Зі слів заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслана Радецького, відповідно до закону “Про запобігання корупції”, серед суб’єктів декларування другої хвилі є й працівники юридичних осіб публічного права, наділені посадовими повноваженнями на постійній основі здійснювати організаційно-розпорядчі функції, зокрема обов’язки щодо керівництва трудовим колективом, та адміністративно-господарські функції – управління або розпорядження державним та комунальним майном.

За попередніми даними, на другому етапі електрон­ної звітності про нажиті статки очікуються документи від близько двох мільйонів декларантів. Однак працівники державного підприємства “Українські спеціальні системи”, яка є технічним адміністратором реєстру е-декларацій, побоюються, що система може не витримати такого навантаження… 

Під час заповнення е-декларацій за минулий рік потрібно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 січня 2016 року, – 1378 гривень. При цьому суб’єкти декларування мають повідом­ляти НАЗК про суттєві зміни в своєму майновому стані, якщо отриманий ними дохід, придбане майно перевищують суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів – 80 тисяч гривень.

До речі, із набуттям чинності закону “Про Вищу раду правосуддя” змінений перелік осіб, які мають подавати електронні декларації. Відповідно до цього, дія антикорупційного закону в частині фінансового контролю не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників АТО; охорони здоров’я, окрім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, Києва та Севастополя) рівнів; освіти, окрім керівників вищих навчальних закладів та їхніх заступників; науки, окрім президентів, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів, інших членів президії Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами, керівників науково-дослідницьких інститутів та інших наукових установ; культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті; фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання.

Нагадаємо, торік наприкінці жовтня в Україні завершився перший етап подання електронних декларацій за 2015 рік для суб’єктів декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, включаючи Президента, міністрів, депутатів, голів облдержадміністрацій, міських голів, керівників державних підприємств, високопосадовців Генпрокуратури та Служби безпеки. Загалом до Єдиного держреєстру декларацій минулого року надійшло понад 114 тисяч документів.

Національне агентство із запобігання корупції може розпочати перевірку електронних декларацій чиновників лише після реєстрації механізму її проведення Міністерством юстиції України. Проте цього тижня фахівці Мін’юсту знову розкритикували і відмовилися реєструвати розроблений НАЗК порядок перевірки декларантів. У Мін’юсті зазначають: на законодавчому рівні визначено, що перевіряти е-декларації має право виключно НАЗК як колегіальний орган (або його окремі члени), але на доручення Агентства із запобігання корупції. Натомість НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб, хоча таке право їм законодавством не надане!

Крім цього, порядок перевірки не містить положень про інформування особи, щодо якої здійснюється перевірка, про початок та закінчення відповідних дій. Не прописана й вимога про можливості використання лише достовірної інформації, на підставі якої перевірятимуть і встановлюватимуть порушення чиновників. Це створює ризик, що основою для перевірок буде спотворена або очевидно недостовірна інформація, яку надалі легітимізує перевірка, зазначають у міністерстві.

“НАЗК частково врахував зауваження про необхідність визначення чітких термінів проведення перевірок, визначивши таким терміном 180 днів із можливістю продовження перевірки ще на стільки ж. Це неприпустимо широкі терміни, враховуючи, що всі державні органи мають надати агентству інформацію впродовж десяти днів”, – заявляють у Мін’юсті. 

На думку фахівців, передбачена в порядках можливість припинення процесу перевірки на невизначений строк може призвести до того, що вона затягнеться надовго, а це порушує принципи захисту прав людини, яка весь цей час перебуватиме під публічно оголошеною “підозрою” і не матиме можливості щось заперечити чи пояснити до завершення перевірки.

Понад те, у порядку перевірки використовується не прописаний в законодавстві термін “спосіб життя” (законом визначена необхідність проведення моніторингу на відповідність “рівня життя” зазначеним у декларації даним). 

Водночас працівники НАЗК чітко не окреслили такі напрямки перевірки, передбачені законом, як точність оцінки, наявність конфлікту інтересів та ознаки незаконного збагачення. Таким чином, запевняють у Міністерстві юстиції, механізм перевірки потребує доопрацювання, оскільки не відповідає нормам закону “Про запобігання корупції”, порушує права людини і дає підстави для зловживань.

джерело: nazk.gov.ua