Треба зазначити, що насправді під час перебування на посаді голови Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі і так більше займався політичною діяльністю, аніж “господаркою”. Нагадаємо, що ще у 2015-ому Саакашвілі їздив по всій Україні з Антикорупційними форумами й ініціював так звану громадську коаліцію “Рух за очищення”. Саме цей рух, за прогнозами багатьох експертів мав перетворитись на нову партію. Хоч в команді Саакашвілі це заперечували, але зрештою низка громадських активістів, нардепів-єврооптимістів, які їздили по країні разом із тодішнім губернатором Одещини, таки  почали домовлятись про створення нової політсили. 

Та стався розкол і більшість нардепів-єврооптимістів (до прикладу, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук) пішли шляхом трансформації партії “Демократичний альянс”. А от два колишніх заступники Генпрокурора Давид Сакварелідзе та Віталій Касько заявили про початок роботи ініціативної групи для створення ще однієї партії.

До цього крила долучились також позафракційний нардеп Віктор Чумак (він пройшов до ВРУ за списком БПП, зрештою вийшов із фракції, але на відміну від Томенка і Фірсова мандата не позбувся), нардеп від БПП Наталія Новак, екс-голова Нац­агентства держслужби Денис Бродський, колишній головний редактор українського Forbes Володимир Федорін, представник громадянської платформи “Нова країна” Володимир Козленко та низка інших діячів. Саме на цю ще нестворену політсилу на деякий час перейшла умовна назва “партія Саакашвілі”. 

Влітку цього року стало відомо, що партія повинна отримати назву “Хвиля”, але її установчі збори постійно переносились. З відставкою Саакашвілі з посади голови Одеської ОДА, як вважали експерти, процес мав би пришвидшитись. На це натякали й самі ініціатори “Хвилі”. Але також у ЗМІ з’являлись повідомлення, що ще раніше і в цьому крилі нових “реформаторів-антикорупціонерів” стався розкол через неясність щодо участі в партії Саакашвілі. І от на цих вихідних, 27 листопада, Михеїл Саакашвілі у центрі Києва біля пам’ятника багаторічному лідеру НРУ В’ячеславу Чорноволу провів збори прихильників своєї нової ініціативи – “Руху нових сил”. 

До речі, символічно виступаючи біля пам’ятника загиблому лідеру НРУ Саакашвілі назвав В’ячеслава Чорновола “своїм добрим знайомим і другом”. Насправді, до такого використання пам’яті про Чорновола можна ставитись по-різному, можна в цьому побачити і спекуляцію. А от в нинішньому НРУ це привітали. В заяві голови НРУ Василя Куйбіди, яку на своїй сторінці у Facebook поширив і Саакашвілі, йдеться про те, що В’ячеслав Чорновіл є ідейним натхненником для багатьох демократичних сил в Україні. 

Ще напередодні мітингу 27 листопада один із соратників Саакашвілі Давид Саквалерідзе пояснював, що вони мають намір зареєструвати нову партію під такою назвою (саме зареєструвати нову, а не перейменовувати якусь із вже зареєстрованих). І до неї можуть долучатись усі “правильні”, незаплямовані люди. Зокрема і ті, які готували до запуску “Хвилю”. Тож, виходить, що “Хвилі” вже найімовірніше може і не бути, а “Рух нових сил” може повернутись до об’єднання всіх “младореформаторів” під одним крилом Саакашвілі. Принаймні про це тепер з’являється все більше заяв і від команди Саакашвілі, і від нардепів, які увійшли до “Демальянсу”. Сергій Лещенко, який був на мітингу 27 листопада, проте не виступав із трибуни, пізніше у своєму Facebook написав, що об’єднання “реформаторські антикорупційні сили зобов’язані бути разом”. 

Чи зрештою буде справжнє об’єднання  в одну силу чи тільки об’єднання зусиль кількома партіями – поки невідомо. Тут тільки треба зазначити, що якщо йтиметься про позачергові парламентські вибори, то йдучи різними колонами подібні такі нові партії конкуруватимуть насамперед самі із собою, а виборчі блоки, принаймні відповідно до чинного законодавства, заборонені. 

А ще, що цікаво, в команді Саакашвілі заявляють про те, що одним із партнерів бачать “Самопоміч”. Та й лідер “Самопомочі”, міський голова Львова Андрій Садовий також вже заявляв про співпрацю із Михеїлом Саакашвілі ще до мітингу 27 листопада. 

“Час від часу зустрічаємося, п’ємо чай, говоримо на різні теми, обговорюємо політичну ситуацію в нашій країні, світі, але він чудово розуміє мою позицію. Тому що є “Самопоміч” і є дорога, по якій “Самопоміч” йде, і це дуже складна дорога. І я думаю, що на тих чи інших ділянках цієї дороги ми безумовно будемо працювати більш тісно”, – зазначив Садовий в інтерв’ю “РБК-Україна”. Однак Садовий заявив, що не відбуваються жодні перемовини щодо об’єдання. 

Тож знову ж таки питання: у якому форматі буде ця співпраця? Цікаво й те, що Саакашвілі продовжує “педалювати” тему дочасних парламентських виборів. “Вимагаємо невідкладно призначити позачергові парламентські вибори, з новим виборчим законом, з новим ЦВК і скасуванням депутатського імунітету”, – заявив Саакашвілі  27 листопада. 

У “Самопомочі” також виступають з вимогою оновити ЦВК та змінити виборче законодавство (в “Самопомочі” наголошували, що без цього дочасні вибори будуть небезпечними для країни). Тож вимоги фактично однакові. Й приціл на дочасні парламентські вибори теж виглядає  однаковим. Хоч в “Самопомочі” заяви поки обережніші.

“В нас в країні сьогодні дуже часто говорять про корупцію, забуваючи, що корупція має своє джерело. Джерелом української корупції є політична корупція. Гідру цієї політичної корупції можна буде побороти, якщо ми приймемо новий закон про вибори, де будуть відкриті списки, пропорційна система – це те, чого вимагали люди на Революції Гідності. Якщо буде новий склад Центральної виборчої комісії, бо досі є старий склад, який ще працював давно. В державі багато розмов, а дій нема. Якщо такі законодавчі речі будуть підтримані в парламенті, буде новий закон про вибори, буде нова Центральна виборча комісія, щоб не було фальсифікацій, тоді дійсно можна надіятись, що ми стали на шлях боротьби проти політичної корупції. Щодо виборів – ми завжди готові, щоб люди підтвердили свій вотум довіри, але щодо дати наступних виборів має бути консолідована думка політикуму нашої держави. Безпека держави сьогодні на першому місці”, – такий суто політичний коментар Садового 28 листопада “чомусь” розіслала прес-служба Львівської міськради.

Експерти вже зазначали, що у нового проекту Саакашвілі є невеликий вибір союзників. “Кілька днів тому на закритій зустрічі у посла ключової країни Євросоюзу посол попросив мене оцінити шанси політпроекту Михаїла Саакашвілі і з ким він може об’єднатися. Моя відповідь була – з партією “Самопоміч”. 

Причина в тому, що проект Саакашвілі забирає голоси у проекту Садового. Головне в тому, що Саакашвілі цікавить пост прем’єра (ні депутатом, ні президентом він ще довго не зможе бути), а Садового – посада президента. Оскільки “Самопоміч” стала різко згасати, а сам Садовий вибув з трійки лідерів президентського рейтингу, залучаючи Саакашвілі, він не тільки нейтралізує його, а й сподівається ним підсилитися. Тому всі ці обставини штовхатимуть Михеїла Ніколозовича та Андрія Івановича в обійми один одного. Чи буде такий союз довговічним, з огляду на запальний характер Саакашвілі, це ще велике питання. Але проблема виживання підштовхуватиме й інші партії до дивного симбіозу. Тим паче, що в бій йдуть навіть такі політичні важковаговики, як Ігор Коломойський. 

Поки виживають тільки найстаріші та згуртовані команди, такі як БПП, “Народний фронт”, “Батьківщина” та “Опоблок”. Ті, у кого є надійний партійний фундамент. До речі, є причина чому Саакашвілі не об’єднається із Тимошенко. Юлія Володимирівна, безумовно, засвоїла гіркий урок від запрошення до списку Надії Савченко і тому рецидиву із гарячим і неконтрольованим Саакашвілі не допустить”, – писав на своїй сторінці у Facebook політтехнолог, співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець.

Ми вже згадували про Надію Савченко і про те, що вона також заявила про намір очолити “Рух”. От тільки який?.. Наприкінці минулого тижня в ефірі “Шустер Live” вона розповіла, що розпочинає самостійну політичну кар’єру й у своїй доволі дивній заяві також згадала НРУ, але уточнила, що не йдеться власне про партію, яку нині очолює Василь Куйбіда. 

“Я вибираю – вести рух разом з вами. Тільки не той “Рух”, який створює Саакашвілі – нових ідей, не той “Рух”, який зараз представляють Кривенко і Кишкар у Верховній Раді. Це – той “Рух”, з яким я познайомилася, який є джерелом цінностей, які... не були реалізовані, за які виходив Майдан…

Я буду вести “Рух” як партію. Я не буду входити в партію, я стаю незалежним політиком. Що я хочу запропонувати “Руху”? Є “Народний рух України”, це те, що народилося раніше за Україну, вільну й незалежну в 1991 році, це була громадська платформа. Отакою громадською платформою потрібно залишатися. Ця партія до кінця складеться із тих людей, яким ви будете вірити, яких ви самі туди делегуєте. Цю партію потім я візьму і заведу в Раду”, – заявила Савченко.

Якоїсь офіційної реакції від керівників нинішньої партії НРУ поки не було. Ось так, ще один “Рух”, поки не партія, але буде партія, а коли – невідомо. 

“Нинішня політична система побудована так, що у Парламент ідуть політичні сили. Я пропоную об’єднатися нам на базі Народного Руху України – громадсько-політичного руху, який має історію більшу, аніж наша вiдтворена незалежна держава. Не будуймо партійних структур, об’єднуємося на базі громадської платформи. Аби ніякий лідер не складав за вас виборчий список. Місцеві громади, звертаюсь до вас: саме ви маєте запропонувати людину, якій довіряєте. Правника, реформатора, громадського активіста, економіста. Незалежно від партійності. Делеговані вами представники громад і мають створити нову Конституцію та основний блок законів з метою зміни системи. Ці напрацювання український народ оцінить на Референдумі”, – спробувала пояснити свої плани Савченко у Facebook. Вона анонсувала, що невдовзі поїздить по Україні і збиратиме однодумців.

Насправді вимальовується ще один начебто окремий борець за дострокові парламентські вибори. І основні конкуренти, знову ж таки, ті самі – всі нові політпроекти плюс нинішні парламентські опозиціонери. Виходить, що і та сама “Батьківщина”. До речі, Савченко також заявила, що не має наміру виходити із парламентської фракції “Батьківщини”…

Зауважимо, що експерти поки скептично сприймають шанси анонсованих нових партій. “Я можу розцінювати як досить подібні проекти: є лідер, є бажання використати невдоволення чи очолити невдоволення людей владою, і немає всього іншого по суті. Тобто немає чіткого бачення цілей, саме політичних. Не того, що ти хочеш виборів, а того, що ти будеш робити після виборів… Можна співпрацювати в тактичних питаннях, коли йдеться про вимогу, скажімо, формування нового ЦВК чи вимогу дострокових виборів. Але далі, коли у нас заборонені виборчі блоки, постає питання, що політичні сили, які на них ідуть – вони всі виступають конкурентами”, – зазначає заступник генерального директора Центру Разумкова Юрій Якименко, інформує “Радіо Свобода”.

Насамкінець варто нагадати, що для дострокових парламентських виборів насправді може існувати не так багато законних підстав (“Пошта” про них неодноразово писала). І наразі їх немає.  Президент Петро Порошенко навесні навіть в один з найважчих періодів урядово-коаліційної кризи дав зрозуміти, що він не збирається розпускати нинішній парламент. А наступні чергові вибори до ВРУ мають відбутись аж у 2019-ому.