На початку цього року в Україні стартував перший етап медичної реформи, який полягає у зміні фінансування первинної галузі медичної допомоги. Згідно з концепцією реформування вітчизняної медицини, у 2017-ому первинна ланка системи охорони здоров’я в нашій державі фінансуватиметься за принципом державного медичного страхування, який успішно застосовується в провідних європейських країнах. Відтепер кожен українець незалежно від свого місця реєстрації самостійно може обирати собі сімейного лікаря. Як писала раніше “Пошта”, перехід на нову модель фінансування медичної галузі здійснюватиметься впродовж найближчих трьох років.

Разом із цим для зменшення особистих витрат пацієнта на лікування запроваджується поняття гарантованого пакету медичної допомоги – чітко визначеного набору медичних послуг та ліків, право на отримання яких матимуть усі без винятку українці. Його щороку переглядатимуть та оприлюднюватимуть.

Уже з початку наступного півріччя громадяни України укладатимуть із сімейними лікарями контракт для отримання необхідних послуг, вартість яких покриватиметься за рахунок страхових внесків, які надходитимуть до державного бюджету через загальну систему оподаткування. Для цього достатньо лише зареєструватися в обраного сімейного лікаря. Таким чином кошти спрямовуватимуться не на утримання медичних закладів, а на уникнення можливих ризиків у разі захворювання. Орієнтовно в одного сімейного лікаря на обслуговуванні перебуватимуть дві тисячі пацієнтів, на кожного з яких, за попередніми розрахунками, в середньому передбачається 210 гривень на рік. Для дітей і людей похилого віку ця сума буде більшою, зазначив у середу, 11 січня, під час візиту до Львова заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

Лікарі отримуватимуть не зарплату, а дохід. Багатшими будуть фахівці, в яких лікуватиметься більше пацієнтів

“Контракт із лікарем не буде угодою в юридичному значенні цього слова, його не треба буде завіряти нотаріально. Це своєрідна форма реєстрації відносин лікаря і пацієнта, який своїм вибором розподілятиме виділені державою кошти. Держава сплачуватиме лікарю за фактично надану послугу, згідно з розробленим тарифом. Лікарі отримуватимуть не зарплату, а дохід. Багатшими будуть фахівці, в яких лікуватиметься більше пацієнтів. Вибір породжує конкуренцію, стимулює якість медицини. Запропоновані реформи забезпечать захист від неякісного лікування, який сприятиме підвищенню рівня відповідальності лікарів, які будуть зацікавлені в тому, щоб не втратити пацієнта. Сімейний лікар стане не просто лікарем, а менеджером, провідником пацієнта в системі охорони здоров’я. Його завдання – профілактика і виявлення захворювання на його ранньому етапі, щоб вчасно почати лікування амбулаторно і скерувати пацієнта у стаціонар. Завдання влади – вибудувати фінансові стимули, щоб мотивувати сімейного лікаря підтримувати здоров’я громадян у належному стані. В разі неякісних послуг, пацієнт зможе замінити лікаря”, – сказав посадовець.

Окрім цього, зі слів заступника міністра охорони здоров’я, для регулювання медичного страхування треба створити Національну службу здоров’я, яка через свої обласні відділення плануватиме та закуповуватиме медичні послуги для громадян, безпосередньо оформлятиме договори з медичними закладами, оцінюватиме та контролюватиме якість послуг, підтримуватиме електронну систему збору та обміну медичною інформацією.

Начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб повідомив, що Львів забезпечений сімейними лікарями достатньо, тому кожен львів’янин може легко вибрати в кого лікуватися. За його інформацією, найближчим часом кошти на охорону здоров’я з бюджету розвитку Львова будуть спрямовані для придбання комп’ютерів на кожне робоче місце сімейного лікаря, тому, очевидно, до початку липня місто Лева матиме можливість перейти на нову модель фінансування медичної галузі, яка, є найбільш ефективним кроком на шляху до зміцнення вітчизняної системи охорони здоров’я.

джерело:moz.gov.ua

Павло Ковтонюк наголосив: підготовка медичної галузі до впровадження реформи передбачає також упорядкування медичної інфраструктури в кожній громаді, підготовку вторинної ланки до впровадження моделі страхової медицини, реформування якої розпочнеться наступного року. З його слів, наразі триває підготовчий етап цього процесу. Зокрема, з метою врегулювання управління системою охорони здоров’я, задля зміцнення механізму співпраці між органами місцевої влади, перепрофілювання найменш завантажених і погано оснащених лікарень, які не можуть надавати якісну допомогу, в Україні розпочато процес створення госпітальних округів. Зі слів заступника міністра, у створених округах мають бути лікарні інтенсивного лікування, розміщені на відстані 60 кілометрів із метою забезпечення громадян медичними послугами впродовж години. Саме ці критерії є визначальними для формування госпітальних округів.

Торік наприкінці листопада уряд затвердив методику, яка встановлює технічні критерії для визначення географічних меж і порядок їх створення. За інформацією Павла Ковтонюка, регіони відповідно до розробленої методики самостійно визначають склад і межі округів, формування яких планується таким чином, щоб у перспективі на їх основі можна було створити ефективну сучасну медичну мережу, і подають свої пропозиції на затвердження Кабінету Міністрів. Після створення кожен госпітальний округ розроблятиме план власного розвитку, на який уряд обіцяє виділити медичну субвенцію.

“Львівщина – регіон, де є професійні кадри, готові надати громаді якісний рівень медичного обслуговування. Звичайно, втілення всіх реформаторських речей, які ми сьогодні обговорюємо, потребує часу. Нам не уникнути оптимізації закладів охорони здоров’я, проте не можна допустити закриття лікарень на території Львівської області. Варто пам’ятати про інвестиції в екстрену медичну допомогу, яка надзвичайно необхідна в процесі реформи галузі”, – зазначив  під час зустрічі з Павлом Ковтонюком очільник Львівщини Олег Синютка.