Кредити дають, вимоги висувають…

У МВФ знову нагадали українській владі про необхідність пенсійної реформи та відкриття ринку сільськогосподарських земель. А в уряді обіцяють приємно здивувати українців

Україна отримає від Міжнародного валютного фонду (МВФ) четвертий транш кредиту в розмірі один мільярд доларів. Відповідне рішення Рада директорів МВФ ухвалила 3 квітня. Наша влада одразу подала це як своє велике досягнення. Що цікаво, першим про рішення фонду повідомив Президент Петро Порошенко.
“Це чергове визнання українських реформ! Вперше в історії відносин України з МВФ наша держава отримала четвертий транш в рамках однієї Програми розширеного фінансування МВФ. Ми спільно створили цю історію успіху і, вірю, продовжимо співпрацю з метою виведення України на стійкий тренд зростання”, – таке повідом­лення у понеділок з’явилося на сторінці нашого гаранта у Facebook.
Зрештою, позитивне рішення підтвердили і в МВФ. А в українському Мінфіні вже навіть озвучили свої надії про наступні транші впродовж цього року. “На цей рік планувалося чотири транші, і ми плануємо ці чотири транші отримати. Наступний може бути в травні місяці”, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк у ефірі “5 каналу”. В Нацбанку були трохи обережнішими з прогнозами і заявили, що наступний транш кредиту від МВФ чекають до кінця червня. Але й у Мінфіні сподіваються на те, що впродовж 2017-го Україна отримає загалом чотири транші.
Та насправді не все так просто. В МВФ нас і похвалили, і водночас висунули нашій владі низку вимог. Точніше нагадали, що не потрібно зволікати із здійсненням непопулярних в українському суспільстві кроків, про які говорилося раніше. А це підвищення пенсійного віку та відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Щоб такі рішення були ухвалені, вони мають пройти через парламент. Але навряд чи провладній команді легко вдасться на це знайти необхідну кількість голосів. Коаліція, яка й так не може довести свою легітимність та самостійно ухвалювати рішення, і далі втрачає нардепів, а опозиціонери не проґавлять шансу ще раз виступити проти “злочинної влади”.
І не забуваймо, що невдовзі в парламенті повинен звітувати уряд, річний імунітет від відставки якого завершується в середині квітня. Чи прозвітує уряд у стінах ВРУ до великодніх свят – ще не відомо. А далі в пленарній роботі парламенту буде перерва аж до 12 травня. Зараз прем’єр Володимир Гройсман заявляє, що ніякої відставки уряду не буде, але опозиціонери, до прикладу, фракція “Батьківщина”, це питання порушуватимуть (ця політсила ще на початку лютого намагалася зареєструвати проект постанови про відставку Гройсмана). У будь-якому випадку з наближенням звіту уряду політичні “розбірки” в нашій країні традиційно загострюються (торік урядово-коаліційна криза вплинула на співпрацю України з МВФ). І допоки ситуація цього року не стане зрозумілою, в МВФ навряд чи робитимуть якісь нові кроки назустріч українській владі. А тут їй ще треба виконувати раніше взяті на себе зобов’язання…

Чого хочуть у МВФ?

Як уже зазначалося, в МВФ одразу після рішення про виділення Україні мільярда доларів зробили заяву, в якій вказали пріоритетні завдання для нашої влади. “Українська економіка демонструє приємні ознаки відновлення. Зростання відновлюється, темпи інфляції зменшилися, а міжнародні резерви подвоїлися. Цей прогрес відбувається багато в чому завдяки рішучим діям влади, зокрема проведенню виваженої макроекономічної політики. Нещодавня стабілізація забезпечує багатообіцяючу основу для подальшого зростання. Для досягнення швидшого та більш стійкого зростання необхідно підвищити доходи і допомогти Україні наздогнати своїх регіональних партнерів, необхідно прискорити структурні реформи, щоби покращити бізнес-середовище та залучити інвестиції. Необхідно почати процес приватизації та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення. Корупцію необхідно рішуче викорінити. Попри створення нових антикорупційних інституцій потрібно ще досягти конкретних результатів… Україна не може дозволити собі баритися із всеосяжною пенсійною реформою, включно з підвищенням ефективного пенсійного віку. Необхідні також постійні зусилля для поліпшення керування доходами та просування реформи державного управління”, – зазначено в заяві заступника директора-розпорядника МВФ Девіда Ліптона, яку прес-служба Фонду поширила 3 квітня.

фото: hyser.com.ua

Що пообіцяла Україна?

Тут треба зазначити, що склалася дивна ситуація: про вимоги МВФ начебто було відомо раніше, неофіційний текст оновленого меморандуму між Україною та Фондом “гуляв” інтернетом, але офіційного документа до цього тижня ніхто не оприлюднював. Українська влада виправдовувалася тим, що за стандартною процедурою до засідання Ради директорів МВФ цього не можна було робити.
Ще навіть 3 квітня у комітеті  ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності заявляли про те, що уряд не надав нашому парламенту тексту меморандуму з МВФ, хоча нардепи мають затверджувати всі позики, які Україна бере в міжнародних кредиторів. Понад те, ще на початку березня прем’єр Гройсман зізнавався, що ключовими речами в меморандумі стали запровадження обігу земель та пенсійна реформа, але без вимоги підвищення пенсійного віку.
І от нарешті 4 квітня на сайті МВФ з’явився текст домовленостей між Україною та Фондом, у якому вказані нові терміни їх виконання. Після того переклад цього тексту опублікував і український Мінфін на своєму сайті. Цей текст мало чим відрізняється від неофіційного варіанта, опублікованого в мережі раніше (в березні це зробила партія “Батьківщина”, яка нещадно розкритикувала меморандум).
Так само порівняно з попереднім підписаним меморандумом небагато змін у завданнях для української влади. Більшість так званих “структурних маяків” Україна не виконала, тому терміни їх виконання перенесли. Особ­ливо наша влада просила перенести зобов’язання здійснити пенсійну та земельну реформи на кінець квітня (раніше передбачалося до кінця грудня 2016-го) та на кінець травня (раніше передбачалося до кінця вересня 2016-го) відповідно. У листі з підписами українських Президента, прем’єра, міністра фінансів та голови НБУ  до директора-розпорядника МВФ зазначалося, що потрібно було більше часу “для досягнення соціального консенсусу”. Але зараз знову залишається мало часу, ніякої інформаційної кампанії влада не проводила, лише зараз в уряді намагаються розповідати, як нам, українцям, стане добре від пенсійної та земельної реформ.
У МВФ також опублікували дослідження про необхідність пенсійної реформи в Україні. Але це рекомендації, серед яких вказувалося на економію, якщо пенсійний вік поступово збільшуватиметься до 63-65 років: для чоловіків до 2026 року, для жінок – до 2031-го.
В тексті меморандуму таких прямих вимог чи зобов’язань нема. Серед “маяків” зазначено, що парламент має ухвалити законодавство, щоби “поступово скоригувати загальновстановлений вік виходу на пенсію та надалі звужувати діапазон можливостей для завчасного виходу на пенсію”.
Громадянам мають запропонувати різні варіанти виходу на пенсію, і все залежатиме від стажу. Також українців мали б фінансово стимулювати, щоб виходили на пенсію пізніше. А як все буде насправді – побачимо, коли уряд покаже відповідну законодавчу ініціативу. Передбачається, що ухвалена до кінця квітня пенсійна реформа (з огляду на розклад парламенту в це важко повірити) запрацює з 1 січня 2018-го.
Щодо відкриття ринку землі, то до кінця року має бути скасований мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тут нагадаємо, що український парламент щоосені продовжував на рік мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. І зазначимо, що 55 нардепів, зокрема представники БПП, ще раніше звернулися до Конституційного Суду з проханням скасувати цей мораторій.
Але завдання від МВФ – це не лише пенсійна та земельна реформи. Окрім них, в меморандумі передбачені інші цікаві та не менш важливі речі. До прикладу, початок масової приватизації; вибір міжнародного аудитора для проведення перемовин щодо реструктуризації та умов стягнення заборгованості за проб­лемними кредитами націоналізованого “Приватбанку”; перегляд параметрів системи комунальних субсидій, щоб зробити їх більш адресними, монетизація субсидій; зменшення норм споживання для індивідуального опалення. А ще цікаво, що передбачається “застосування тарифу на доставку газу й опалення”, скасування можливості оплати “комуналки” в розстрочку (запроваджено для тих, що не отримали субсидії).
Також передбачається, що до кінця квітня має бути ухвалений закон про створення цивільної служби фінансових розслідувань замість податкової поліції. А ще до кінця травня НАБУ повинне отримати право на самостійну “прослушку” та проведення слідчих дій під прикриттям. До середини червня треба ухвалити закон про антикорупційні суди, щоб вони запрацювали до кінця березня 2018-го.
Тобто серед усіх цих завдань є такі, які нашій владі буде важко пояснити українцям, а є й позитивні вимоги, як-от посилення антикорупційної реформи. Часу на виконання залишається мало, а влада взагалі, принаймні публічно, не звертає уваги на всі моменти і мало що пояснює суспільству.

Що планує робити наш уряд?

Наші урядовці й далі всіляко намагаються “пом’як­шити ситуацію” щодо найбільш дражливих для себе та суспільства законодавчих змін і пояснюють, що реформи вони запланували не тільки для МВФ. Щодо ймовірності підвищення пенсійного віку, то міністр фінансів Олександр Данилюк стверджує, що Україна “йде дещо іншим шляхом”.
“Питання пенсійної реформи вже дуже давно майже в усіх меморандумах МВФ. Тому що, в принципі, проведення пенсійної реформи було актуальним і десять років тому, і п’ятнадцять років тому, але зараз воно надзвичайно актуальне через демографічну ситуацію, через ситуацію на ринку праці. Це дуже актуальне питання не для МВФ, а для України… У нас є кілька напрямків. Там, де є зловживання або якісь пільги, які не є обґрунтованими, їх треба прибрати... Якщо є витрати, невластиві пенсійній системі, їх треба також прибрати з Пенсійного фонду... Ми розглядаємо кілька варіантів, зокрема і встановлення певних параметрів, серед таких пріоритетів є стаж. Якщо ми порівнюємо двох людей, один з яких пропрацював сорок років, а другий  п’ятнадцять, то в них мають дещо відрізнятися права на отримання пенсій. Якщо в людини, наприклад, не буде мінімального стажу, то вона не зможе вийти на пенсію в тому самому віці, що й людина, у якої цей стаж є”, – заявив Данилюк у ефірі “5 каналу”. Урядовці обіцяють тільки позитивні зміни. 3 квітня Кабмін презентував план пріоритетних дій до 2020-го і план на цей рік. Серед пріоритетів на 2017-ий разом із приватизацією, реформою системи охорони здоров’я і системи освіти прем’єр Гройсман назвав пенсійну та земельну реформи.
Глава уряду обіцяє справедливу пенсійну систему і подолання дефіцитності Пенсійного фонду. Найближчим часом урядові законодавчі ініціативи мають потрапити до парламенту. “При проведенні пенсійної реформи, яку буде пропонувати уряд, я гарантую, що ми з 1 жовтня досить якісно підвищимо пенсії всім українцям”, – заявив Гройсман. Крім того, він пообіцяв здивувати проектом земельної реформи. “Я точно знаю: те, що запропонує уряд, буде величезним сюрпризом, зокрема для наших псевдореформаторів і популістів. Ми запропонуємо якісну модель обороту земель – увага, я прошу це запам’ятати – не в інтересах великих холдингів, не в інтересах іноземних інвесторів, а в інтересах українських громадян”, – ось така обіцянка прем’єра.
Що ж, запам’ятаємо. А поки зазначимо, що питання вільного продажу сільськогосподарських земель і далі є дискусійним. Однак треба розуміти, що, незважаючи на мораторій, в Україні діє чорний ринок землі. Сільськогосподарські землі “продають”, але все оформляється, до прикладу, як оренда терміном до 50 років. І великі гравці на цьому “ринку” мають великі можливості.
Проблема в тому, що навіть непопулярні реформи потрібно втілювати, але владі все треба заздалегідь пояснювати суспільству, а не бавитися в “кішки-мишки” і з українцями, і з МВФ.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4741 / 1.66MB / SQL:{query_count}