Оператори вимикатимуть мобільні телефони, якщо вони не матимуть коду ІМЕІ

Мобільному безладу в Україні настав кінець. Набув чинності новий порядок ввезення і експлуатації мобільних телефонів. Про це вчора повідомив директор ДП "Український державний центр радіочастот" Павло Слободянюк. Він уточнив, що відповідну постанову Національної комісії регулювання зв'язку зареєстровано в Мініс­терстві юстиції 28 березня. Вказаний документ передбачає необхідність отримання дозволу Українського державного центру радіочастот (УДЦР) на ввезення мобільних телефонів, а також запровадження обліку коду IMEI для радіочастотних електронних пристроїв, що експлуатуються в Україні.

Павло Слободянюк зауважив, що до 30 травня визначено перехідний період, протягом якого реалізатори мобільних телефонів мають право подати в УДЦР перелік кодів IMEI. УДЦР зобов'язаний безкоштовно внести цей код до реєстру.

До 30  травня оператори мобільного зв'язку мають право обслуговувати телефони абонентів за наявності їхнього коду IMEI в реєстрі даних. Після 30 липня оператори мобільного зв'язку мають право  підключати телефони абонентів тільки за наявності реєстрації коду IMEI. Крім того, до 30 вересня оператори мобільного зв'язку повинні надати УДЦР перелік кодів мобільних телефонів, що  у них на обслуговуванні й не внесені до реєстру.

Після цього обслуговування мобільних телефонів операторами може здійснюватися за умови наявності коду в базі даних УДЦР.

"Це можна зробити і письмово, і особисто, прийшовши до УДЦР в Києві або в його регіональне відділення. У нас є філії у всіх регіонах", - додав пан Слободянюк. Він сказав, що це нововведення припинить "сірий імпорт" мобільних телефонів в Україну, втрати від якого, за оцінками УДЦР, становлять 1-1,5 млрд грн на рік тільки за рахунок несплати ПДВ за ввезення мобільних телефонів до України.

Крім того, вказане нововведення дозволить припинити крадіжки мобільних телефонів, яких, за оцінками МВС, в Україні скоюють декілька сотень тисяч на рік. За словами директора ДП "Український державний центр радіочастот", до ліцензійних умов діяльності мобільних операторів внесені зміни, згідно з якими вони мають право обслуговувати лише ті телефони, які внесені до реєстру кодів IMEI. За цієї умови їм буде заборонено обслуговувати телефони, внесені до "чорного списку" МВС - списку украдених або загублених телефонів, дані до якого вноситимуть органи МВС на підставі заяв їхніх власників.

Однак, незважаючи на такі численні позитиви від рішення НКРЗ, мобільні оператори не надто втішені запровадженням нових правил гри.

- Наприклад, абонентові подарують сучасну модель телефону, яка ще не продається в Україні. Як добропорядний громадянин, він не зможе зареєструвати трубку в мережі свого оператора та користуватись нею. 

З боку оператора також виникає питання: на якій підставі оператор повинен відмовити абонентові в наданні послуги. Адже МТС продає не трубки, а насамперед послуги. У результаті абонент має прийти в Український державний центр радіочастот (УДЦР), щоб зареєструвати апарат. Навряд чи це можна назвати гуманним та зручним, - повідомив "Пошті" Дмитро Вінцевич, начальник відділу безпеки МТС-Україна. Окрім того, за словами Д. Вінцевича, важливим питанням також є користування мобільним зв'язком іноземців, які тимчасово перебувають в Україні й купують картки мобільних операторів.

Крім того, за словами начальника відділу безпеки, майже всі моделі мобільних телефонів перепрошиваються.

- Тобто на радіоринках надаються послуги із розблокування телефонів і перепрошивки їх IMEI номерів. Отже, є ризик, що на "сірих" телефонах буде перепрошито IMEI номер аналогічний будь-якому, що вже працює в мережі оператора. Також треба зазначити про ризик недостатньо швидкого оновлення даних у створеній базі даних щодо IMEI номерів, які увозяться в Україну. Таким чином може виникнути ситуація, коли дані передано до бази даних, але у оператора з тої чи іншої причини вони не з'явились. (Такою причиною може бути, наприклад, людський фактор, помилка під час введення IMEI номера). З такими фактами ми стикаємось щодня під час звернень до вже наявних баз даних, наприклад, коли внутрішні органи за заявою людини, в якої вкрали телефон, просять нас за посприяти у пошуку телефону, - наголошує Дмитро Вінцевич.

Нарікають оператори й на те, що подібні нововведення у час кризи недешеві.

- Ще одне важливе питання особливо актуальне під час кризи, - це витрати, які виникнуть у операторів у зв'язку із запровадженням системи, адже державну проблему спробують вирішити за рахунок операторів, - каже Д. Вінцевич. У зв'язку з цим він попереджає, що будь-які додаткові витрати, до яких змушують операторів, обов'язково вплинуть на вартість послуг для абонентів, а також на зменшення доходів операторів і відповідно на податкову базу.

- В умовах реального зменшення доходів населення це точно не сподобається абонентам. Для держави зменшення податкових відрахувань до бюджету також навряд чи можна вважати позитивом, - додав Д. Вінцевич.

За його словами, ця система може бути ефективною лише за однієї умови:

- Ця система буде ефективною тільки в тому випадку, якщо буде розроблений і впроваджений механізм конролю за її виконанням, який дійсно працюватиме. Адже за відсутності реальних важелів контролю і моніторингу можна припустити, що деякі оператори, перед якими особливо гостро постає питання набору абонентів і поліпшення своїх фінансових показників, можуть відверто ігнорувати вимоги НКРС.

Довідка:

Запровадження процедури маркування мало певні позитивні наслідки. У 2008 році обсяг ринку мобільних телефонів становив 7,9 млн штук, а законно було ввезено 1,3 млн або 16,5 %. При цьому майже половину було законно ввезено протягом травня - липня 2008 року.

За прогнозами аналітиків холдингу Unitrade Group, на ринку України у 2009 році буде реалізовано близько 4 млн мобільних телефонів, що в середньому становить 1 млн штук за квартал. Дозволів же, незважаючи на всі заходи уряду з боротьби з контрабандою, на сьогодні надано на 210 тис. штук або на 21%.