Після Революції Гідності українська влада обрала курс на децентралізацію. Два роки тому в Україні розпочався процес створення об’єднаних територіальних громад, яким держава передала значну частину повноважень і фінансових ресурсів для вирішення власних проблемних питань. Перші досягнення та позитивні зміни засвідчили необхідність продовження й поглиблення цієї реформи. Однак упродовж останнього року попри численні прохання і звернення керівників місцевого самоврядування парламент не ухвалив жодного законодавчого рішення для усунення правових перешкод у процесі діяльності громад. Але вже цього тижня крига скресла.
Об’єднання за спрощеною процедурою
У четвер, 9 лютого, парламентарі розширили можливості добровільного об’єднання територіальних громад, ухваливши в другому читанні і в цілому відповідний законопроект, який дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до вже створених, інформує Урядовий портал. Зі слів віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, це забезпечить участь усіх громад у процесі децентралізації і дасть можливість додатково створити 200 самодостатніх об’єднаних територіальних громад (сьогодні в Україні функціонують 366 об’єднаних громад).
Відповідно до прописаних у документі параметрів, спроможною є територіальна громада, створена навколо центру, визначеного Перспективним планом формування територій громад області. Крім цього, в ній повинно проживати не менше половини кількості мешканців, передбаченої цим планом. Добровільно приєднатися до спроможної об’єднаної громади мають право суміжні сільські та селищні територіальні громади. Містам обласного значення відтепер можна буде приєднувати малі громади в межах перспективних планів. Це фактично означає перехід влади на цих територіях від місцевих адміністрацій до мерій.
Передбачається, що повноваження голови і місцевої ради приєднаної громади припиняються, відповідно в ній проходять додаткові вибори депутатів в об’єднану раду. При цьому вибори керівника об’єднаної територіальної громади повторно проводитися не будуть. Спроможні громади отримують прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Загальний обсяг фінансової підтримки розподілятиметься між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до їх площі та кількості сільського населення.
Децентралізація кадрів
Окрім цього, депутати унормували питання набуття повноважень сільського, селищного, міського голови, обмежили можливості сумісництва посади голови громади з іншими видами діяльності і закріпили на законодавчому рівні статус старости. Це дає можливість безпосереднього управління і долучення їх до процесу прийняття рішень разом із депутатами від виборчого округу, відповідно гарантує захист прав та інтересів жителів сіл і селищ об’єднаних громад. З метою визначення просторових меж діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності старости в чинне законодавство України вводиться поняття “старостинського округу”, сформованого з населених пунктів територіальних громад, які об’єдналися. Відповідно до закону, староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування й обирається на п’ять років жителями населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Також цього тижня парламентарі ухвалили в цілому закон про службу в органах місцевого самоврядування, які отримують більше автономії у визначенні умов оплати праці. Службовців залучатимуть до роботи виключно через прозорий конкурс і ділитимуть на три категорії: I категорія – керуючі справами виконавчого комітету місцевих рад, II категорія – керівники структурних підрозділів апарату місцевих рад, III категорія – інші посади. При цьому службовці першої категорії не мають права бути членами політичних партій, а службовці всіх категорій – брати участь у передвиборній агітації, якщо вони не є кандидатами в президенти, депутатами Верховної Ради або місцевих рад.
Закон передбачає проведення щорічної оцінки результатів службової діяльності безпосереднім керівником на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків службовця. Зі слів експерта Реанімаційного пакета реформ Івана Лукері, це сприятиме посиленню привабливості служби та підвищенню професіоналізму службовців місцевих органів влади.
Таким чином об’єднані територіальні громади отримали більше інструментів для власного розвитку, що, насамперед, зміцнить їхню спроможність, дасть можливості для розвитку інфраструктури та надання людям якісних послуг. “Після того, як приймуть ще низку законів, зокрема, про передачу земель за межами населених пунктів у розпорядження об’єднаних територіальних громад, зміни до бюджетного кодексу, механізм створення об’єднаних громад, розташованих у сусідніх районах, реформа децентралізації стане незворотною і непереможною”, – написав на своїй сторінці у Facebook громадський активіст, співкоординатор “Простору свободи” Тарас Шамайда.
Акциз із пального – до місцевих бюджетів
Уряд затвердив на засіданні цього тижня постанову щодо розробленого Міністерством фінансів Порядку зарахування акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Нагадаємо, торік було скасовано податок із роздрібного продажу пального в розмірі 5%, який надходив до місцевих бюджетів. Натомість Мінфін розробив ефективну модель, за якої 13,44 % акцизного податку з виробленого та ввезеного пального сплачуватиметься до місцевих бюджетів. Наприклад, наразі ставка акцизу на бензини становить 213,5 євро за тисячу літрів. Із цієї суми, згідно до розробленого порядку, 28,7 євро з тисячі літрів (13,44%) спрямовуватимуться до місцевих бюджетів.