Навіщо вбивати бізнес?!

Одне з ключових завдань українського уряду на 2017 рік – забезпечення вищих заробітних плат для громадян України та розвитку національної економіки. “Це наш пріоритет. Мінімальна заробітна плата підвищена вдвічі, відповідно має бути вища і середня зарплата. Політика щодо належної оплати праці українців позитивно сприятиме розвитку національної економіки. Завдання на 2017 рік у роботі кожного міністерства, кожного міністра – розвиток економіки, створення робочих місць, забезпечення сплати чесних податків до бюджету, їх перерозподіл від підвищення соціальних стандартів, визначення засад для підвищення мінімальної зарплатні, якої б сфери це не стосувалося. Немає нічого поганого в тому, що власник бізнесу трохи менше заробить грошей, натомість його працівники будуть отримувати значно більше. В цьому логіка наших дій. Я переконаний: ми заклали всі основи, щоб ця формула спрацювала успішно”, – зазначив цього тижня на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Зарплата бюджетникам нараховується, виходячи з прожиткового мінімуму (1,6 тис. грн), працівникам недержавного сектору економіки – виходячи зі встановленого мінімуму (3,2 тис. грн), але в обох випадках роботодавці змушені щомісяця сплачувати за одного працівника понад 1300 грн податку до державної казни

Однак не всі працедавці мають змогу осилити нові стандарти. Збільшення мінімальної зарплатні передбачає відповідно збільшення податкових надходжень. Відповідно до нової тарифної сітки, зарплата працівникам бюджетної сфери нараховується, виходячи з прожиткового мінімуму (1,6 тисячі гривень), працівникам недержавного сектору економіки – виходячи зі встановленого мінімуму (3,2 тисячі гривень), але в обох випадках роботодавці змушені щомісяця сплачувати за одного працівника понад 1300 гривень податку до державної казни!

Останнім часом у підприємців не з’явилося стимулів платити більше. Шукаючи вихід із цієї ситуації, неприбуткові організації та установи можуть вдатися до таких кроків, як скорочення чисельності працівників, переведення їх на півставки або ж узагалі згортання власної діяльності. Яке “зло” в такому випадку найменше – кожен підприємець вирішуватиме самостійно. Законних способів для зменшення витрат із нарахування зарплати і пов’язаних із нею податків наразі немає. За таких умов виживуть лише найсильніші. Якщо частина підприємств малого та середнього бізнесу збанкрутує, рівень безробіття в країні зросте. Голова Комітету економістів України Андрій Новак у розмові з “Поштою” зазначив: щоб уникнути болісних наслідків, збільшувати соціальні стандарти потрібно поступово, відштовхуючись від економічного розвитку держави.

Питання виплати легальних заробітних плат та підвищення мінімальної зарплатні безпосередньо пов’язані з питанням підвищення пенсій. Збільшивши розмір “мінімалки” і відповідно податкових надходжень, чиновники розраховують на можливість залатати діри в Пенсійному фонді. “Пенсія – це похідна від заробітної плати. В країні, де мізерні зарплати, не може бути високих пенсій. Не може бути високих пенсій в країні, де половина працюючих громадян або не сплачують єдиний соціальний внесок, або сплачують його в неповному обсязі. Стан Пенсійного фонду – це відображення стану економіки”, – зазначив в ефірі Радіо Свобода віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. З його слів, підвищення мінімальної заробітної плати дасть додатковий ресурс Пенсійному фонду для вирівнювання ситуації і відновлення справедливості у пенсійному забезпеченні українців. Зі слів Володимира Гройсмана, приховування зарплат, їх виплата “у конверті” позбавляє людей можливості отримання пенсії в майбутньому.

Якщо частина підприємств малого та середнього бізнесу збанкрутує, рівень безробіття в країні зросте

Урядовці запевняють: підстав утискати робітників у працедавців немає і обіцяють змусити бізнес платити найманим працівникам визначений Кабміном мінімум. Як писала раніше “Пошта”, за дорученням прем’єра в уряді створена робоча група, яка відслідковуватиме реалізацію рішення щодо підвищення мінімальної зарплатні вдвічі. Аналогічні спеціальні робочі групи працюватимуть в областях та містах України. Глава уряду закликав українців повідомляти на гарячу лінію за номером телефону 1545 про порушення, якщо на підприємстві не виплачується заробітна плата, або занижується чи приховується, якщо замість вищої зарплатні в новому році людину скоротили, перевели на неповний робочий день чи неповну ставку. В цьому питанні урядовці співпрацюють із профспілками та федерацією роботодавців, інформує Урядовий портал.

Окрім цього, наприкінці грудня Володимир Гройсман анонсував перевірки на підприємствах. Нагадаємо, з 1 січня набули чинності законодавчі зміни, відповідно до яких у випадку недопущення державного інспектора праці до перевірки, якщо вона здійснюється з метою виявлення працівників із неоформленими трудовими договорами, виплати зарплатні без нарахування і сплати єдиного внеску (“в конверті”) підприємців можуть оштрафувати на 320 тисяч гривень. За несвоєчасну виплату зарплат передбачений штраф до 9600 гривень.

Збільшенню мінімальної зарплатні радіє кожен четвертий українець. Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 18 по 23 листопада 2016 року в усіх регіонах України, крім анексованого Криму та окупованих територій Донбасу, лише третина респондентів (33,9%) очікують, що підвищення “мінімалки” вплине на їх матеріальне становище позитивно, 44,1% вважають, що не вплине, 13,1% – вплине негативно. 8,9% опитаних вагалися з відповіддю. Неоднозначними є очікування суспільства щодо впливу підвищення мінімальної зарплати на економічну ситуацію в країні. Тут думки розділилися майже порівно. 25,2% вважають: такий крок вплине на економічну ситуацію в Україні позитивно, 26,8% – негативно, 26,4% – не вплине взагалі, 21,5% не змогли відповісти. Загалом опитано 2015 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Володимир Харко, доцент кафедри менеджменту економічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат економічних наук:

– Урядовці розуміють, які проблеми можуть виникнути після двократного підвищення мінімальної заробітної плати, тому для зменшення кількості ризиків намагаються залякати підприємців посиленими перевірками і великими штрафами. Інтенсивний контроль спричинить погіршення інвестиційного клімату в країні та умов праці. Для нормального розвитку підприємництво потребує чіткого планування, але про які плани, стабільність може йти мова, якщо держава постійно змінює правила гри дикунськими методами? Рішення про збільшення “мінімалки” одразу вдвічі чиновники прийняли в грудні, не давши підприємствам можливості заздалегідь підготуватися до суттєвих витрат. Високопосадовці лобіюють лише інтереси великого бізнесу, натомість малий та середній щоразу утискають. Зрозуміло, що підвищення обсягів податків не веде до легалізації бізнесу. Навпаки, щоб зменшити витрати на утримання персоналу, дрібні підприємці змушені будуть “іти в тінь”, переводити працівників на неповну ставку або ж навіть припиняти свою діяльність. Є два шляхи підвищення доходу підприємства: інтенсивний, коли застосовують інноваційні технології для збільшення темпів і обсягів виробництва, та екстенсивний, який передбачає накручування вартості продукції. На жаль, в Україні традиційно водночас із підвищенням соціальних стандартів, як на дріжджах ростуть ціни практично на все, зумовлюючи чергову хвилю інфляції. З початку цього року курс долара вже перевищив прогнозований у держбюджеті-2017 рівень. Оскільки українці отримують зарплатню в гривнях, це знецінює нову “мінімалку”. “Покращена” купівельна спроможність українців опиниться під великим питанням. За такої політики не дивно, чому сьогодні Україна – найбідніша європейська держава з найбагатшою владою…

Лілія Долінська, голова Ради територіального відділення всеукраїнської громадської організації Асоціація платників податків України у Львівській області:

– Підвищення мінімальної зарплатні, а відповідно обсягів податків, не вплине на роботу середніх підприємств, адже середня заробітна плата на цих підприємствах ще торік була значно вища 3200 гривень. Натомість малий бізнес вражений від таких термінових рішень законотворців. Стрімкі підвищення відрахувань не сприятимуть підвищенню соціальних стандартів, враховуючи те, що державних службовців оминули ці зміни, підвищення зарплати в них не відбудеться. Фактично навантажили лише малий бізнес, який змусили сплачувати вдвічі більшу суму відрахувань єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Пільги надали тільки фізичним особам-підприємцям, які сплачують єдиний податок (I група), – відрахування ЄСВ для них становлять 0,5% нової “мінімалки” незалежно від факту отримання доходу, тобто 352 гривнi щомісяця. Не варто недооцінювати кмітливість підприємців щодо самозбереження. Більшість знизить виплати кваліфікованим працівникам, щоб збалансувати фонд заробітної плати підприємства. Якщо торік керівний склад отримував зарплату близько 5 тисяч гривень, а інші працівники 1,6 тисячі гривень, то цього року всі отримуватимуть 3200 гривень. Який резон так “штормити” бізнес? Відрахування єдиного соціального внеску та військового збору будуть незначними, але податок на доходи фізичних осіб збільшиться у зв’язку з неможливістю застосувати податкову соціальну пільгу (максимальний розмір доходу, при оподаткуванні якогo цього року може бути застосована податкова соціальна пільга, становить 2240 гривень). Багато платників податків скорочують штат, перекладаючи функції на інших працівників, оскільки, для прикладу, дешевше користуватися послугами юридичних компаній, ніж оплачувати штатного юриста, який зазвичай працює за сумісництвом. Ось результат діяльності нашої влади: лише наприкінці минулого року близько двох тисяч підприємців Львівщини подали заяви на закриття підприємств. Упевнена, цей процес продовжуватиметься. Для збільшення рівня власних доходів бізнесу потрібно орієнтуватися на експортні операції, щоб продавати вироблену продукцію і послуги закордонним партнерам.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти

Питання-відповіді

Інфографіка