Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у терміновому порядку цього тижня вилетів у зону надзвичайної ситуації. Перебуваючи на місці події глава уряду припустив, що наразі повертатися в місто небезпечно. При цьому він наголосив: оцінити масштаби події можна буде лише після того, як спаде інтенсивність вибухів. На момент підписання цього номера газети до друку заступник міністра оборони України Ігор Павловський повідомив під час брифінгу, що пожежу на артилерійських складах Балаклії повністю ліквідовано. Наразі відбувається усунення наслідків лиха. На 368 гектарах арсеналу за сотню кілометрів від Харкова зберігалося понад 138 тисяч боєприпасів, які далі вибухають. Але особливу небезпеку становлять ракети під землею в бункерах, кажуть військові експерти. На щастя, вогонь до них іще не дістався.

За фактом пожежі Служба безпеки України відкрила кримінальні провадження за статтями “службова недбалість” і “диверсія”.

Останню версію слідство розглядає як пріоритетну. Зі слів військового прокурора Анатолія Матіоса, говорити про халатність чи випадковість у цьому випадку не можна, адже торік здійснено перевірку умов дотримання техніки безпеки для таких арсеналів на Балаклійському складі і збільшено штатну чисельність його охорони. До того ж, перед початком вибухів на складах боєприпасів поблизу Балаклії військовослужбовці, які перебували в добовому наряді на артилерійському складі, чули гудіння безпілотного літального апарата. З нього, нібито, диверсанти скинули саморобний запалювальний пристрій. Про це вони розповіли під час допиту у військовій прокуратурі.

Зі слів очільника СБУ Василя Грицака, протидіяти безпілотникам складно. Існують технології їх збиття, глушіння їхнього сигналу, однак відповідного обладнання в українських Збройних сил недостатньо. Дивно таке чути, зважаючи на те, що два роки тому речник АТО Андрій Лисенко оптимістично інформував про збитий українськими військовими з ракетно-зенітного комплексу безпілотний літальний апарат, що летів у зоні бойових дій на висоті понад три кілометри.

Грицак аргументує версію про підрив Балаклійського складу безпілотником тим, що аналогічним способом у нашій країні здійснювалися попередні підпали сховищ озброєння. Але ці слова зайвий раз підкреслюють безвідповідальність української влади, яка в умовах війни не закупила відповідну техніку. Адже підрив такого великого складу – це безпосередня загроза національній безпеці.

У Міністерстві оборони не відкидають версію причетності до інциденту Росії. Міністр оборони Степан Полторак заявив: характеристика дій, які відбулися, свідчить, що там працювала диверсійна група. Він запевнив, що на складі не могло бути короткого замикання, бо він знаходиться на вулиці, і там немає електрики. Президент Петро Порошенко також побачив тут почерк російських спецслужб. Глава держави вважає невипадковим, що диверсія на Харківщині сталася в один день з убивством у центрі Києва колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова. Розслідування цих двох справ має стати справою честі для українських силовиків, переконаний Порошенко.

Оскільки пожежа в Балаклії – не перший випадок проведення диверсій на українських об’єктах стратегічного значення, Міноборони вирішило посилити охорону військових складів на всій території України, а Державна прикордонна служба зміцнила контроль кордону з Росією. Незрозуміло, щоправда, чому це не можна було зробити раніше. Можливо тоді вдалося б уникнути наслідків трагедії на Харківщині.

У військовій прокуратурі запевняють: пожежа в Балаклії не вплине на боєздатність української армії, адже не вся зброя нашого війська знаходиться на Харківщині. Зваживши на те, що один артилерійський вистріл вартує близько тисячі євро, можна легко підрахувати, що збитки від загоряння арсеналу чималенькі.

Склади зі снарядами в Україні горять далеко не вперше, але за час війни на Донбасі така масштабна пожежа сталася вперше.

2004-го в Новобогданівці Запорізької області в результаті спалаху на складі артилерійських боєприпасів почали вибухати снаряди. Тоді загинуло п’ятеро людей, четверо постраждали, близько сотні госпіталізували. Повністю пожежу ліквідували за два тижні. Причиною загоряння визнали грубе порушення військовослужбовцями правил пожежної безпеки.

Наприкінці серпня 2008-го в Лозовій Харківської області почалися вибухи на території арсеналу Південного оперативного командування сухопутних військ Збройних сил України, які тривали два тижні. Вогонь знищив десять із сімнадцяти складів, на яких зберігалося близько трьох тисяч тонн снарядів. Як наслідок, три людини отримали поранення, тисячі довелося евакуювати. У 2015-ому на військових складах у Сватовому на Луганщині сталася пожежа, внаслідок чого загинули четверо місцевих жителів і шістнадцять постраждали. Слідство назвало дві версії того інциденту – теракт і недбалість посадових осіб.

“Давно такого не було. Але ж три роки війни, найбільший склад боєприпасів і така розхлябаність. Це значний удар по українських військових. Зрозуміло, що склад пов’язаний із обороною в зоні проведення АТО. Сьогодні це перемога російських диверсантів і сепаратистів та величезний удар по обороноздатності України. Це говорить про неабияку недбалість у нашій обороні. Ворог домігся своєї мети. Зараз потрібно зробити висновки та покарати винних”, – зазначив у коментарі “Слову і Ділу” політолог, директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко.

Деякі експерти не виключають версії про зумисний підпал із метою приховати інформацію про можливе розкрадання боєприпасів. Проте Генпрокурор Юрій Луценко спростував таке припущення. Якою б не була причина вибухів на складі боєприпасів, те, що сталося – очевидний промах наших військових і спецслужб, які не змогли гарантувати безпеку на розташованих неподалік зони бойових дій та російського кордону складах. Арсенали мали б охоронятися засобами протиповітряної оборони.

Тим паче, в грудні 2015-го Міноборони повідомляло про спробу влаштувати диверсію на складах боєприпасів у Балаклії. Але жодних висновків наша влада ні тоді, ні зі схожих випадків не зробила… На багатьох об’єктах боєприпаси далі зберігаються в незахищених від удару з повітря ангарах. Іноді вони навіть лежать просто неба…

Україні вкотре вилізло боком традиційне недбальство, коли начальство переймається безпекою лише після трагедії. Загоряння складів у Балаклії – наслідок бездіяльності. Адже як можна в одному місці, в густонаселеному районі зберігати третину боєприпасів без належної охорони?! Як таке могло статися в період війни?! Зараз важливо не зациклюватися на одній версії, відкидаючи інші. Адже з’являється ризик, що таким чином армійські начальники намагатимуться приховати власні гріхи. Винні мають бути покарані. Проте коли це буде (і чи взагалі буде) наразі невідомо. Анатолій Матіос уже зазначив, що технічна експертиза інциденту на Харківщині може затягнутися на рік.

“Версії з диверсіями стали зручними для вищого військового керівництва України за будь-якої ситуації. “Російський диверсант” – найкращий друг, товариш і брат української генеральської безвідповідальності. Тільки і при диверсіях залишається питання відповідальності за забезпечення охорони об’єктів. Щось підказує, що керівництва Міноборони і Генштабу ця відповідальність не торкнеться”, – написав на своїй сторінці у Facebook парламентар від фракції “Народного фронту”, координатор “Інформаційного спротиву” Дмитро Тимчук.