Через тридцять років після аварії Україні вдалося надійно ізолювати джерело небезпечного радіоактивного випромінювання – четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Рухому захисну конструкцію вагою 36 тисяч тонн і заввишки у тридцятиповерховий будинок насунули на саркофаг, який звели одразу після катастрофи.

Дев’ять років праці європейських інженерів та півтора мільярда євро країн-донорів гарантували захист від наслідків найбільшого радіаційного лиха в історії людства на найближчy сотню років, запевняють фахівці. Всередині укриття оснащене сучасною вентиляційною системою, що допоможе дистанційно регулювати і розбирати стару споруду, безпечно демонтувати та дезактивувати зруйнований енергоблок без ризику радіоактивного викиду в атмосферу.

Разом із цим українська влада працює над підвищенням інвестиційної привабливості зони відчуження, яка, за інформацією міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака, вилучена з господарської діяльності країни. На її утримання державі щороку потрібно близько 2 мільярдів гривень. На території Чорнобиля розташовано десятки тисяч квадратних метрів об’єктів нерухомості, підтримання яких потребує значного бюджетного фінансування, і які можна передати в оренду. Крім цього, тут є великі площі незадіяних земельних ділянок.

Минулого тижня український уряд ухвалив постанову, яка передбачає зниження орендної плати за державне майно, розташоване в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення. Парламентарі схвалили ініційований Петром Порошенком законопроект щодо зміни правового статусу зони відчуження. Такі кроки передбачають можливість ведення господарської діяльності на деяких ізольованих територіях, зокрема відновлювальної енергетики, що, зі слів урядовців, дозволить отримати додаткові надходження до державного бюджету.

Інвестиційною привабливістю Чорнобиля вже зацікавилися іноземні інвестори. Данська компанія Nordic Power Partners (NPP) хоче взяти участь у проекті будівництва в зоні відчуження парку сонячних електростанцій потужністю щонайменше 100 мегават. Про це заявив директор NPP Есбен Крістенсен на зустрічі Остапом Семераком, у ході якої обидві сторони обговорили деталі цього процесу. Понад мільярд доларів на реалізацію такої ідеї готові спрямувати китайці, інформує Урядовий портал.

“Активні гравці міжнародного ринку відновлювальної енергетики розуміють: сприятливі природні та інфраструктурні умови в Чорнобильській зоні, наявність сонця та дешевої землі можуть мати в комплексі великий успіх. Це серйозна перспектива для України як у плані адаптації і реабілітації територій, які постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, так і для української економіки, для наповнення бюджету та здобуття енергетичної незалежності. В розвитку “зеленої” енергетики сходяться інтереси бізнесу, держави, суспільства. Тут і енергетична безпека, і стан екології, і розвиток місцевих економік”, – зазначив Остап Семерак.