“Це акт державного тероризму з боку Росії”, – так український Президент Петро Порошенко прокоментував вбивство колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова 23 березня у центрі Києва.

У цьому вбивстві яскраво вимальовується слід російських спецслужб, які, як це раніше було із спецслужбами радянськими, добре вміють ліквідовувати “ворогів” не лише на своїй території, але й за кордоном. Нині багато політиків, політичних експертів, журналістів згадують вбивства таких ворогів Путіна як, зокрема, Олександра Литвиненка, Бориса Нємцова, загадкову смерть Бориса Березовського. До речі, тіло останнього у 2013-ому знайшли у його будинку в передмісті Лондона також  23 березня.

Після переїзду Вороненкова в Україну наприкінці минулого року, отримання українського громадянства, його свідчень нашій Генпрокуратурі у справі про державну зраду екс-диктатора Януковича, російська влада та  тамтешні провладні ЗМІ затаврували його як “зрадника” та “ворога”.

Треба одразу зазначити, що Денис Вороненков частиною російської опозиції не був. В Держдумі він представляв фракцію комуністів. Відомий російський опозиціонер Олексій Навальний оприлюднював розслідування свого “Фонду боротьби з корупцією” про незаконне збагачення Вороненкова. “Янукович, звичайно, зрадник, тут сумнівів немає. Але не Вороненкову з дружиною це стверджувати”, – писав Навальний одразу після того, як з’явилась інформація про переїзд Вороненкова в Україну.

Щодо дружини, оперної співачки Марії Максакової, то вона також була депутатом російської Держдуми, але від путінської партії “Единая Россия”. Свого часу вона неабияк хвалила Путіна, але у 2016-ому разом із Вороненковим переїхала в Україну і також отримала українське громадянство.

У біографії Вороненкова була низка корупційних скандалів. Також він свого часу працював у прокуратурі, пізніше був співробітником  нині вже скасованої Федеральної служби з контролю за оборотом наркотиків (ФСКН), отримав звання майора. Служба, серед іншого займалась оперативним супроводом так званої справи “Трьох китів”. Йшлось про контрабанду італійських меблів у 1999-2000 рр. і зрештою з’ясувалось, що це лише частина масштабної контрабанди ФСБ. Після цього кілька десятків генералів ФСБ було звільнено. Але й низку оперативників, які вели справу “Трьох китів” пізніше також арештували. І російське опозиційне видання “Новая газета” писала про те, що Вороненков, на відміну від арештованих оперативників “лише імітував діяльність”.

У 2016-ому Вороненков фігурував у нашумілому “Панамському архіві” як співвласник кількох офшорних компаній на Британських Вірниньских островах. А ще перед цим, у 2014-ому, в Росії відкрили проти нього справу щодо рейдерського захоплення будівлі в центрі Москви. Недоторканності Вороненкова не позбавили, але справа тривала. В лютому цього року Слідчий комітет РФ вже оголосив його у федеральний та міжнародний розшук, але на той час Вороненков вже кілька місяців жив в Україні та мав українське громадянство. І, як уже зазначалось, встиг дати перші свідчення у справі про держзраду Януковича.

Тож оцінювати Вороненкова та його рішення приїхати в Україну можна по-різному. Раніше він підтримував Путіна, голосував за анексію Криму (як і Марія Максакова), хоч вже в Україні заявив, що російських депутатів змушували голосувати, а самого його тоді в залі для голосувань не було, а хтось інший скористався його карткою. Загалом в Україні він вже нещадно критикував режим Путіна та порівнював його з часами нацистської Німеччини. Наша влада, наші правоохоронні органи сприйняли його як цінного свідка (Вороненков начебто сам зголосився свідчити проти Януковича). І тут треба зазначити, що Вороненков був членом думського комітету з безпеки. Безперечно, він знав таємниці вищого російського керівництва. Що саме Вороненков встиг розповісти українському слідству достеменно невідомо, але ЗМІ повідомляли про те, що він підтвердив свідчення іншого екс-депутата Держдуми Іллі Пономарьова (до речі, єдиного хто голосував проти анексії Криму) і розповів про домовленість між Януковичем та російською владою щодо введення військ РФ в Україну. Нагадаємо, що колишній представник Росії в ООН, який вже помер (до речі, також було багато версій щодо цього) Віталій Чуркін у березні 2014-го на засіданні Радбезу ООН розмахував листом від Януковича до Путіна з проханням застосувати російські війська в Україні. Головна військова прокуратура України нещодавно отримала від ООН офіційну фотокопію цього листа, але в Росії продовжують спростовувати факт існування такого звернення від Януковича.

23 березня Денис Вороненков знову мав дати свідчення ГПУ. Але перед цим ще запланував зустріч із Іллею Пономаревим. Не відбулось ні одного, ні іншого – Вороненкова застрелили перед цим.

Гепрокурор Юрій Луценко назвав дві основні версії цього злочину: вбивство свідка справи Януковича  і вбивство у справі контрабанди ФСБ Російської Федерації під прикриттям російського президента. Представники російської влади всі звинувачення на свою адресу вже назвали абсурдними.

Та для нас тепер важливо, щоб українські правоохоронці змогли ефективно розслідувати вбивство Вороненкова, і щоб прокурори довели справу Януковича до судового вироку (адже Вороненков свідчення вже давав і вони мали бути задукоментовані). Хоч і заочного, але вироку.

“Вороненков під час слідчих дій надав надважливі свідчення щодо держзради Януковича, всі ці свідчення були занесені в письмовий протокол. І незважаючи на таке жахливе вбивство в центрі Києва, всі свідчення Дениса Вороненкова будуть долучені вже в судовому розгляді справи про держзраду екс-президента Януковича”, – заявила прес-секретар Луценка Лариса Сарган в коментарі “Медиазоне”.

В нинішній ситуації дивує насправді те, що українські спецслужби не вберегли такого цінного свідка. Після вбивства наші силовики навіть не змогли пояснити яке відомство мало охороняти Вороненкова. Зрештою Ілля Пономарьов розповів, що зазвичай Вороненкова охороняли два співробітники української військової розвідки. 23 березня дружині Вороненкова стало погано, тому один із охоронців залишився з нею. Інший охоронець, який був з Вороненковим встиг поранити кілера, але і сам отримав поранення. Станом на день 24 березня охоронець знаходився у лікарні у важкому стані.

Нападник помер у лікарні 23 березня. Здивувало те, що він мав при собі документи, які засвідчували його особу. Правоохоронці одразу не спішили повідомляти ніяких деталей,  але зрештою радник міністра МВФ нардеп Антон Геращенко заявив, що вбивця був агентом російських спецслужб, впровадженим в  українські силові структури. І назвав ім’я Павла Паршова.

“Убивство Дениса Вороненкова було вчинено громадянином України, Паршовим Павлом Олександровичем, 1988 року народження, уродженцем міста Севастополь, агентом російських спецслужб. Він вів звичайне життя, був приватним підприємцем без особливого успіху, однак у 2011 році його оголосили в розшук за економічні злочини. За своє життя Павло Паршов ніколи офіційно не виїжджав за межі України. Але в лютому 2015 року він перетнув кордон України, пройшовши пішки через один із КПП на кордоні з Білоруссю. У Росії, де він перебував перед закиданням в Україну, він пройшов курс спеціального навчання в школі для диверсантів, створеної ще в часи сталінського НКВС. Паршову було поставлено завдання увійти в один із підрозділів Збройних сил чи Національної гвардії, бажано з гучним у суспільній свідомості ім’ям, і робити вигляд, що він звичайний солдат. Здоровий, сильний парубок, громадянин України, успішно виконав завдання російських спецслужб і рік прослужив в одному з підрозділів Національної гвардії. У бойових діях участі не брав. Звільнився в серпні 2016 року. Слідство перевіряє всі обставини підготовки й організації вбивства колишнього депутата Державної Думи…. У тому числі й те, як без належної перевірки на предмет перебування в розшуку, Павло Паршова було прийнято на службу до Нацгвардії у червні 2015 року. Винні будуть притягнуті до відповідальності”, – повідомив Геращенко на своїй сторінці у Facebook.

Зрештою стало відомо, що Паршов служив у батальйоні Нацгвардії “Донбас”. Колишній комбат “Донбасу” Анатолій Виногродський, як повідомляє ТСН.ua, розповів, що Паршов дійсно служив у навчальній роті батальйону під Маріуполем і участі у бойових діях не брав, тільки стояв на блокпостах. Також Виногродський розповів, що Паршов зрештою втік з служби, був оголошеним у розшук, у  2016-му звільнений зі служби через самовільне залишення частини.  

“Дуже багато запитань по цьому товаришу. Починаючи з того, як його вбили, закінчуючи тим, що в нього були всі документи з собою. Вихід на таку операцію у червоних кросівках – теж незрозуміло. Ані машин, ані якихось шляхів відходу”, - заявив Виногродський. 

Також додамо, що за словами Антона Геращенка правоохоронці розшукують ще одну особу, яка брала участь в організації вбивства Вороненкова.