За одним із сценаріїв, може розпастись Шенгенська зона (до якої, до речі, так прагне нині Україна). Вплив проросійських сил у Європі може зростати. Згадуючи Україну, Bloomberg в одному із сценаріїв пише про те, що  Путін погодиться припинити втручатися у справи США і ЄС, які натомість визнають його владу над Україною, Сирією та Білоруссю. 

Це, як вже зазначалось, буде найгіршим сценарієм, і, звичайно, прогнози – це річ невдячна, події можуть розгортатись по-іншому. Але саме до найгіршого потрібно бути готовими та розуміти ймовірні майбутні виклики. Зазначимо, що минулого року аналітики Bloomberg серед песимістичних прогнозів писали і про перемогу Трампа на президентських виборах у США, і про Brexit…

Зрозуміло, що українська влада впродовж останніх років здебільшого надіялась на допомогу наших західних партнерів. Проте в ситуації, коли існує небезпека, що “сильні країни” можуть “торгувати” Україною, нам потрібна стратегія для держави, яка б передбачала будь-яку зміну позицій США, Німеччини чи Франції.

“Основним меседжем 2017 року для України є “перевірка на стійкість”. Міжнародна ситуація складається таким чином, що Україна може втратити більшість підтримки, яку їй надавали впродовж останніх років. А це означає, що саме від нашої здатності долати виклики і загрози залежить подальше існування держави. Ніколи ще фраза “покладатись на свої сили” не набувала такого практичного значення як у наступному році”, – зазначають експерти Українського інституту майбутнього (УІМ). 

Вони вже підготували доповідь-прогноз для України на наступний рік. Цей прогноз охоплює різні сфери, написаний у вигляді сценаріїв розвитку подій, коли кожен може самостійно для себе складати ймовірну картинку того, що відбуватиметься. Але також виділені сценарії, які експерти вважають найбільш реалістичними. 

“Передбачити – означає знати. Знати – означає готуватись. Світ і Україну в 2017-ому очікують дуже непрості часи. Турбулентність, що розпочалася у 2016-ому, зросте у рази, а разом з нею і загрози безпеці. Не варто сподіватись на те, що проблеми України будуть вирішувати сильні цього світу. Слабкі країни без стратегії стануть ресурсом для країн, в яких така стратегія є. Український інститут майбутнього вперше в історії країни дає повномасштабний і безпрецедентний прогноз викликів та можливостей на наступний рік. Цю інформацію вже отримали всі перші люди в українській владі, а скоро і наші закордонні партнери. Зараз команда інституту працює над тим, щоб стратегія в України нарешті з’явилась”, – написав на своїй сторінці у Facebook співзасновник УІМ, відомий політтехнолог Тарас Березовець.

Щодо власне прогнозів, то експерти подають три глобальних сценарії, які відобразяться на Україні. Умовними їхніми назвами є “Миротворець”, “Прагматичний” та “Конфронтаційний”. Перший, на думку авторів доповіді, є найбільш реалістичним, але і вкрай невигідним для нашої країни. Зокрема, йдеться про  зближення Трампа і Путіна. США і ЄС зосередяться на своїх внутрішніх проблемах, а з Росією поділять сфери впливу у світі.

“Ми прогнозуємо спробу так званої великої угоди, коли США, Європа і Росія спробують досягнути якогось компромісу. Цей сценарій передбачає пошук рішень на користь Російської Федерації за умов, що припиняться спроби дестабілізації ситуації на Близькому Сході, але у інших сферах будуть поступки для Росії. Ми вважаємо, що в першу чергу буде спроба поставити Мінськ-2 на російські умови. Де-факто визнається влада Криму, хоча де-юре цього ніхто не говоритиме. Також цей сценарій передбачає відмову від санкцій — за Крим залишаться, щоб підтримувати цей де-юре варіант, але за Донбас санкції знімуть”, – розповів у ефірі “Громадського радіо” виконавчий директор УІМ Віктор Андрусів.

За такого сценарію, як зазначають експерти, Україна не отримає фінансової допомоги від США, навіть вже передбачені 350 млн доларів для ЗСУ з американського оборонного бюджету можуть бути скороченими. Летальної зброї від Заходу також не буде. Від ЄС Україна може отримати 0,5-1,5 млрд на відновлення Донбасу. Напевно, запрацює безвізовий режим із ЄС та все вирішиться з Угодою про асоціацію.

За іншим сценарієм, який отримав “Прагматичний”, все залишиться фактично так, як і є зараз. Це продовження невизначеності, антиросійські санкції залишаться (хоч деякі європейські країни почнуть їх обходити, відновлюючи економічні стосунки із Росією), а Мінськ-2 далі буде головною темою усіх перемовин щодо Донбасу. За третім сценарієм, “Конфронтаційним”, може відбутись наростання конфлікту між Заходом і Росією. Такий розвиток подій експерти називають малоймовірним, але саме за таким сценарієм Україна могла б стати важливим оплотом Заходу, матиме хороші шанси на отримання летальної зброї і фінансової підтримки.

Треба розуміти, що всі ці сценарії можуть поступово змінювати один одного. Для Кремля, звичайно ж, найвигіднішим є перший сценарій, але якщо швидко не вдасться вийти на угоди із Заходом, то після ймовірної ескалації конфліктів в Україні та на Близькому Сході, США та Європі потрібно буде або таки йти на зустріч Путіну, або переходити до конфронтації. В останньому випадку, якщо Росія швидко ослабне через жорсткі економічні санкції, то змушена буде йти на поступки. Але також існуватиме ймовірність швидкого повернення до одного із двох попередніх сценаріїв.

Розвиток подій у внутрішній політиці багато в чому залежатиме від втілення згаданих глобальних сценаріїв. Треба розуміти, що у Кремлі роблять все можливе для того, щоб змінити в Україні владу, яка прийшла після Майдану.

Експерти для розвитку внутрішньоукраїнської ситуації також прописали три варіанти. Перший – це сценарій під назвою “Стабільний”. Фактично все зберігається як є нині, але знову ж таки, на тлі змін у світі це виглядає малоймовірним. До того ж , у суспільстві немає довіри до влади і рейтинги правлячих партій або впали до нуля як в “Народного фронту”, або зменшились до 10 % як у БПП. Бачимо низьку легітимність правлячої коаліції. Тому в УІМ найімовірнішим визначають сценарій “Керованої дестабілізації”. Йдеться про формування нової влади шляхом перевиборів до парламенту внаслідок загострення політичної кризи, масових протестів або спроб силового захоплення влади. 

Цей сценарій має багато різних варіацій, експерти їх детально прописують. Різні соціологічні дослідження нині показують, хто зацікавлений у дострокових парламентських виборах, а хто ні. Якщо говорити просто, то в кого рейтинги ростуть, той і найбільше хоче якнайшвидшого оновлення парламенту, а зрештою й уряду. Президент Петро Порошенко у такому розвитку подій не зацікавлений, він зволікатиме до останнього, але є багато “але”… Факторів багато, як внутрішніх, так і зовнішніх.

 “Президент чудово усвідомлює, що якщо він виконуватиме Мінськ-2, то зіткнеться з жорсткою критикою з боку опонентів всередині країни, і ця ситуація може призвести до втрати керованості. При цьому він може апелювати до Вашингтона і Берліна, що Мінськ-2 неможливо виконати через відсутність конфігурації в парламенті під зміни Конституції. Тоді зовнішні партнери змушуватимуть Петра Порошенка піти на дострокові перевибори парламенту, щоб провести в нову Верховну Раду коаліцію, яка візьме за себе відповідальність за Мінськ-2…”, – йдеться у доповіді УІМ. 

Ймовірність дострокових парламентських виборів можуть підвищити різні події, до прикладу, як трагічна провальна поліцейська спецоперація у Княжичах 4 грудня. Тоді знову піднялось питання відставки міністра МВС Авакова, але він фактично “утримує” у цілісності нинішню коаліцію на двох у складі БПП та “Народного фронту”. 

“Крім того, навіть якщо б таке рішення було прийняте, то його було б украй складно провести через парламент, оскільки інші фракції і депутатські групи почали б торгуватися з приводу преференцій для себе. Якщо така кризова ситуація накладається на касетний скандал з Онищенком чи іншою подією з корупційно-скандальним сюжетом, то президент опиняється в слабкій позиції. Якщо він поступиться один раз із приводу Авакова, то буде змушений поступатися і з інших питань і, як наслідок, втратить контроль над парламентом. Що, знову ж таки, робить перспективи дострокових перевиборів Верховної Ради реальними. Цей приклад демонструє, що в умовах, коли державна система України вкрай розбалансована, одна непередбачувана подія сприяє тому, що крихкий баланс між ключовими політичними групами впливу перекидається і боротьба за владу загострюється. Тому в ситуації зростаючого тиску з боку зовнішніх і внутрішніх гравців, а також незадоволених мас (не скидаймо з рахунків народ), Петро Олексійович може прийти до рішення, що перевибори парламенту є меншим злом, ніж подальше затягування ситуації. Цей варіант можливий уже навесні 2017 року”, – зазначають експерти.

Далі Президент може зробити все можливе для “збивання” рейтингів опонентів і отримати парламент з багатьма малими фракціями, які не зможуть разом працювати і політична криза продовжиться. Або відверто  антипрезидентський парламент та уряд, але це також означатиме продовження кризи. Експерти зазначають, що в обох випадках патова ситуація приведе до таких варіантів: “1. Проводити дострокові вибори у Верховну Раду та (або) президента на початку 2018 року; 2. Спроба силового перевороту з того чи іншого боку. Наприклад, президент може ввести воєнний стан, використовуючи як привід ескалацію на сході; 3. Сформуються умови для укладання нового суспільного договору через пакт між елітами, як це сталося в Тунісі 2013 року. У цьому випадку будуть оголошені Конституційні збори (Конституційний конвент), створено технічний уряд на перехідний період”. 

Масові протести можуть початись в Україні, якщо Порошенко не дасть ходу достроковим перевиборам у Верховну Раду в умовах загострення внутрішньополітичної ситуації і посилення зовнішнього тиску, або внаслідок вже згаданих патових ситуацій після дочасних парламентських виборів. Сценарій силового перевороту експерти також прописують, але треба розуміти, що мало хто має реальні можливості піти на такий крок. Насамперед такі можливості є у Президента, який таким чином може отримати додаткові повноваження.

Третій загальний внутрішньоукраїнський сценарій називається “Некерована дестабілізація”. Це варіант повної втрати контролю над процесами в країні з боку керуючого центру, що призводить до зростання впливу маргінальних, регіональних суб’єктів політичного процесу, які діють, керуючись мотивацією руйнування існуючого статус-кво. Цей сценарій також включає варіант широкомасштабної агресії ззовні, яка руйнує її стару державну організацію. Експерти такий сценарій прописують, але зазначають, що він малоймовірний. 

Владі наступного року доведеться серйозно подумати і підготуватись до усіх ймовірних викликів. Потрібно вирішувати проблему внутрішньої легітимності і зовнішньої підтримки. Експерти зазначають, що наша влада повинна бути готовою до реалізації найвпливовішими країнами вже згаданого глобального найімовірнішого сценарію “Миротворець” і запропонувати свій варіант виходу із ситуації, інакше ключові гравці можуть поставити нас перед фактом, як Чехословаччину в 1938-ому. В УІМ зазначають, що країна могла би погодитись на статус нейтральної держави з відповідними гарантіями у формі міжнародного договору з боку США, Європи і Росії. Але тут йдеться і про такі “дратівливі” для нас питання, як негласне визнання Криму російським. Детальніше про різні сценарії розвитку ситуації та варіанти виходів з них кожен охочий може прочитати у доповіді-прогнозі на сайті УІМ.