Андрій Омельницький

Римський імператор Марк Аврелій поповнював державну казну, розпродуючи на аукціонах особисті коштовні речі та художні цінності. Натомість українські високопосадовці задекларували мільярди гривень готівки “під матрацами”, шикарні автівки, безліч розкішної нерухомості, дорогі годинники. І це в той час, коли більшість українців живуть за межею бідності.

Чи не кожен чиновник стурбований майбутнім країни: мовляв, Україну терміново потрібно виводити з кризи, але коштів на це не вистачає. Людям замилюють очі вічними реформами, пропонуючи замість гідного життя безвізовий режим. Оприлюднені у відкритому доступі електронні декларації зробили очевидним те, про що ми раніше здогадувалися. Казкові багатства наших можновладців на тлі загального зубожіння країни, м’яко кажучи, виглядають цинічно і вражають не лише українську громадськість, а й європейську спільноту. За підрахунками експертів, лише парламентарі задекларували 12 мільярдів гривень готівки, яких би вистачило, щоб покрити дефіцит у держбюджеті на наступний рік.

Нашу державу досі сприймають як найбільш корумповану в Європі. Свідченням цього є нещодавній звіт європейської рахункової палати. Громадськість очікує перевірок законності походження задекларованих статків і виведення на чисту воду чиновників, які нахабно паразитують на державній казні, але поки що гучні заяви про боротьбу з корупцією в Україні — лише популізм. Зі слів керівника Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке, власне, і зобов’язане проводити незалежну, достовірну перевірку електронних декларацій посадовців, Наталії Корчак, першими перевірятимуть народних депутатів, суддів і прокурорів. Проте антикорупційні органи не спішать притягувати до відповідальності нечесних декларантів. Тим паче, конкретних термінів перевірки законом не встановлено.

У листопаді на саміті в Брюсселі наша країна підписала угоду з ЄС про виділення 15 мільйонів євро на реалізацію впродовж трьох років програми “Анти­корупційна ініціатива ЄС в Україні”. Петро Порошенко пообіцяв, що з січня наступного року ці кошти будуть спрямовані на запуск електронного механізму перевірки майнового стану і доходів українських чиновників. Наразі, щоб розпочати повноцінну роботу, НАЗК не має ні програмного забезпечення, ні підключення до баз інших відомств для автоматичного зіставлення задекларованих відомостей, ані нормативних механізмів взаємодії з іншими органами державної влади.

Тим часом за перевірку електронних декларацій для запобігання корупції у вищих ешелонах влади взялося Національне анти­корупційне бюро України (НАБУ). Перші три кримінальні провадження за результатами розслідування щодо двох народних обранців і представника судової гілки влади детективи НАБУ відкрили ще в середині листопада. На початку цього тижня за фактами незаконного збагачення і внесення недостовірних даних до декларацій додалося ще сім проваджень. Серед підозрюваних найбільше нардепів і служителів Феміди — по чотири, й один заступник голови обласної ради (якої саме не називається). Прізвища людей, щодо яких наразі ведеться досудове розслідування, антикорупційні органи тримають у таємниці.

Найближчим часом Анти­корупційне бюро планує розглянути надані Генпрокуратурою матеріали за результатами вивчення електронної декларації народного депутата Сергія Мельничука, який вказав у ній трильйон гривень готівки (40 мільярдів доларів). За інформацією начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції ГПУ Валентини Сеник, Генпрокуратура опрацювала близько половини електронних декларацій парламентарів і спрямувала матеріали по 53 депутатам у НАЗК. З її слів, 28 матеріалів стосуються неповного відображення даних в е-деклараціях, 11 — порушення обмежень щодо сумісництва та зайняття іншою оплачуваною діяльністю, в 2 зафіксовано порушення обмеження в частині отримання подарунків, в одному матеріалі — несвоєчасну подачу декларації, інформує Дзеркало тижня.

Успішність кампанії електронного декларування статків можновладців безпосередньо залежать від спроможності правоохоронних органів ефективно розслідувати порушення в деклараціях. Керівник НАБУ Артем Ситник наголошує на необхідності негайного створення Антикорупційного суду і закликає парламентарів надати Антикорупційному бюро на законодавчому рівні можливість прослуховування. З його слів, це суттєво пришвидшило б виявлення нечистих на руку декларантів. Окрім цього, НАБУ просить НАЗК надати бюро повний доступ до електронних декларацій, в тому числі співробітників СБУ.

­Очевидно, через несформовану нормативну й технічну бази процес перевірки електронних декларацій високопосадовців може затягнутися на роки. Можливі одиничні показові процеси щодо конкретних осіб із метою продемонструвати громадськості і європейським партнерам, зокрема Міжнародному валютному фонду для отримання чергового траншу, факти боротьби з корупцією. Знайти і покарати всіх корупціонерів — саме після цього можна буде говорити про успішність електронного декларування, метою якого є очищення вітчизняної системи влади.