Транспортна блокада окупованого Донбасу; пауза у  співпраці України із МВФ; розмови про стрибок курсу гривні; продовження “сміттєвого колапсу” у Львові і заяви міського голови, лідера “Самопомочі” Андрія Садового, який, мовляв, очікує  оголошення підозри від прокурорів та відсторонення від посади; справа відстороненого головного фіскала Романа Насірова; затягування із призначенням аудиторів НАБУ. Все це зараз перемішалось в українському інформпросторі, й політики з усіх таборів використовують будь-який привід, щоб облити брудом опонентів і зробити їх винними у всіх бідах країни. В час розвинутих інформаційних технологій маніпулювати суспільством легко, навіть iз одного допису у соцмережі можна зробити “бурю у склянці води”.  А для України зараз і так, м’яко кажучи, нелегкий час, не можна забувати, що ми перебуваємо у стані хоч і не оголошеної, але по факту війни з Росією. На такому тлі внутрішньополітичні розбірки – це шлях у нікуди.

Якби влада робила все правильно і вчасно, то через три роки війни вже не було б потрібно думати, звідки брати антрацит, якщо не з окупованих територій, і  питання блокади ОРДЛО не призвело б до чергового розколу нашого суспільства. Та  історія не знає “якби”,  емоційні лозунги  нинішньої так званої демократичної опозиції спрацювали і після того, як на тлі громадянської блокади Донбасу кремлівські бойовики-маріонетки “віджали” підприємства та шахти олігарха Ахметова на окупованих територіях, наша влада сама очолила блокаду. Адже аргумент про те, що в окупації залишились підприємства, які жили в українському правовому полі, зник. Звичайно, можна було по-різному оцінювати такі аргументи влади,  по-різному трактувати хто куди і скільки платив податків, але за громадянською блокадою виднівся також економічний та політичний інтерес іншого олігарха – екс-голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. На це також не можна закривати очі.

За різних оцінок блокади, у будь-якому випадку після рішення РНБО про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення владі вдалось зменшити градус суспільної напруги, адже ми насправді опинились на вкрай небезпечній межі. А тепер підраховуємо економічні збитки.

Масла у вогонь підлило і те, що Міжнародний валютний фонд відклав запланований на 20 березня розгляд питання про виділення Україні чергового траншу кредиту у розмірі 1 мільярда доларів. Питання українського траншу раптово в останній момент зникло із порядку денного Ради директорів МВФ. І Президент Порошенко, і в нашому Мінфіні повідомили, що це відбулось через блокаду Донбасу, бо потрібно уточнити, які наслідки вона матиме для української економіки.

“Засідання Ради директорів МВФ щодо України, заплановане на 20 березня, було відтерміновано, щоб дозволити співробітникам дати оцінку наслідкам останніх подій для програми. Співробітники МВФ сподіваються, що незабаром буде оголошена нова дата”, – таке пояснення від МВФ оприлюднила українська служба “Голосу Америки”.

У середу, 22 березня, український міністр фінансів Олександр Данилюк перед засіданням уряду розповів журналістам про те, що вони вже фактично уточнили макропоказники економічного розвитку країни і передадуть ці розрахунки до МВФ. І що розрахунки Мінфіну збігаються з прогнозами Нацбанку, оприлюдненими напередодні.

В Нацбанку повідомляли, зокрема, погіршення прогнозу зростання ВВП України на 2017-ий з 2,8% до 1,9%. (Щодо наступного року, то прогноз навіть покращили – з 3% до 3,2%.) Раніше прогнозований рівень інфляції підтвердили: на рівні 9,1% у цьому році. А в це вже важко повірити, про що говорять експерти.

Курс гривні, за словами представників Нацбанку, не мав би особливо змінюватись. Тут тільки треба зазначити, що у ЗМІ вже з’являлась інформація про те, що уряді розглядали різні сценарії, і за найпесимістичнішим обмінний курс долара щодо гривні до кінця року може зрости на 3 – 5,6 гривні, тобто перейти психологічну  межу у 30 грн за долар.

фото: sputniknews.com

Та загалом у  нашої влади зараз така позиція: стане гірше, у цьому винна блокада, але загалом ми з усім упораємось.

“Ми порахували, що в непідконтрольних районах зараз виробляють 1,6% ВВП України. Найбільші проблеми постануть у виробництві сталі, також відчутним буде вплив на електроенергетику. Загалом, з макроекономічного погляду, це, безсумнівно, шок для країни, інакше МВФ не переносив би це питання, але це не катастрофа.  Якщо 2013 року виробничі ланцюги були тісно пов’язаними, то зараз ситуація змінилася. За три роки інтеграція стала набагато меншою, вона зберігається передусім у виробництві сталі. Для інших секторів ми не очікуємо сильних шоків. Значною мірою ці два регіони вже відділилися. Антрацит і кокс можна імпортувати. Це буде дорожче, є логістичні питання, але Україна може впоратися з цим без масштабних негативних наслідків”, – а про такі прогнози в коментарі Deutsche Welle заявив керівник Німецької групи радників в Україні Рікардо Джуччі.

На Заході вже критикували те, що українська влада на офіційному рівні запровадила транспортну блокаду окупованого Донбасу. Наші іноземні партнери загалом не дуже розуміють такий крок.

Щодо українських економічних експертів, то їх думки щодо нинішньої ситуації і подальших ризиків різні. Одні заявляють про те, що саме наслідки блокади вплинула на рішення МВФ взяти паузу, інші – що окупований  Донбас не включений в економіку України, в МВФ про це знають, тому блокада тут ні до чого. З’являються припущення про те, що на рішення МВФ почекати з українським питанням вплинули корупційні скандали всередині нашої країни.

У будь-якому випадку питання блокади і співпраці з МВФ зараз накладаються одне на одного. Питання з МВФ начебто мало вирішитись швидко, але відомо, що до кінця цього місяця в порядку денному Ради директорів Фонду українського траншу немає. Треба також розуміти, що в середині квітня звітуватиме уряд Гройсмана і вирішуватиметься його майбутнє. Тож не виключено, що міжнародні кредитори чекатимуть принаймні до того моменту розуміння того, з ким, з яким урядом їм надалі доведеться працювати.

А простим українцям треба готуватись ще більше “затягнути паски”. Проблема для країни загалом у тому, що нас присадили на “кредитну голку”. Держава бере нові транші кредитів для того, щоб погашати попередні. Кредити від МВФ є найдешевшими, тому на них так молиться влада. Також без співпраці з МВФ нам не допомагатимуть інші міжнародні кредитори та інвестори. А без них влада не знає, що робити…

В усіх втратах української економіки, які зараз озвучує влада, вона чітко звинувачує противників з опозиції, колись союзників по коаліції. Президент ще одразу після вимушеного рішення РНБО щодо блокади заявив, що виставить рахунок “Самопомочі” та “Батьківщині”. Але яким чином? Подібні заяви – це простий піар. Президент продовжив звинувачувати ініціаторів блокади  після того, як стало відомо про відтермінування траншу від МВФ.

“Мій день почався з наради щодо цього питання, у якій брали участь керівники держави. І один з її учасників запропонував відправити до Вашингтона як спецпредставників Андрія Івановича разом із Семенченком, Юлію Володимирівну разом із Парасюком. Якщо “Самопоміч” організувала блокаду, то нехай би виправляла наслідки цієї диверсії. Звичайно, пропозиція була жартом, і автору повідомили, що в цій ситуації нам не до жартів”, – заявив Порошенко 20 березня на засіданні Ради регіонального розвитку.

Так само на піар для себе у “Самопомочі” перетворили рішення МВФ про відкладання  траншу для України. В цій політичній силі заявили, що причиною стали лише “забавки з призначенням аудитора для НАБУ”.

“Оце є такий сигнальчик для Президента, що друже мій, або боротьба з корупцією, або грошей не буде. МВФ приймає виважені рішення проводячи серйозні консультації, тому боремося з корупцією – є фінансова підтримка, імітуємо боротьбу з корупцією – немає фінансової підтримки для держави”, – заявив Садовий в інтерв’ю каналу “24”.

Схоже, що Садовий знову повернувся як серйозний гравець у президентську гонку, хоч наприкінці минулого року він втратив рейтинги. І навіть те, що він не може вирішити проблему сміття у своєму місті, а в проблемі звинувачує тільки центральну владу, те, що може отримати повідомлення про підозру у  справі про загибель рятувальників на Грибовицькому сміттєзвалищі, Садовий використовує на свою користь. Він заявляє про тиск влади на себе і свою політсилу. Українці завжди співчувають тим, кого ображає влада.

“Усі без винятку сьогодні діють як політики, які опікуються рейтингами, а не як державні діячі – і Садовий, і команда Президента. У цьому головна проблема”, – зазначив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов у коментарі BBC-Україна.

Зараз політична боротьба всередині країни лише наростає. Сам Садовий поки каже, що не думає про президентські амбіції. А в його партії заявили, що вони проти дострокових парламентських виборів, принаймні за нинішнім законом.