Європейська комісія схвалила цього тижня виділення другого траншу макрофінансової допомоги для України в розмірі 600 мільйонів євро. Ці кошти надійдуть до Києва наприкінці березня або на початку квітня, повідомляє у Twitter брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозв’як. З цією виплатою загальна сума макрофінансової допомоги, яку наша держава отримує від Євросоюзу впродовж трьох років, складе 2,81 мільярда євро. Це найбільший обсяг макрофінансової допомоги ЄС для країни, що не є його членом, інформує Економічна правда.

“Україна зробила величезну роботу зі стабілізації та реформування економіки, попри збройний конфлікт, що розгортається на її території. Ми хочемо побачити позитивну динаміку реформ в Україні. Своїми виплатами ЄС підтримує українську сторону в її зусиллях із підтримки стабільності та забезпечення економічного підйому в країні”, – заявив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Щоправда, таке рішення в ЄС прийняли авансом, оскільки українська влада поки що не виконала взяті на себе зобов’язання. Раніше очікувалося, що другий транш макрофінансової допомоги з Європи надійде ще наприкінці 2015-го, проте європейські чиновники “заморозили” цю процедуру, оскільки Україна не справлялася з “домашнім завданням” із здійснення реформ, необхідних для виділення коштів. Серед передбачених змін, зокрема, – протидія корупції, прозорі державні закупівлі, реформа у сферах енергетики, держслужби.

Але єврочиновники насамперед наполягали на вирішенні двох питань – виплаті соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам та скасуванні мораторію на експорт необробленої деревини. Щодо першого завдання в Києва є контраргументи: в меморандумі йдеться про виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, а не тим, що видають себе за таких і насправді живуть на окупованих територіях. Однак європейські високопосадовці наголошують: наша держава має платити пенсії всім своїм громадянам, навіть тим, хто постійно проживає в ОРДЛО. Щодо зняття заборони на експорт лісу-кругляка українські парламентарі налаштовані категорично проти, вважаючи, що в такому випадку “ціна траншу ЄС – лисі Карпати”.

Звичайно, те, що Європа йде нам назустріч у плані грошової підтримки, – хороша новина, але в такій поблажливості ЄС закладені певні ризики. Впродовж останнього часу хід реформ в Україні суттєво гальмується. Досі фінансова допомога від міжнародних кредиторів була головним стимулом для їх утілення. Але тепер, пішовши на поступки, ЄС фактично доводить, що для отримання коштів не обов’язково виконувати передбачені умови. Тож чи не розслабить це ще більше українську владу? І чи зможе Євросоюз надалі жорстко наполягати на виконанні Україною своїх зобов’язань? Наразі ці питання залишаються відкритими.

---

Реформи будуть, – обіцяє Гройсман