою повноцінного впровадження Третього енергетичного пакету ЄС. Принаймні, в Європі до цього віднесуться вкрай критично, бо для газо- та енергорозподільчих компаній окремо оплачувана абонплата є класичним джерелом стабільних доходів, яке не повинно залежати від обсягу споживання електроенергії та газу. Схоже, Гройсман не розуміє: проблема не в абонплаті, а в пануючому в країні монополізмі штучних та природних монополій. Діяльність Антимонопольного комітету не витримує жодної критики. Він скоріше захищає інтереси монополістів від незадоволення громадян та суб’єктів господарювання. А закон про природні монополії настільки бездарний, що фактично жодним чином не захищає суспільство від їх діяльності”, – зазначив на своїй сторінці у Facebook економіст Борис Кушнірук.