Українську освіту треба “лікувати”

фото: dobrenok.com

Свого часу французький письменник Альбер Камю сказав: “Школа готує нас до життя у світі, якого не існує”. Цю думку підтверджує українське Міністерство освіти та науки (МОН), пропонуючи нововведення, від яких хочеться рятувати дітей. Зокрема, нещодавно з’явилася пропозиція проводити зовнішнє незалежне оцінювання серед четвертокласників із метою перевірки якості освіти на вибірці. Також на підставі результатів ЗНО після закінчення 9 класу планують здійснювати набір учнів до старшої школи.

Наша держава запроваджує систему стандартизованого тестування в той час, як у світі її визнали головною перешкодою успішному навчанню. Замість того, щоб навчати школярів мислити, застосовувати теорію на практиці, в Україні здійснюється аналіз формальних результатів, вибудовуються рейтинги, які по суті нічого не дають. Переорієнтація навчального процесу на тестову перевірку засвоєння матеріалу не вчить думати, адже достатньо лише обрати правильні відповіді шляхом завчання напам’ять чи просто вгадування.

Репетитори і публічна фінансова звітність

Разом із цим Міністерство освіти України бореться з “тіньовою економікою” шкіл. “У проекті розглянутого в першому читанні закону про освіту ми прописали обов’язкову норму для кожного навчального закладу України публікувати на своїх інтернет-сторінках чіткий звіт про власні фінансові надходження (як із бюджетних джерел, так і батьківських внесків) та видатки. Після цього все стане прозорим і зрозумілим. Батьки зможуть контролювати цільове використання коштів, які надходять до навчальних закладів”, – зазначила керівник Міністерства освіти і науки Лілія Гриневич.

Окрім цього, Міносвіти хоче ліквідувати репетиторство, яке шкодить навчальному процесу. Зі слів глави МОН, це необхідно робити, оскільки вчителі свідомо не надають на уроках увесь необхідний матеріал, стимулюючи таким чином додаткові заняття. Ні для кого не секрет, що часто незадовільний фінансовий стан змушує вчителя провокувати батьків школяра звертатися до нього з проханням “підтягнути” дитину. “Це справді наш біль, безпосереднє порушення педагогічної етики. Саме тому важливо подолати таке неетичне і складне явище”, – вважає Гриневич.

На її думку, позбутися необхідності в репетиторстві допоможуть створення старшої трирічної профільної школи (навчання у старших класах відповідно до спеціалізацій, які обрали школярі та їхні батьки, – “Пошта”) та підвищення соціального статусу вчителя. Для цього торік педагогам у середньому на 50% підвищили заробітну плату.

Наразі репетитори – єдине, що рятує жахливі результати вітчизняної системи шкільної освіти, вважає експерт Реанімаційного пакета реформ Ірина Єгорченко. На її думку, ліквідація репетиторства збільшить витрати батьків і навантаження на вчителів і дітей. Без цього більшість учнів вийде зі школи з нульовими знаннями, відразою до навчання і відвертими комплексами, тому репетиторство в межах школи необхідно не переслідувати, а підтримувати. Розповсюдженість репетиторства – це сигнал катастрофи в українській освіті, а невдоволення Міносвіти з цього приводу свідчить про некомпетентність та аморальність урядовців, вважає фахівець. Те, що вчителі заробляють, проводячи додаткові заняття, наслідок неефективної роботи держави. Тому насамперед треба боротися не з репетиторами, а з причинами таких дій – безглуздими вимогами у школі, недосконалістю навчальних програм, непрофесіоналізмом учителів... Лише тоді необхідність у репетиторстві автоматично зникне.

“МОН заявив, що почне боротися з репетиторами. Але не буде боротися з культом та стимулюванням брехні й імітації в освіті, не вижене з освіти плагіаторів, пропагандистів псевдонауки, авторів злочинних програм та підручників, не припинить тероризувати вчителів дурними вимогами і писаниною... Захвилювало, що педагоги щось там додатково заробляють. А підйом зарплати на 50% – це ще дуже далеко до прожиткового мінімуму”, – зазначає Ірина Єгорченко у своїй статті на сайті osvita.ua

Дитсадки: місця вистачить усім?..

Ще однією суттєвою проблемою української освітньої системи є нерівний доступ до дошкільної освіти. За даними Міністерства освіти, сьогодні черга в дитячі садки складає понад 78 тисяч дітей. У контексті фінансової децентралізації органи місцевого самоврядування отримали можливості для розвитку мережі дошкільних навчальних закладів та її підтримки в належній якості. Для стимулювання створення додаткових місць у ДНЗ планують також затвердити нові санітарні норми для дитсадків, що полегшить використання наявних приміщень, і прийняти закон про створення “корпоративних дитсадків”, проект якого вже схвалив уряд. Передбачається, що корпоративні дитячі садки діятимуть на засадах державно-приватного партнерства та матимуть кількох засновників, серед яких – місцеві органи влади, громадські організації та бізнес. Завдяки цим тенденціям Україна зможе за три роки повністю вирішити питання переповненості садочків, переконана Лілія Гриневич.

Без активного вивчення кращих практик ми ризикуємо назавжди відстати в якості освіти. Тут нашій державі необхідно брати приклад із Фінляндії, яка є лідером світового рейтингу освіти серед європейських країн. Фіни регулярно в рамках освітнього туризму запозичують передові освітні технології і формують самобутню освітню культуру. Характерною рисою фінського підходу є заохочення вчителів та учнів до випробування нових ідей та методів, що робить школу творчим середовищем, де цікаво викладати й навчатися. На жаль, у нас замість цього здебільшого лунають лозунги про наближення до світових стандартів, а насправді відбувається віддалення від них і запозичення лише їхніх формальних атрибутів.

Наступного року урядовці планують розпочати масштабну реформу системи освіти в Україні. “Нова українська школа”, яка закладає нові рамки освітньої політики, передбачає, зокрема, нові державні освітні стандарти за різними напрямками – створення нової мережі навчальних закладів, оновлення системи управління, справедливе фінансування, що в комплексі має забезпечити виховання повноцінної особистості. Результати цих реформаторських дій дадуть результати в найближчі три роки, запевняють у Міносвіти.

Юрій Підлісний, викладач Українського католицького університету:

– Однією з причин ситуації, коли учні не засвоюють належним чином шкільну програму, є те, що вчителі на уроках не дають їм відповідного рівня знань. Натомість вони роблять це вже під час додаткових занять. У такому разі репетиторство свідчить про кризу середньої школи. З цим потрібно боротися. Такі дії освітян, спричинені незадовільним фінансовим станом, можна порівняти з випадком, коли продавець у магазині обважує покупця, бо йому мало платять. Саме тому насамперед необхідне суттєве підвищення зарплат педагогам. Ти паче, багато молодих учителів через відсутність перспектив професійного розвитку в пошуках кращого життя залишають Україну. Зовсім інша справа репетиторство перед вступом у виш. Щодо зовнішнього незалежного оцінювання, я вважаю, що воно є найоптимальнішою формою перевірки знань, адже усуває суб’єктивний фактор. Тести сприятимуть розвитку думки школярів, якщо їх правильно скомпонувати. Абсолютно правильним є рішення Міністерства освіти створити дистанційний контроль за батьківськими внесками, адже в цьому напрямку часто трапляються зловживання. Крім цього, для зміцнення ефективності навчального процесу необхідно дозволити педагогам у контексті єдиних рамкових вимог до стандартів освіти самостійно обирати підручники для навчання.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти