Тож уряд бюджетом-2017 задоволений. Зауважимо, що між першим і другим читанням в документі зросли як дохідна, так і видаткові частини. Зрештою, доходи передбачені в розмірі 721,4 мільярда гривень, витрати – 790,4 мільярда гривень.  Рівень дефіциту зберігся з першого варіанту документу – 77,5 мільярда гривень, тобто 3% ВВП. З огляду на це (а також націоналізацію “ПриватБанку”), у Нацбанку заявили, що Україна має шанс отримати черговий транш від МВФ вже у січні 2017-го.

Серед макропоказників урядовці прогнозують зростання ВВП у наступному році на 3% й інфляцію на рівні 8,1 %. Рівень безробіття –8,6%. Курс гривні передбачається на рівні 27,2 грн за долар. Граничний обсяг державного боргу на кінець наступного року встановлено в розмірі 1,717 трлн грн, гарантованого держборгу – 579,4 млрд грн, що загалом становить 2,296 трлн грн.

Бюджет залишається оборонним, на захист і безпеку держави в наступному році закладено майже 130 мільярдів гривень, а це 5% ВВП. 

Водночас урядовці хваляться і збільшенням соціальних стандартів.  З 1 січня наступного року встановлюється мінімальна зарплата у 3200 грн. На підвищення мінімальної зарплати передбачено додаткові видатки обсягом близько 28,3 млрд грн. Але при цьому офіційний прожитковий мінімум  на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється в розмірі з 1 січня 2017-го – 1544 грн, з 1 травня – 1624 грн, з 1 грудня – 1700 грн. Мінімальна пенсія впродовж року має трохи зрости у два етапи, зокрема, з 1 травня з 1247 до 1312 грн, а в грудні – до 1373 грн. Тут зауважимо, що у Пенсійному фонді зараз велика “діра”, на наступний рік передбачена його дотація у розмірі 142 мільярдів гривень.

“Нам з вами потрібно буде приймати вольові рішення. І ці рішення мають привести до того, щоб Пенсійний фонд, а точніше його дефіцит був зменшений радикально, а пенсії українським громадянам збільшені. І це наше стратегічне завдання на 2017 рік”, – заявив прем’єр Володимир Гройсман 23 грудня в парламенті під час години запитань до уряду.

Загалом після ухвалення бюджету-2017 в уряді наголошували на тому, що пріоритетними для фінансування будуть 10 напрямків: обороноздатність, соціальні стандарти, освіта, охорона здоров’я, дипломатія, АПК, інфраструктура, енергоефективність, культура і децентралізація. Щодо останнього, то урядовці обіцяють підтримку місцевим бюджетам (у порівнянні із 2016-им наступного року їхні доходи мають збільшитись на 24% – до 185 млрд грн), але Кабмін також переклав на бюджети місцевих громад фінансування освітніх, медичних та соціальних закладів. Щоправда і передбачив дотації на майже 15 млрд гривень. За словами Гройсмана, цього має вистачити всім громадам на  утримання шкіл та лікарень. А ще він розповів про державну підтримку регіонального розвитку в розмірі 9 млрд грн. 

джерело: slovoidilo.ua (2)

В Кабміні називають бюджет-2017 реалістичним. Але от експерти не вірять в основні цифри, які намалювали урядовці разом із нардепами. Так, голова Комітету економістів України Андрій Новак звертає увагу на нереалістичність анонсованого показника  інфляції. Він зазначає, що насправді не були врахованими такі важливі фактори як націоналізація “ПриватБанку” (з “діркою”у капіталі на 148 мільярдів гривень, яку влада “лататиме”, звичайно, не всю одразу, але все ж із держбюджету за наш з вами рахунок) і збільшення удвічі мінімальної зарплатні.

“І перше, і друге вимагатиме серйозної зміни як дохідної, так і витратної частини бюджету, вимагатиме додаткової емісії гривні. Це означає, що показник інфляції у 8,1% – абсолютно нереальний для 2017 року. Як мінімум це буде двозначна цифра. Але яка саме – залежатиме від реальної емісії, суми, потрібної для докапіталізації “ПриватБанку” в наступному році, від справжнього дефіциту бюджету і курсу гривні. Так, у бюджеті курс закладений на рівні 27,2 за долар, проте це умовний орієнтир. Згадаємо, що в бюджеті на 2016 рік прогнозували курс 24,2-24,4 гривні за долар, хоча в дійсності він зовсім не такий”, – зазначив експерт у блозі, опублікованому на сайті TCH.ua.

Не вірить він і у виконання деяких статей доходів, на які надіється влада. Зокрема, у 17 мільярдів гривень від приватизації. Така ж сума очікувалась у цьому році, але “великої” приватизації не відбулось, зокрема продаж Одеського припортового заводу (ОПЗ) у 2016-ому провалився. Чи відбудеться це у 2017-ому. Можливо, але стартова ціна ОПЗ вже із 600 мільйонів доларів впала майже утричі, а загалом очікувані доходи від приватизації залишились старими. Андрій Новак прогнозує, що до анонсованого дефіциту бюджету у 77,5 мільярдів гривень додадуться майже всі 17 мільярдів, очікуваних від приватизації. І ще 10,5 мільярдів – від спец конфіскації. Такий дохід уряд вже заклав у держбюджет-2017, але парламентарі не можуть дійти згоди щодо закону про спецконфіскації. Нардепи вже провалювали голосування за урядовий законопроект про спецконфіскацію, але в Кабміні не зупинились і внесли його знову. “Пошта” вже неодноразово писала про повітчині дискусії щодо спецконфіскації майна ще до вироків суду.  У п’ятницю, 23 січня, прем’єр Гройсман закликав парламентарів ухвалити відповідний закон одразу після канікул у січні. (Тут зазначимо, що зараз почнуться довгі парламентські канікули, а  у сесійному залі нардепи зберуться тільки 17 січня). Та навіть, якщо за закон буде швидко позитивно проголосовано, навряд чи можна надіятись, що заарештовані кошти екс-чиновників одразу надходитимуть до держбюд­жету. 

“Якщо дефіцит настільки збільшиться, тоді уряду, щоб покрити його, доведеться або ще більше здійснювати емісію гривні, або ще більше брати в борг. Із цього випливає неправдивість іншого показника – 600 мільйонів гривень, на які уряд планує збільшити граничний розмір державного і гарантованого державою боргу. Його Кабмін заклав на кінець 2017 року в сумі 2,3 трильйони гривень. Отже, бюджет України на 2017 рік мало чим відповідатиме економічним і фінансовим реаліям. Цього варто було очікувати від самого процесу його формування – Кабмін погнався за термінами прийняття, а не якістю цього документа. Тому уряд – або чинний, або наступний – буде змушений вносити в нього зміни, якщо не щомісячно, то щоквартально”, – такий висновок щодо перспектив виконання держбюджету-2017 зробив Андрій Новак. 

Насамкінець зазначимо, що це також традиція для наших політиків: ухвалити наосліп вночі держбюджет, а потім вже впродовж року вносити до нього зміни, щоб наблизити до реальної економічної ситуації.