– Насамперед необхідно розуміти ціну траншу від Міжнародного валютного фонду, адже серед вимог міжнародного кредитора є такі, які можуть нашкодити нашій державі. Зокрема, МВФ пропонує поступове збільшення пенсійного віку для жінок і чоловіків в Україні до 63 років. Віце-прем’єр Павло Розенко вже повідомив, що нинішня українська влада точно не піде на такий крок, оскільки це середній вік життя українця, відповідно багато людей можуть не дочекатися пенсій. До слова, значне підвищення комунальних тарифів для населення – один із прикладів того, на що нам доводиться йти заради співпраці з Міжнародним валютним фондом. Не на часі вимога МВФ про відкриття земельного ринку, адже для того, щоб це зробити без негативних наслідків, земельний ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, унеможливлювати будь-які тіньові оборудки зі землею. Очевидно, продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення цілком виправдане рішення в умовах, коли ще не розроблено законодавство про функціонування ринку землі в Україні. Необхідно розуміти, що серед основних ризиків продажу земель – монополізація земельного ринку й можливе руйнування стосунків між землевласниками та орендарями. Під питанням також приватизація стратегічно важливих об’єктів. Попри це в останній версії меморандуму МВФ є і позитивні моменти, які необхідно здійснити насамперед для розвитку країни. Це, зокрема, створення законодавчого підґрунтя для діяльності антикорупційних судів, монетизація житлових субсидій, підвищення робочого та мінімального страхового стажу. Фактично в умовах кредитування Україна стає фінансово залежною. До того ж із нестабільним курсом долара, стрімко зростаючою інфляцією нам доведеться повертати іноземним кредиторам більші суми грошей, ніж ми позичали. Кошти від МВФ даватимуть результат лише тоді, коли будуть іти на розвиток української економіки.

– Гроші від Міжнародного валютного фонду спрямовуються до центрального банку для наповнення золотовалютних резервів. Це дозволяє гривні почуватися впевненіше, що гарантує економічну безпеку країни, збільшує вливання прямих іноземних інвестицій. На жаль, сьогодні на українському валютному ринку нестабільно, погіршується також платіжний баланс. Кредитування від МВФ – індикатор платоспроможності, демонстрація інвестиційного потенціалу України. Не обов’язково чітко дотримуватися умов надання кредитів, важливо ліквідувати проблеми, на вирішення яких вони спрямовані. Наприклад, якщо збалансувати Пенсійний фонд, знизивши його дефіцит, який сьогодні сягнув понад 140 мільярдів гривень, не потрібно буде підвищувати пенсійний вік. Торік Україна отримала лише один мільярд траншу від МВФ, хоча очікувала до кінця 2016 року ще на один. Це свідчить про невдалу динаміку змін у нашій країні, зокрема, щодо знищення корупції. На мою думку, в цьому році ця тенденція продовжиться, продовжиться девальвація гривні, ускладнення макроекономічної стабільності, що може посилити сумніви щодо платоспроможності України. Щоб цього не сталося, уряд зобов’язаний шукати інструменти прискорення економічного зростання і стимулювати чинники для ефективного ведення бізнесу.