У п’ятницю, 20 січня, спікер Андрій Парубій, відповідно до календарного плану, вже закрив п’яту сесію парламенту VIII скликання. Наступного разу нардепи зберуться під куполом ВРУ на пленарне засідання 7 лютого. Тоді розпочнеться шоста сесія, яка загалом триватиме до середини липня. Тут тільки зазначимо, що весною в роботі парламенту буде місячна перерва (із середини квітня до середини травня), так українські парламентарі узгодили свій графік із планом засідань ПАРЄ. 

Щодо підсумків роботи впродовж п’ятої сесії (із 6 вересня 2016-го по 20 січня 2017-го), то голова ВРУ похвалився тим, що за цей час наш парламент ухвалив 106 законів (з них 16 ратифікацій), а ще 60 законопроектів було проголосовано у першому читанні. 

“Серед них – надважливі закони щодо реформування сфери енергетики та комунальних послуг, ухвалення держбюджету на 2017-ий рік із дотриманням усіх процедур Бюджетного кодексу. На цій сесії ми продовжили судову реформу – ми ухвалили Закон “Про вищу раду правосуддя”, і це стало символом того, що ми рішуче налаштовані на реформування судової сфери. Ми змогли захистити українську мову, українську пісню на радіо. Але я вважаю, найважливіше – ми не дозволили деста­білізувати український парламент і Українську державу”, – заявив Парубій.

У цей день, коли спікер офіційно закривав п’яту сесію, вже ніякі голосування не були заплановані, пройшла тільки “година запитань” до уряду. У залі за допомогою електронної системи зареєструвалось понад 300 нардепів, але за повідомленнями ЗМІ, чиї кореспонденти були в парламенті, насправді присутньою була набагато менша кількість народних обранців. 

Така ситуація в сесійному залі була і напередодні. 19 січня зранку нардепи ще змогли дозволити допуск іноземних військ до навчань в Україні впродовж 2017-го, але далі з голосуванням виникли великі проблеми. Тож спікер достроково закрив це ранкове засідання, а вечірнє взагалі не відбулось, адже під час сигнального голосування в залі виявилось тільки 167 нардепів, при зареєстрованих 330. Кворуму не було, для ухвалення рішень потрібно мінімум 226 голосів. А голосувати нардепи мали за важливі питання, зокрема, нову редакцію закону про Конституційний суд.  

19 січня православні християни відзначали свято Водохреща, тож багато наших політиків вирішили піти купатись у ополонках. Можливо, гріхи змивали. Але факт залишається фактом – частина парламентарів замість працювати у сесійному залі (за що вони отримують немалу зарплатню, й до речі, хотіли ще більше її підвищити, от тільки поки не вдалося) фотографували своє “моржування”. 

В цей день також у Швейцарському Давосі в рамках Міжнародного економічного форуму відбувався “український сніданок”, який традиційно організовує олігарх Віктор Пінчук. Цього року цей захід  відвідало лише кілька нардепів, зокрема ЗМІ повідомляли про “єврооптимістів” Сергія Лешенка (фракція БПП) та Наталію Кацер-Бучковську (“Народний фронт”). Був на цьому ланчі також і мер Києва Віталій Кличко, але він нехай пояснює свій візит мешканцям столиці.

Зазначимо, що кількість парламентських прогульників любителів “халявних” ланчів від Пінчука могла бути значно більшою, от тільки зять екс-президента Кучми отримав бойкот від багатьох нардепів. Так само “український сніданок” проігнорував і нинішній президент Порошенко. Причина бойкоту – Віктор Пінчук, який постійно малює собі образ прозахідного бізнесмена і філантропа ще наприкінці минулого року опублікував  у впливовій американській газеті  The Wall Street Journal свою статтю, в якій фактично запропонував Україні капітулювати перед Путіним. Стаття вийшла у розділі “думки”, і серед думок Пінчука вибори в окупованому Донбасі до його звільнення від російської армії, фактична відмова від Криму в обмін на Донбас, відмова України від прагнення в майбутньому вступити в ЄС та НАТО. Багато з цих думок підживлює кремлівська пропаганда і в Україні вони все частіше починають лунати з уст різних “експертів” і “політиків”. За дивним збігом обставин невдовзі після Пінчука свої заяви про Крим і Донбас почала робити нині позафракційна парламентарка Надія Савченко.

Повертаючись власне до “українського сніданку” в Давосі, то зрештою нічого страшного там не відбулось. Його учасники, а Пінчук “зібрав” (зрозуміло, що за гонорари) авторитетних світових політиків та експертів, заявляли про те, що Україна суверенна країна, яка обрала свій проєвропейський вектор, і, що ні Крим, ні Донбас для нас не втрачені, і що нам потрібно продовжувати реформи й ефективніше боротись із корупцією.  Свою скандальну статтю у The Wall Street Journal, яку Пінчук також намагався пояснити у матеріалі на Українській правді, бізнесмен під час ланчу відмовився коментувати журналістам. 

Також зазначимо, що, як повідомляє РБК-Україна, Президент Порошенко проігнорувавши ланч від Пінчука таки зустрівся з цим бізнесменом у Давосі. В Адміністрації Президента зрештою пояснювали, що Пінчук тільки привів до Порошенка колишнього міністра оборони США Роберта Гейтса, який має зв’язки із адміністрацією нового американського президента – Трампа.  

Та якщо повертатись до наших прогульників-парламентарів, то на ланчі у Пінчука їх було небагато, а отже цей захід не варто називати великою причиною для відсутності нардепів у сесійному залі.

Цього тижня серед українських політиків також розгорівся справжній скандал через участь частини нардепів у заходах із інавгурації 45-го президента США Дональда Трампа, які розпочались 20 січня у Вашингтоні. Декларували наміри бути на інавгурації багато нардепів, цим також пояснювалась їхня відсутність у сесійному залі ВРУ ще 19 січня. Полетіли заздалегідь. Зокрема, позафракційний Бореслав Береза полетів до США ще 17 січня,  у соцмережах також хвалились поїздкою на урочистості у Вашингтоні нардеп від “Радикальної партії” Андрій Артеменко і навіть екс-регіонал, а нині представник “Опозиційного блоку” Сергій Ківалов. 

Але треба розуміти, що інавгурація американського президента складається з багатьох заходів. Це, зокрема, і церемонія присяги, інавгураційний бал, парад, концерт, урочистий прийом і вечеря із американським президентом та його дружиною, і молитовний сніданок у Національному соборі США, який сьогодні, 21 січня, завершує урочистості. Лідери інших країн традиційно не беруть участі в інавгурації американського президента, офіційні делегації представлені послами. Але політики можуть купувати квитки на церемонію.

Загалом квитки на інавгурацію, в залежності від кількості та рівня заходів, які вони давали право відвідати, коштували від 25 тисяч (на двох осіб) до одного мільйона доларів (вісім кивків для ексклюзивного доступу на інавгураційні заходи включаючи вечерю при свічках із Дональдом Трампом та дружиною, віце-президентом Майком Пенсом з дружиною).

Тож полетіти на інавгурацію не значило бути всюди. Після того, як українські ЗМІ почали активно публікувати інформацію про ціни на квитки до Трампа, то багато наших нардепів заявило, що вони будуть присутніми тільки на молитовному сніданку, і що вони для цього отримали безкоштовні запрошення від Республіканської партії США. 

Молитись разом із Трампом, як повідомляють різні ЗМІ, сьогодні мали лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко з низкою нардепів (в партії не повідомляли інших імен і наголошували, що їхні представники будуть тільки на молитовному сніданку), також низка нардепів від БПП, серед яких Оксана Білозір та Валерій Карпунцов, серед представників “Народного фронту” згадувались Георгій Логвінський, Олег Кришин і Павло Унгурян, також вже згаданий “радикал” Андрій Артеменко, а ще “опозиціонери” Сергій Льовочкін, Вадим Новинський, Олександр Вілкул і Микола Скорик.

Зрештою, хто за що і скільки платив українське суспільство, можливо, дізнається згодом. А поки більшість із тих нардепів, хто сам публічно заявив про свій візит до США, розповідали про те, що окрім участі в урочистостях також збирались налагоджувати стосунки із новою американською владою. Але це звучить трохи смішно.

“Якщо поїхали від Адмі­ністрації Президента, або якісь люди, які дійсно працюють у держустановах, вони, справді, можуть використати це для налагодження певних зв’язків. Що ж стосується депутатів – можуть зав’язати певні контакти, щось обговорювати. Але значною мірою, тут є і елемент піару”, – зазначає політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, повідомляє “Радіо Свобода”. 

Тут зазначимо, що до США на молитовний сніданок також полетіли заступники голови АП Віталій Ковальчук та Олексій Філатов. А якщо говорити про нардепів, то участь тільки в цьому заході не заважала прийти до сесійного залу ВРУ 19 січня. 

Загалом всі ці події цього тижня лише вчергове підтвердили, що наші нардепи не надто серйозно сприймають свої прямі обов’язки. Звичайно, можна говорити, що багато подій збіглись у часі і можна було наперед відкоригувати розклад ВРУ. Але потрібно чітко розставляти пріоритети. Адже такі збіги можуть бути часто, а наші нардепи можуть полетіти будь-куди і не ходити на роботу. Чого варта тільки історія із тим, як влітку парламентарі літали на футбольний матч під час Євро-2016 і в залі також не було кворуму і знову спікер достроково закривав засідання. Та й навіть без інавгурацій та футбольних матчів нардепи прогулюють засідання. 

Тому знову повертаємось до необхідності парламентської реформи. Начебто і введені штрафи для прогульників, але це їх не лякає. Багато експертів вже давно говорять про те, що потрібно зменшити необхідний мінімум голосів для ухвалення звичайних законів (залишити 226 для важливих рішень і 300 для конституційних змін). Такі ж рекомендації ще на початку 2016-го надала і місія Європарламенту на чолі з екс-президентом ЄС Петом Коксом. Загалом цей звіт містив багато рекомендацій для покращення роботи ВРУ, і ще колишній спікер Володимир Гройсман та нинішній – Андрій Парубій неодноразово обіцяли запустити парламентську реформу. Але в політичних сил бракує волі для змін, тож віз і нині там. 

У наступних номерах “Пошта” ще раз повернеться до пропозицій, які лунають від різних експертів щодо реформування роботи українського парламенту і збільшення його ефективності.