Застави, принаймні станом на день п’ятниці, 10 березня, за Насірова ніхто не вносив, та й адвокати фіскала ще раніше заявляли, що цього і не відбудеться до розгляду їхньої апеляції. “Якщо рішення суду про обрання запобіжного заходу буде скасоване або якщо буде прийняте рішення про розмір застави, тоді ми будемо розглядати це питання”, – пояснював ЗМІ їхню позицію адвокат  Олександр Лисак.

Адвокати  вважають суму застави для Насірова завеликою, але хочуть добитись не просто її зменшення, вони  оскаржують власне арешт Насірова і також вимагають визнати його затримання незаконним. Якщо доб’ються свого, то ніякої застави не буде потрібно. Вже відомо, що Апеляційний суд міста Києва візьметься за розгляд апеляційної скарги від адвокатів на арешт фіскала у понеділок, 13 березня, починаючи з 11 години. 

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) також незадоволенні сумою застави для Насірова, прокурори вимагали від суду встановити її у розмірі двох мільярдів гривень. Тому прокурори також підготували свою апеляційну скаргу і вже подали її 10 березня. Про це повідомив прокурор САП  Роман Симків. 

Також триває протистояння між  захистом Насірова та САП з НАБУ щодо того, чи має фіскал громадянство інших країн. Антикорупційні органи надали суду документи, які підтверджують, що Насіров окрім українського має ще британський та угорський паспорти. Але адвокати поставили під сумнів справжність цих документів і, як кажуть, тепер направили свої запити до британських та угорських відомств, відповіді на які планують отримати до розгляду їхньої апеляції, тобто до понеділка. Водночас наш головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький в інтерв’ю газеті “Факти” заявив, що Британське Національне агентство з боротьби зі злочинністю через дипломатичні канали офіційно підтвердило, що Насіров є підданим Сполученого Королівства, також  керівник САП не виключає наявність у Насірова і більше паспортів, тому  його відомство направило запити ще в низку країн.

А ще додамо, що Холодницький в цьому інтерв’ю також спростував раніше поширену у різних ЗМІ інформацію про те, що текст повідомлення про підозру Насірову начебто лежав у САП ще з грудня. “Від НАБУ підозра прийшла до нас на підпис 8 лютого, а не в грудні, як писали деякі ЗМІ. Тоді були скликані кілька нарад, щоб обговорити подальші дії. Потім ми дали вказівки детективам НАБУ доопрацювати деякі моменти, що було зроблено до 28 лютого. І тоді фактично ми були готові до наступного етапу. Це класичний кримінальний процес: збір доказів, оголошення підозри, потім, сподіваюся, буде складено і подано обвинувальний акт. І нехай суд встановлює, винен чи не винен Насіров”, – розповів Назар Холодницький.

фото: unian.ua

Зараз багато інформаційного галасу навколо справи Насірова, яка є частиною великої справи про газові махінації нардепа-втікача Онищенка. Останній не перестає звинувачувати у корупції Президента Петра Порошенка. Та й легко можна знайти зв’язок Насірова (екс-нардепа від БПП) з Порошенком. Без великої політики тут  у будь-якому випадку не може обійтись. 

Справа Онищенка-Насірова є нині найбільшим викликом для нових антикорупційних органів, тестом на їхню спроможність і водночас можливістю довести свою незалежність. Для влади це тест на сприйняття боротьби з корупцією не лише на словах.

Директор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю журналу “Фокус” розповів про тиск на експертів у справі Насірова, і також журналісти програми “Схеми” повідомили про те, що керівник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз намагався відкликати ключовий документ для слідства – висновок про завдання Насіровим як головою ДФС збитків державі на понад два мільярди гривень.  

Цікаво і те, що журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” повідомили про те, що серед когорти захисників Насірова, які приїжджали ще до лікарні “Феофанія”, де антикорупційні прокурори оголосили фіскалу підозру, були адвокати (зокрема, йшлося про керівника юридичної компанії FCLex Олега Маліневського), які колись брали участь у господарських спорах в інтересах бізнес-структур, пов’язаних на той момент із нинішнім нардепом від БПП Олександром Грановським. Тим самим, якого у ЗМІ неофіційно називають куратором правоохоронної і судової систем. Здавалося, адвокати можуть захищати різних клієнтів, така в них робота, але Грановський  у соцмережі Facebook поспішив заявити, що не має ніяких справ із адвокатом Маліневським із 2014 року. Але от журналісти програми “Схеми” вже оприлюднили кадри зустрічі Грановського з Маліневським, а також старшим партнером юркомпанії FCLex Віктором Барсуком в столичному ресторані у липні 2016-го. Маліневський зазначав журналістам, що такої зустрічі не пам’ятає. Ось так. У журналістських розслідуваннях також йдеться про адвоката Андрія Кузьменка, який був не лише у лікарні, але і серед захисників Насірова у Солом’янському суді. Кузьменко раніше згадувався як представник юркомпанії FCLex, але зараз він спростовує зв’язки з нею.

Звичайно, важко сказати, наскільки ці юристи зараз пов’язані із оточенням Президента, але загалом показовим є той факт, що команда захисників Насірова складається із десятка адвокатів. Тому питання виникає: всіх їх найняв сам фіскал чи частину “надіслали” друзі?

Нардепи із БПП заперечують свою участь у справі Насірова. Але не забуваймо, що низка депутатів ще на вихідних скандалила із детективами НАБУ, намагаючись не допустити транспортування фіскала до суду. 

Президент Порошенко намагався надто справу Насірова не коментувати. Прес-служба гаранта зробила лише повідомлення про те, що він називає НАБУ незалежним органом і що про справу Насірова його не інформують. 

Натомість Українська правда із посиланням на свої джерела повідомляла про те, що Насіров дізнався про плани антикорупційних органів оголосити йому підозру за два дні до того і після консультацій із Адміністрацією Президента вирішив не тікати, а судитись. І він був упевнений, що доведе свою невинуватість. І що весь той цирк ще на етапі обрання Насірову запобіжного заходу у суді був влаштований владою спеціально для того, щоб затягнути час.

У будь-якому випадку, зрозуміло, що якби не суспільний резонанс, який викликала справа Насірова і фактичне блокування фіскала у суді активістами, то арешту могло б і не бути. До того, за цією справою активно слідкують наші західні партнери, у посольстві США вже нагадали українській владі про необхідність створення спеціальних антикорупційних суддів. Depo.ua із посиланням на свої джерела пише про те, що саме після цієї заяви влада поки відмовилась від плану із порятунку Насірова. І також про те, що найімовірніше, масштаби впливу влади на справу Насірова можна пов’язати із остаточним рішенням ЄС щодо “безвізу” для України, тобто до цього рішення фіскал може залишатись за ґратами.

В нинішній ситуації конспірологічних версій довкола затримання і арешту Насірова може бути багато. Але показовим є той факт, що насправді небідний Насіров міг вийти під заставу навіть без допомоги нардепів із БПП. Тестем нині відстороненого головного фіскала є бізнесмен Олександр Глімбовський, і, як повідомляє проект “Наші гроші”, компанії останнього за останні понад шість років тільки державних тендерів виграли на понад три мільярди гривень. Глімбовський займається будівельним бізнесом, його компанії, зокрема, будували новий львівський аеропорт до Євро-2012. Але ні тесть Насірова, ні пропрезидентські нардепи застави за арештованого фіскала поки не вносили. Чи сидіти поки вирішив Насіров, чи так вирішили за нього – цікаве питання. Але суспільству дали випустити протестний запал під судом, коли фіскалу обирали запобіжний захід. Активісти сприйняли арешт Насірова як першу перемогу. А далі все може бути зовсім по-іншому. 

“Показове переслідування Романа Насірова створило важливий прецедент для НАБУ та інших правоохоронних органів, і це матиме помітні наслідки для політичної ситуації в Україні. Проте для багатьох українських громадян ситуація навколо голови ДФС не належить до пріоритетних, для них на порядку денному залишаються виклики в економічній та соціальній сфері. Враховуючи, що весна в Україні – традиційний період піднесення протестної активності, можна очікувати другий раунд протистояння під час розгляду запобіжного заходу Апеляційним судом, проте на революційну драму ситуація не тягне”, – писав політолог Євген Магда у блозі на ТСН.ua, також зазначаючи, що справа Насірова може стати початком системної політичної кризи в Україні, але для цього нашим політикам ще треба наробити низку помилок. 

Зрештою, маємо дуже складну ситуацію. Суспільну активність під судом адвокати Насірова використовуватимуть на його користь, заявляючи, що це тиск на суд. І це буде додатковим для них козирем не тільки в Україні, але і в європейській інстанції (Насіров і його адвокати заявляли, що звертатимуться до Європейського суду з прав людини). Водночас громадські активісти, які, як і суспільство загалом, не довіряють судовій системі і мають на це повне право з огляду на величезну кількість скандальних рішень наших суддів, вже вважаючи Насірова винним і вимагаючи справедливості, не можуть закривати очі і спокійно спостерігати за суддівським саботажем.   

Розгляд апеляції щодо запобіжного заходу Насірову, як уже зазначалось, розпочнеться наступного тижня. Він також може затягнутись, але в будь-якому випадку все це буде дуже показовим.

Звичайно, спрогнозувати рішення апеляційної інстанції зараз не можна, але захисників Насірова може надихнути повідомлення про те, що цього тижня цей суд зменшив у майже вісім разів розмір застави для фігуранта іншої корупційної справи.

“Трійка суддів, Рибак, Росік і Лашевич із колегії, яка розглядатиме апеляцію щодо Насірова, зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн іншому підозрюваному НАБУ – менеджеру Миколи Мартиненка в “Об’єднаній гірничо-хімічній компанії” Руслану Журилу, якому інкримінують збитки у розмірі понад 300 млн”, – написав у Facebook голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Також повідомляється, що при розгляді апеляції Насірова головувати в суддівській колегії буде суддя Віктор Глиняний. Відомо, що в Апеляційному суді Києва  на Глиняного надходить найбільше скарг. “За період з 2012 по 2015 рік на суддю Глиняного надійшло 35 (!) скарг – це рекорд серед суддів апеляційного суду. Більшість скарг була пов’язана з небажанням судді Глиняного брати самовідвід. Чому сторони так часто вимагають самовідвід судді Глиняного? Тому що син судді Сергій Вікторович Глиняний працює на посаді прокурора відділу участі прокурорів у судовому провадженні з перегляду рішень в Апеляційному суді міста Києва управління підтримання державного обвинувачення в суді. А отже, дуже часто виступає обвинувачем у суді, де працює його батько. Лише за останні кілька років Віктор Петрович встиг засвітитися в низці одіозних справ – таких, як розгляд скарг Олександра Єфремова, Геннадія Корбана, Стаса Краснова. Живучи виключно на одну заробітну плату, суддя Глиняний зміг зекономити свою річну зарплату у вигляді готівки, побудувати будинок площею 174 кв. м у Києві, отримати в дарунок квартиру в столиці та придбати автомобіль BMW X5 2013 року випуску”, – повідомляє ініціатива Prosud.