З початку цього року в Україні стартував перший етап масштабної медичної реформи, розпланованої урядовцями на чотири роки. Основою цьогорічних змін є переведення первинної ланки медицини на фінансування за принципом державного медичного страхування, який успішно застосовується в провідних країнах Європи. Однак українці насторожено ставляться до європейських стандартів у сфері охорони здоров’я.

Як писала раніше “Пошта”, задля забезпечення кожному українцеві однакового доступу до якісних медичних послуг на первинному рівні, Міністерство охорони здоров’я планує з липня цього року розпочати підписання між пацієнтом і сімейним лікарем безстрокового договору, взірець якого мають розробити найближчим часом. Уже зараз незалежно від свого місця реєстрації громадяни України добровільно можуть обирати собі сімейного лікаря, який здійснюватиме профілактику і виявлення захворювання на його ранньому етапі, щоб вчасно почати лікування амбулаторно і скерувати хворого у стаціонар.

“Сімейні лікарі видаватимуть лікарняні листи, скерування, медичні довідки, рецепти на ліки, які держава в рамках виконання програми реімбурсації надаватиме безкоштовно”, – зазначила в інтерв’ю Українській правді в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. З її слів, якщо лікар захворіє, піде у відпустку чи на навчання, пацієнт зможе звернутися до іншого. Також у будь-який момент із власної волі з ним можна буде розірвати угоду. Попередній договір автоматично анулюється одразу після реєстрації в нового спеціаліста.

Вартість отриманих медичних послуг покриватиметься за рахунок страхових внесків, які надходитимуть до держбюджету через загальну систему оподаткування. При цьому в кожному регіоні перехід на нову модель фінансування первинної медицини відбуватиметься в різний час, відповідно до його готовності. Регулюватиме медичне страхування Національна служба здоров’я, яку ще треба створити. Працювати таким чином дозволить Єдиний електронний реєстр, куди вноситимуться дані про пацієнта, надані лікарем послуги, направлення на лікування та рецепти для купівлі необхідних ліків.

Передбачається, що це зменшить черги в медичних закладах, підвищить відповідальність лікарів, відповідно – і рівень довіри пацієнтів. Але наразі українці не надто вірять в ефективність цієї реформи.

Згідно з результатами опитування, проведеного 12-22 грудня 2016-го соціологічною групою “Рейтинг”, лише 27% опитаних вважають, що запровадження механізму укладання контрактів між пацієнтом та сімейним лікарем і збільшення зарплати лікарям щонайменше на 30% покращать якість медичної допомоги в Україні. 36% стверджують, що це не матиме жодного впливу.

Найбільше оптимістів у західних областях (33%), найменше – у східних (17%). Найвища підтримка нового механізму фінансування медицини спостерігається серед тих, хто часто відвідує лікарів. 16% узагалі думають, що після таких кроків якість допомоги погіршиться! 21% опитаних не змогли відповісти на це запитання.

Результати опитування “Рейтингу” свідчать: 53% українців довіряють власним сімейним лікарям (серед них більшість жінки і люди старшого віку), 21% не довіряють, 26% не змогли відповісти. Рівень довіри українців до вітчизняної медицини безпосередньо залежить від частоти відвідувань лікарів та рівня обізнаності про них. Більшість тих, хто знає свого сімейного лікаря, йому довіряють. Службі швидкої медичної допомоги, зокрема, довіряють дві третини опитаних, медичним закладам (поліклінікам, лікарням) і аптекам – трохи більше половини респондентів.

На жаль, українці не надто приділяють увагу власному стану здоров’я і нечасто звертаються за допомогою до медичних фахівців. Як показують дані опитування, лише дві третини знають, хто є їхніми сімейними лікарями або терапевтами. Чим старші респонденти, тим більша їх обізнаність про сімейного лікаря. При цьому жінки більше володіють цією інформацією, оскільки вони частіше, ніж чоловіки, спілкуються з медиками про своє здоров’я, а особи старшого віку частіше відвідують лікарів, аніж молодь.

Майже половина опитаних заявила, що сімейний лікар надавав їм поради щодо запобігання захворювань або рекомендації щодо здорового способу життя. Водночас стільки ж запевнили, що не отримували схожих настанов. Більшість тих, хто отримував лікарські поради, довіряють власному сімейному лікареві. Чверть респондентів звертаються за консультацією лікаря або будь-якого іншого медичного спеціаліста щодо свого здоров’я раз у рік, 17% – консультуються з лікарем принаймні кожні півроку, 10% – кожні три місяця, 5% – щомісяця. Власне, запровадження моделі страхової медицини має зробити українську медицину якіснішою і доступнішою, ліквідувавши “прірву” між лікарем і пацієнтом.

Загалом українці не задоволені станом вітчизняної медицини. Вони вважають, що загальна якість державних медичних послуг в Україні погіршується або не змінюється, але водночас продовжують довіряти медичним закладам і лікарям.

Третина опитаних вірять новинам у ЗМІ про зміни в медичній галузі, натомість більше половини не вірять. Найбільше інформацію про зміни в охороні здоров’я з довірою сприймають жителі західних, найменше – східних регіонів України. Серед останніх урядових ініціатив щодо реформування медичної сфери респонденти найбільше підтримують реімбурсацію – відшкодування пацієнтам витрат на ліки від діабету ІІ типу, астми та серцево-судинних захворювань (84%) та запровадження обов’язкового медичного страхування (64%). Створення Центрів громадського здоров’я, зокрема, підтримують 58%, не підтримують 21%; запровадження стандартизованих протоколів лікування підтримують 57%, не підтримують 12%; ухвалення концепції розвитку системи громадського здоров’я підтримують 57%, не підтримують такий напрямок діяльності урядовців 22%.

Заснування госпітальних округів підтримує третина, водночас близько половини респондентів цього не підтримують. До застосування процедури конкурентних, прозорих тендерів для державних закупівель деяких лікарських препаратів схвально ставляться 64%. У порівнянні з жовтнем 2016-го до 69% зріс рівень підтримки створення фельдшерської служби з метою надання першої медичної допомоги при травматичних ситуаціях. Водночас практично не змінився рівень підтримки скасування наказу, згідно з яким кошти держбюджету виділялися медичним установам на підставі кількості лікарняних ліжок. Цю ініціативу, як і восени, підтримують трохи більше половини опитаних.

Загалом методом формалізованого інтерв’ю опитано півтори тисячі респондентів віком від 18 років. Помилка репрезентативності соціологічного дослідження становить не більше 2,5%.