На такий крок українська влада змушена йти, оскільки сьогодні конституційне судочинство в Україні стало слабким і неефективним, унаслідок чого суттєво втратило довіру суспільства. Впродовж понад двадцяти років функціонування Конституційного Суду влада неодноразово блокувала його роботу і втручалася в діяльність суддів. У результаті цього українці отримали політично залежний слабкий орган. До того ж із 2014 року КС працює не в повному складі (наразі 15 суддів із 18 необхідних), а конституційне провадження організовано так, що суддя несе основне навантаження під час підготовки справи до розгляду.

Після приходу до влади Януковича Конституційний Суд перетворився на орган виконання політичних замовлень для концентрації влади в руках однієї людини. В той період КС дозволив парламенту формувати коаліцію не лише з депутатських фракцій, а й з окремих народних депутатів, так званих тушок. Це дало можливість Януковичу взяти під контроль головний законодавчий орган країни і штампувати потрібні для свого “царювання” закони, сформувати у неконституційний спосіб уряд Азарова, розпочати масштабне розграбування держбюджету та кримінальне переслідування політичних опонентів. Окрім цього, у вересні 2010-го КС повернув у дію Конституцію 1996 року, внаслідок чого форма правління в Україні перетворилася з парламентсько-президентської у прези­дентсько-парла­ментську.

Ще на початку березня 2014-го Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом узурпації влади Януковичем. У цій справі проходять шестеро суддів Конституційного Суду, які підтримували надання “диктаторських повноважень” президенту-втікачу. З того часу минуло вже три роки, але вони і далі працюють у структурі КС!

“Суддів викликають на допит, але підозри нікому ще не вручені, вони досі залишаються у статусі свідків. Тривалий час цим провадженням займалося Головне слідче управління, і лише торік у червні його передали департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури. Після вивчення документів ми зрозуміли, що справа фактично не розслідувалася. Ми почали це розслідування практично з нуля. Не можу сказати, коли будуть результати, але, думаю, певні особи в цьому провадженні можуть бути притягнуті до відповідальності”, – повідомив в інтерв’ю Укрінформу керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Сьогодні судочинці, які співпрацювали з попередньою владою, перебувають під загрозою звільнення й кримінального переслідування. Вочевидь, затягування з висновком у цій справі вигідне чинній владі, адже за такої ситуації домовитися з ними значно легше…

Наразі експерти наголошують на необхідності вдосконалити законопроект “Про Конституційний Суд України” до другого читання, оскільки в теперішньому варіанті він не вирішить усіх проблемних питань. Важливою новацією цього документа є запровадження конституційної скарги. Вона дозволяє громадянам України звертатися до суду, якщо вони вважають, що застосовані в остаточному судовому рішенні в їхній справі положення закону не відповідають Конституції. Якщо раніше КС служив здебільшого для вирішення суперечок між органами влади, то тепер він має стати доступним для людей. Але насправді не все так просто.

Цей механізм додаткового захисту прав і свобод українців іще не запрацював, а законопроект уже передбачає обмеження доступу до конституційного судочинства, зазначають експерти. Згідно з документом, юридичні особи публічного права, зокрема органи місцевого самоврядування, не матимуть можливості скористатися конституційною скаргою. Один із авторів цього проекту закону, нардеп від фракції БПП Сергій Алєксєєв аргументував це тим, що суб’єкти публічного права – державні органи, а державі звертатися проти держави до Конституційного суду не можна. Натомість експерти пропонують дозволити подавати конституційні скарги всім юридичним і фізичним особам, як передбачено Конституцією.

Відповідно до законопроекту “Про Конституційний Суд України”, суд може відхилити конституційну скаргу через її… неприйнятність. Яким чином це визначатиметься, в законі не прописано, тому, скоріш за все, скарги від пересічних українців відхилятимуть. До того ж документ додатково зобов’язує позивачів доводити порушення встановленого в Конституції права особи, що не передбачено положеннями Основного Закону.

Запровадження конституційної скарги обумовило необхідність встановлення нової організаційної структури КС. Законопроект передбачає, що Велика палата у складі всіх суддів вирішуватиме питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями. Два сенати (по дев’ять судочинців у кожному) перевірятимуть відповідність законів українській Конституції за конституційними скаргами. Пропонується також створити шість колегій суддів, кожна з яких діятиме у складі трьох суддів.

“Основна проблема, яка стала недискусійною після 2010 року, – це політична залежність Конституційного Суду. На жаль, чинна влада зробила все, щоб ми не могли здійснити потрібні конституційні зміни, зокрема, змінити порядок формування його складу. Сьогодні нам вдалося закласти тезу про конкурсний відбір на посаду суддів КС. На неї ми покладали багато надій”, – зазначила під час круглого столу керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

На думку експертів, політичний вплив на Конституційний Суд залишиться, адже законопроект не містить процедури відбору вершителів правосуддя, пропонуючи натомість Верховній Раді, Президенту та з’їзду суддів створити власні конкурсні комісії та доповнювати умови конкурсу. 

Такий крок фактично нівелює конкурсні засади формування суду, оскільки створює можливості для просування певних інтересів, вважає член-кореспондент Національної академії наук України, колишній заступник голови КС, головний експерт конституційної групи Реанімаційного пакета реформ Володимир Шаповал. Щоб цього уникнути, він пропонує створити єдину політично нейтральну постійно діючу конкурсну комісію з авторитетних правників, яку формуватиме уряд.

Готуючи законопроект до другого читання, парламентський Комітет із питань правової політики та правосуддя повинен також урегулювати підстави звільнення суддів, визначити термін розгляду конституційних подань, звернень, скарг, посилити статус керівника Секретаріату Конституційного Суду України та привести порядок його призначення у відповідність до нового Закону “Про державну службу”. Чи врахують парламентарі поправки експертів, побачимо згодом.