Удар по е-декларуванню
Нардепи намагаються уникнути відповідальності за недостовірні дані й незаконне збагачення за допомогою Конституційного Суду
джерело: iwp.org.ua
З часу, відколи завершився перший етап подання електронних декларацій, минув місяць. Про свої статки відзвітували особи, які займають відповідальне становище – Президент, нардепи, міністри, керівники державних органів і їх заступники, судді, прокурори, слідчі, державні службовці категорій А і Б, посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорій.
Що заважає почати перевірку?
Електронне декларування має очистити владу від корупціонерів, перезавантажити політичну систему. Однак по-справжньому контролювати високопосадовців наразі не вдається. У блокуванні цього процесу Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинувачує Міністерство юстиції, яке відмовило йому в реєстрації напрацьованого порядку повної перевірки електронних декларацій та здійснення моніторингу способу життя держслужбовців, знайшовши в документі ряд недоліків і повернувши його на доопрацювання.
Серед принципових зауважень – відсутність чітко визначених підстав і принципів проведення перевірок, термінів початку і тривалості таких дій, відсутність чітко визначених вимог до змісту висновків за результатами перевірки, наявність протиріч між цими та іншими документами, які раніше були прийняті НАЗК. Окрім цього, порядок не передбачає жодних вимог щодо достовірності інформації і джерел її отримання, наголошують у Мін’юсті.
Заступник голови НАЗК Руслан Радецький вважає таке рішення безпідставним, але при цьому зазначає на своїй сторінці у Facebook: “Враховуючи суспільний резонанс теми е-декларування, ми зацікавлені якнайшвидше опрацювати “численні зауваження”, обговорити їх за участю представників громадськості, експертного середовища та прийняти відповідні рішення на засіданні агентства”. Член НАЗК Олександр Скопич заявив, що наразі невідомо, коли будуть перевірені всі декларації. З його слів, термін перевірки не прописаний на законодавчому рівні. Почнуть із депутатів, суддів та прокурорів, а також тих, хто не вказав вартість майна або допустив помилки при заповненні, повідомляє Укрінформ.
Нардепи проти е-декларування
Поки фахівці вирішують, як саме перевіряти декларантів, нечисті на руку посадовці намагаються уникнути відповідальності. 22 грудня Конституційний Суд України у форматі усного слухання планує почати розгляд подання 48 українських парламентарів (здебільшого колишніх “регіоналів” із “Опозиційного блоку”), яке надійшло на початку цього року. Нардепи просять вершителів правосуддя визнати неконституційними низку положень Закону “Про запобігання корупції” щодо запровадження електронного декларування і статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає кримінальну відповідальність за надання зумисно недостовірних відомостей в декларації про доходи, інформують Українські новини.
На думку народних обранців, вимога до декларантів вказувати майновий стан своїх найближчих родичів і людей, які з ними проживають, порушує конституційне право людини на невтручання в її особисте й сімейне життя. Автори скарги стурбовані також, що дані їхніх декларацій викладені у відкритому цілодобовому доступі на одному з державних сайтів, а це, на їх переконання, “дозволяє необмеженому колу осіб незаконно використовувати, поширювати і розпоряджатися інформацією конфіденційного характеру”.
Нардепи просять суд скасувати необхідність усім посадовцям декларувати недобудови, готівкові кошти, кредити, позики, витрати, і пропонують позбавити НАЗК права проводити моніторинг способу життя чиновників для встановлення реального рівня доходів. Представники “Опозиційного блоку” зазначають: закон дозволяє Агентству з питань запобігання корупції проводити перевірку на основі інформації, отриманої з інтернету або від фізичних осіб, які “перебувають із декларантами у ворожих відносинах”. Це, на їхню думку, сприятиме необ’єктивності розслідування. Крім цього, під критику парламентарів потрапила стаття Кримінального кодексу, яка передбачає покарання позбавленням волі терміном до двох років за надання недостовірної інформації.
Розгляд подання може надовго затягнутися в часі. До того ж важко спрогнозувати, як розвиватиметься судовий процес. Якщо суд прийме позитивне рішення щодо цього питання, НАЗК не зможе в автоматичному режимі звіряти відомості електронних звітів чиновників із відомостями майнових реєстрів, а українців позбавлять відкритого доступу до декларацій можновладців, що може поставити під сумнів виконання вимог ЄС щодо лібералізації візового режиму з нашою країною й виділення нам чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. В найгіршому випадку посадовці змушені будуть повторно подати декларації за новими стандартами.
Процес триває
Нагадаємо, з початку січня наступного року має стартувати другий етап подачі електронних декларацій, який триватиме впродовж трьох місяців. Декларації подаватимуть усі суб’єкти першого етапу, а також депутати місцевих рад; державні службовці категорії В; посадові особи місцевого самоврядування 4-7 категорій; військові посадові особи Збройних сил України, Держспецзв’язку та інших військових формувань (окрім військовослужбовців строкової служби); поліцейські; особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу підрозділів цивільного захисту; посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, інших держорганів; посадові особи юридичних осіб публічного права – за підрахунками експертів, загалом близько мільйона декларантів.
Не декларуватимуть власні статки керівники підприємств, у капіталі яких є частка власності держави, але підприємство не є державним, нотаріуси й адвокати, вчителі, викладачі і лікарі, якщо вони не виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:
– На мою думку, якщо суд задовільнить клопотання народних обранців щодо неконституційності положень Закону “Про запобігання корупції”, він дискредитує насамперед себе й Україну в очах європейської спільноти. Таким способом кампанію електронного декларування можна було зірвати до жовтня, коли ще не завершився процес подання декларацій. Зараз такого ризику немає, оскільки це невигідно для української влади, бо можна наразитися на різку критику міжнародних партнерів, відповідно залишитися без чергового траншу від МВФ та фінансової допомоги ЄС.
У разі позитивного рішення Конституційний Суд, скоріш за все, надасть парламенту рекомендації щодо доопрацювання норм законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією.
Очевидно, це лише пом’якшить процедуру електронного звітування високопосадовців про нажиті статки. Наприклад, щоб не шокувати громадськість захмарними багатствами, буде обмежено доступ до е-декларацій або ж виведено готівку з переліку обов’язкових даних.
До слова, така схема декларування діє в країнах Європи. В цьому зацікавлені не лише депутати від “Опозиційного блоку”, а й ті ж самі судді – люди, яким є що приховувати. Вони хочуть показати, що все йде як по маслу – антикорупційна реформа здійснюється, але при цьому рівень відповідальності для корупціонерів непомітно занижується.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
