Українська боротьба з корупцією нагадує битву Давида і Голіафа. Чорні корупційні схеми за багато років стали вже такими звичними для всіх рівнів нашого життя – від хабарів у дитсадках чи лікарнях до політичної корупції на державному рівні, що побороти їх, здається, практично неможливо. От тільки шанс, як знаємо, є завжди. І шанс цей потрібно використати.
Уже працюють нові антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Хоч і з великим скрипом, але запрацювала система електронного декларування для чиновників і політиків. Звичайно, не все працює так, як би хотілося, політики й далі думають, як переписати свої ж рішення, щоб у майбутньому не показувати українцям своїх статків і уникнути кримінальної відповідальності за нечесним шляхом нажите майно. Та й теперішнє покарання корупціонерів через суди виглядає майже фантастикою. При цьому що масштабніший злочин і вища посада корупціонера, то менше шансів на судовий вирок.
Вироків корупціонерам мало
Нещодавно керівники антикорупційних органів (НАБУ та САП) прозвітували за цей фактично перший повноцінний рік своєї роботи. Мовиться про те, що станом на 1 грудня 2016-го детективи НАБУ розслідували 256 кримінальних проваджень. У цих розслідуваннях фігурують 15 високопосадовців, 39 суддів, 25 прокурорів і 62 топ-менеджери держпідприємств. 121 особу повідомили про підозру, в 41 провадженні завершено досудове розслідування і їх скеровано до суду, складено обвинувальні акти стосовно 63 осіб. Але… суди винесли тільки 9 обвинувальних вироків.
“Цей рік у роботі нових антикорупційних органів видався важким та насиченим. На жаль, є питання щодо вироків суду… Але це перший рік роботи, і ми сподіваємося, що далеко не останній”, – запевнив керівник САП Назар Холодницький.
Очищення й оновлення судової влади гальмується перш за все через брак волі політичних еліт
Такі вже нинішні реалії української судової системи. Влада хоч і запустила судову реформу (якою, до речі, дуже хвалиться), проте швидких змін очікувати не варто. Експерти вже тривалий час на повен голос говорять про те, що Україні потрібні окремі, незалежні, спеціалізовані антикорупційні суди. До цього нас штовхають і в ЄС. Відповідні заявив робив і президент Венеціанської комісії Джованні Букіккіо. “Я насправді не люблю створення спеціалізованих судів, антикорупційного суду це теж стосується. Звичайний судовий розгляд повинен підходити для всіх випадків. Але в нинішній Україні – в державі, де так поширена корупція, це дійсно хороший підхід. Я навіть визнаю, що у вас антикорупційний суд необхідний”, – заявив він ще у жовтні в інтерв’ю
“Європейській правді”.
Рамки судової реформи
Директор НАБУ Артем Ситник вже не раз заявляв про те, що без спеціалізованого антикорупційного суду практично неможливо боротися з корупцією в Україні. І тут треба зазначити, що, підтримавши судову реформу, українські парламентарі ще на початку червня проголосували за закон “Про судоустрій і статус суддів”, у якому, власне, й передбачене створення Вищого антикорупційного суду. 30 вересня згаданий закон набув чинності. В документі передбачено, що з того моменту впродовж 12 місяців має бути оголошений конкурс на посади суддів у Вищому антикорупційному суді (склад суддів повинен формуватися виключно на основі відкритого конкурсу). Це має бути суд першої інстанції, а його рішення зможе переглядати тільки заново створений Верховний Суд.
“Саме час зробити третій рішучий крок, який, як мені видається, буде точкою неповернення у наших реформах, це дійсно реформа судової гілки влади і створення Антикорупційного суду. Я глибоко переконаний, що це те, що ми маємо зробити до кінця 2017 року, – Антикорупційний суд, а також передати ті справи, які ми сьогодні розслідуємо. Після цього стане можливим, зокрема, передача до бюджету арештованих коштів”, – запевняв Артем Ситник 9 грудня під час громадського форуму з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією, повідомляло агентство
УНІАН.
У розслідуваннях НАБУ фігурують 15 високопосадовців, 39 суддів, 25 прокурорів і 62 топ-менеджери держпідприємств
Проте загалом роль Вищого антикорупційного суду в оновленій українській судовій системі, його повноваження не прописані. Тому для того, щоби сформувати та повноцінно запустити такий спеціалізований суд, потрібен окремий закон. А із цим у парламенті ще може бути довга затримка. Та й потрібно розуміти, що сам по собі окремий суд, який розглядатиме справи, підслідні НАБУ, не стане гарантією антикорупційних успіхів. Тут експерти зазначають, що потрібна розгалужена система антикорупційних судів.
Звернення до Президента
Саме з такою вимогою цього тижня до Петра Порошенка звернулися й глава УПЦ КП Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, глава УГКЦ Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук, а також актриса Ада Роговцева, письменник Сергій Жадан і лідер музичного гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук. Цих людей можна назвати лідерами думок значної частини українців. Відповідного листа Президентові під час зустрічі 13 грудня передав традиційно політично активний Вакарчук.
“Ми, підписанти цього листа, наполягаємо на терміновому створенні повноцінної системи незалежних антикорупційних судів, а не лише Вищого антикорупційного суду, як це передбачено Законом України “Про судоустрій і статус суддів”. Цим судам належить розглядати антикорупційні справи по суті, давати згоду на проведення відповідних слідчих дій на клопотання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Будь-які реформи, не підкріплені системною боротьбою з корупцією, приречені на провал. Кінцеві результати антикорупційної кампанії в Україні поставлені в залежність від досі не реформованих судів та суддів, рішення яких надто часто є заангажованими. Очищення й оновлення судової влади гальмується перш за все через брак волі політичних еліт”, – наголошується в листі.
За рік суди винесли тільки 9 обвинувальних вироків корупціонерам
Його підписанти нагадали Порошенкові про те, що зволікання сприйматиметься суспільством як пряме потурання корупціонерам, що настав час демонструвати волю, і закликали негайно розпочати процес створення системи антикорупційних судів, розпочавши зі створення конкурсної комісії на зразок тієї, що обирала голову НАБУ.
“Автономія майбутньої системи незалежних антикорупційних судів має бути чітко визначеною і законодавчо закріпленою, їх повноцінне фінансування – забезпечене захищеною статтею державного бюджету. Держава повинна гарантувати спеціальну охорону і надійний захист антикорупційних суддів та їх родин”, – зазначено в цьому листі.
Як би все мало працювати
Ще раніше доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк у статті для “Дзеркала тижня” писав про те, що найефективніше могла б працювати система з восьми судових палат у регіонах, власне Вищого антикорупційного суду як апеляційної інстанції, та Верховного Суду як касаційної інстанції (у вигляді спеціалізованої судової палати з розгляду корупційних справ Касаційного кримінального суду Верховного Суду). Таким чином, на думку експерта, можна зменшити навантаження на суддів. Адже для ефективної боротьби з корупцією НАБУ і САП повинні бути в змозі щорічно розслідувати та скеровувати до суду не менш ніж дві-три тисячі проваджень про корупційні злочини, що для розгляду у Вищому антикорупційному суді буде непосильним завданням.
На думку Хавронюка, антикорупційні суди першої інстанції могли б з’явитись у тих містах, де будуть управління НАБУ (нині це Київ, Львів, Одеса, Харків, ще чотири управління повинні запрацювати в майбутньому). Якби антикорупційні суді були створені в усіх обласних центрах, то більшою була б небезпека потенційного впливу на них місцевих еліт. Та загалом експерт тільки описав свої пропозиції. Ще не відомо, яким буде відповідний законопроект, чи прислухатиметься влада до думок громадськості та які “сюрпризи” підготує. Той же Хавронюк на початку грудня зауважив, що поки ють лише дискусії між прихильниками та противниками самої ідеї окремих антикорупційних суддів і навряд чи до 2018-го щось буде реалізоване.