Президент Петро Порошенко цього тижня схвалив рішення Ради нацбезпеки й оборони про застосування санкцій на рік до п’яти українських фінансових установ із російським державним капіталом – “Сбербанку”, “ВіЕс Банку”, “Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку”, ВТБ Банку, БМ Банку в частині запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних із ними осіб. Таким чином НБУ перестрахувався від виводу грошових активів до Росії.

Все почалося з повідомлення в російських ЗМІ про обслугову­вання російським Сбербанком клі­єнтів із фейковими паспортами ДНР/ЛНР. Українські чиновники відреагували на це лише після акцій активістів під стінами Сбербанку в Києві. Щоправда, незрозуміло, чому питання санкцій реалізується саме зараз, а не одра­зу після перших фактів агресії 2014-го.

Проект антикорупційних розслідувань “Наші гроші” на основі електронних декларацій чиновників дослідив, у яких банках зберігають свої кошти українські високопосадовці.
джерело: bihus.info

Користувачі соцмереж після оприлюднення санкційного релізу НБУ дивувалися, чому у списку Нацбанку відсутні банки “Альфа” і “Форвард”, акціонери яких пов’язані з нашим північним сусідом. Формальною відповіддю на це питання може бути посилання на рішення РНБО, де прописане завдання дослідити фінансові установи з “часткою державних банків Росії”, тоді як ці два банки мають приватних російських бе­не­фіціарних власників, зазначає у своєму блозі на Економічній прав­ді фінансовий аналітик Роман Корнилюк.

Сбербанк уже назвав таке рішення української влади “дискримінаційним і політично мотивованим”. У НБУ запевняють: уведені санкції не завадять банкам, які потрапили під підозру, обслуговувати українських клієнтів. Зі слів Романа Корнилюка, для утримання фінансової стійкості в країні головне, щоб список банків під “народними” санкціями не виявився ширшим за офіційно затверджений. Він переконаний, що в разі посилення інформаційних атак може виникнути загальна паніка в суспільстві через подальше падіння довіри до вітчизняної банківської системи. Такому негативному сценарію може зарадити достатній обсяг ліквідних коштів і капіталу для вчасного розрахунку із вкладниками, а санкції потенційно гальмуватимуть темпи загального приросту депозитів у системі, вважає експерт.

На його думку, ще одним напрямком впливу санкцій стане подальше згортання кредитування з боку російських банків через утрату інтересу до українського ринку та зростання випадків неповернення кредитів із боку недобросовісних позичальників. “Третій важливий ефект, який складно прорахувати, втім він очевидний для економістів – це сигнал іноземним інвесторам щодо високих, а головне непередбачуваних політико-регуляторних ризиків нашої країни. Зрештою, якщо ініціатори санкцій адекватно оцінили можливі ризики та вважають їх гідною ціною за згортання діяльності російських державних банків в Україні, питання щодо мотивів введення заборон по суті закрите”, – зазначає Роман Корнилюк.