Зближення з Європою

Упродовж трьох років після Революції Гідності Україна повільними кроками йде до Євросоюзу

фото: apostrophe.ua
Три роки тому мільйони українців, шоковані цинічним побиттям студентів, які вийшли на вулиці столиці з мирною акцією відстояти вкрадене право на європейське майбутнє, мобілізувалися в боротьбі проти злочинного прокремлівського режиму Януковича. Тодішня зима перезавантажила Україну, вивела із задвірків Росії. Відтепер нам не доводиться вибирати між Європейським і Митним Союзом, адже Революція Гідності декомунізувала свідомість, мислення суспільства і чітко визначила вектор розвитку нашої держави. Зміни дісталися нам дорогою ціною — кров’ю та життям сотень людей.

Економічні вигоди лише в перспективі

Першочерговою вимогою активістів Майдану було підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, що фактично в останній момент відмовився робити екс-президент-утікач із Межигір’я, віддавши перевагу запрошенню свого таємного покровителя з Кремля до Митного союзу. В березні 2014 року нова українська влада підписала політичну частину цієї угоди, в червні — економічну. Однак через позицію Нідерландів, які не хочуть давати нашій державі членство в ЄС (згадки про що насправді і немає в Угоді), процес її ратифікації досі заблокований. Частина документу, яка стосується зони вільної торгівлі з ЄС, діє на тимчасовій основі.
Шлях до європейських зірок, як і будь-який інший, пролягає крізь терни. Тому й прорахунки при вирішенні надскладних завдань неминучі
Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає ефективне урядування, секторальну співпрацю у сферах енергетики, транспорту, охорони довкілля, промисловості, соціального розвитку і захисту, рівності прав. Відповідно до угоди, з 1 січня 2015 року почала працювати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка повинна сприяти виведенню якісних українських товарів на європейські ринки.
Під час заходів, присвячених третій річниці Революції Гідності в Києві, Президент України Петро Порошенко заявив, що ринок Євросоюзу поступово компенсовує удар по українській економіці, завданий “гібридною” війною з Росією.

джерело: iwp.org.ua (2)
З його слів, частка ЄС у вітчизняній зовнішній торгівлі наразі становить 41%. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, європейський ринок сьогодні отримує понад третину українського експорту, значний обсяг якого складає продукція агропромислового, металургійного комплексів і машинобудування. Другим торговельним партнером України є Росія, на третьому місці серед споживачів українських товарів перебуває Китай.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак у розмові з “Поштою” зазначив: наразі Угода про асоціацію з ЄС дає швидше політичні переваги, ніж економічні. З його слів, обсяг українського експорту в країни Євросоюзу останнім часом суттєво не змінився, оскільки вітчизняна продукція за рівнем якості не здатна конкурувати з європейською. Позитивним моментом Андрій Новак називає потенційне бажання азійських держав створювати в нас виробничі площі, щоб реалізовувати вироблену продукцію на європейських ринках після ратифікації угоди.
Наразі Угода про асоціацію з ЄС дає швидше політичні переваги, ніж економічні
Експерт із питань зовнішньої політики Ірина Станіславська в коментарі “Радіо Свобода” зазначила: успіх асоціації України з Євросоюзом залежить від того, чи вдасться Києву наблизити законодавство та якість адміністративних послуг до відповідних норм і процедур ЄС; чи зможе українська спільнота подолати корупцію і забезпечити європейські стандарти життя. З її слів, наразі нашій державі складно відповідати вимогам Євросоюзу, адже щоб українці в ЄС почувалися вільно і повноцінно, насамперед необхідно побудувати Європу в Україні, провести реальні, а не “замовлені” західними партнерами реформи, які зроблять Україну справді правовою державою.
“На жаль, ніхто не пояснює нам, як довго мають бути “затягнуті паски” українців і чи є перспектива “вдихнути на повні груди” європейського повітря хоча б ровесникам української незалежності. Тим не менше, сподівання багатьох українців щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС доволі амбітні, особливо враховуючи теперішню складну політичну й економічну ситуацію в державі, анексію Криму та військові дії на сході України”, — каже Ірина Станіславська.

Безвізова Європа

Ще одним кроком на шляху до Європи є скасування віз для українців, які подорожують Шенгенською зоною. Його реалізація очікується найближчим часом, одразу після голосування в Європарламенті та схвалення Радою ЄС. Варто сказати, що українська євроінтеграція скоригована війною на сході і нестабільною міграційною ситуацією у світі. Історія з безвізом затягнулася в часі, оскільки європейські чиновники бояться ризиків, які можуть виникнути в разі лібералізації візового режиму. Тим паче далеко не кожна держава схоче відкривати власні кордони для громадян країн, на території яких ведуться бойові дії і фіксується неконтрольоване переміщення зброї.

Безвізовий режим дає право за наявності закордонного біометричного паспорта відвідувати країни ЄС терміном до 90 днів упродовж кожних півроку лише з діловою, туристичною або сімейною метою. Щоб довести свою платоспроможність під час безвізових мандрівок, прикордонники можуть затребувати дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту та наявність коштів на кредитній картці. Обсяг необхідної суми безпосередньо залежатиме від тривалості поїздки і вибраної країни. Таким чином, скористатися безвізом зможуть лише фінансово забезпечені українці.
Остаточне схвалення і запровадження безвізового режиму з ЄС засвідчить абсолютну довіру європейської спільноти. Обіцяна можливість скасування віз стала каталізатором проведення ряду антикорупційних реформ, які б у протилежному випадку навряд чи були б реалізовані, — загалом 144 пункти Плану дій з візової лібералізації.
Зі слів Петра Порошенка, Україна довела всьому світу спроможність упроваджувати євроорієнтовані реформи будь-якого рівня складності. Зокрема, створено нову патрульну поліцію і незалежне національне антикорупційне бюро, введено в дію електронну систему державних тендерних закупівель ProZZoro, яка допомагає заощаджувати значні суми коштів, успішно реалізовується децентралізація, яка перерозподілила гроші від центру на користь громад, розпочато повноцінну кампанію електронного декларування статків високопосадовців.
Попри величезний кредит довіри за три роки після Революції Гідності політики зробили обмаль для нашого зближення з ЄС, яке в розумінні людей насамперед означає омріяні європейські стандарти життя
Глава держави наголосив, що ці реформи насамперед потрібні українцям не лише для отримання безвізового режиму, а й для зміни країни і перетворення її на європейську державу.
“Переговори з лідерами інституцій та держав-членів Європейського Союзу дають підстави прогнозувати, що буде знайдено взаємоприйнятний компроміс між Україною, Євросоюзом та Нідерландами і ратифікацію Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі буде завершено. Саме Євромайдан, Революція Гідності і світлої пам’яті Небесна сотня безповоротно визначили європейський вектор України. Ми рухаємося в правильному напрямку і до правильних цілей. Та шлях до європейських зірок, як і будь-який інший, пролягає крізь терни. Тому й прорахунки при вирішенні надскладних завдань неминучі”, – сказав Петро Порошенко у зверненні з нагоди третьої річниці подій на Майдані.
Зі слів очільника українського Міністерства закордонних справ Павла Клімкіна, питання спрощення візового режиму, ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, підписання меморандуму про співпрацю в енергетичній сфері, продовження фінансової допомоги від ЄС для підтримки реформ у нашій державі політики планують розглянути на 18-ому саміті Україна-ЄС у Брюсселі в четвер, 24 листопада.

Європеїзація на фоні тотальної бідності

Попри величезний кредит довіри за три роки після Революції Гідності політики зробили обмаль для нашого зближення з ЄС, яке в розумінні людей насамперед означає омріяні європейські стандарти життя. Уряд анонсує двократне збільшення мінімальної зарплатні вже з початку наступного року. Проте це може спричинити хвилю інфляції, відповідно — різкий ріст цін. До слова, три роки тому “мінімалка” в нашій країні становила 1213 національної валюти при курсі 8,2 гривні за долар – загалом 148 доларів. Відповідно 3200, до яких обіцяють підвищити мінімальну заробітну плату, при теперішньому курсі перетворюються на близько 124 долари. При цьому вартість їжі та найнеобхідніших речей зростає чи не щомісяця, тож про яке покращення тут можна говорити?
Для прикладу, в Європі, як інформують іноземні ЗМІ, найменша мінімальна зарплата в Болгарії – 184 євро. Це в п’ять разів більше, ніж сьогодні в нашій країні. Найбільші “мінімалки” в Німеччині (1473 євро), Нідерландах, Бельгії (1502 євро) та Люксембурзі (1923 євро). Україна за рівнем мінімальної зарплатні поступається навіть кандидату в ЄС Албанії, де за працю щонайменше отримують 157 євро.
Сьогодні вступ України до Євросоюзу підтримують 46% українців
Вершиною знущання є оприлюднений нещодавно Кабміном далекий від реального життя новий набір споживчого кошика, на основі якого розраховують прожитковий мінімум і від якого залежать соціальні виплати в країні. Урядовці пропонують українкам носити три пари трусів на рік, а чоловікам міняти штани раз у чотири роки. Навіть це важко собі дозволити, зваживши на захмарні тарифи на оплату житлово-комунальних послуг.
“Є одна суттєва перешкода, яка не дає поки що більшості українців змоги відчути очевидне зближення з Європою. Європеїзація наразі не торкнулася рівня життя українців. Це єдина сфера, де ми за три роки не наблизилися до європейських стандартів. Сталося це в силу об’єктивних факторів. Я впевнений, що незабаром ефективність вітчизняних економічних реформ відчуватиме щоразу більша кількість людей, підвищення рівня життя вже стоїть на порядку денному української влади”, – наголосив Петро Порошенко під час виступу на заходах із нагоди третьої річниці Революції Гідності.
За такої ситуації, рейтинги популістів та протестні настрої суспільства ростуть, як на дріжджах, з’являється ризик дискредитації євроінтеграції як ідеї та вибору, коли альтернатива відсутня, пише у своєму блозі на Європейській правді експерт Реанімаційного Пакета Реформ Марія Голуб.
Позитивним моментом економіст Андрій Новак називає потенційне бажання азійських держав створювати в нас виробничі площі, щоб реалізовувати вироблену продукцію на європейських ринках після ратифікації угоди
Сьогодні вступ України до Євросоюзу підтримують 46% українців. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного у вересні цього року методом особистого інтерв’ю Київським міжнародним інститутом соціології. Близько третини українців виступають проти ЄС, вважаючи, що треба йти незалежним шляхом, ні до кого не приєднуючись. Загалом опитано 2040 респондентів зі 110 населених пунктів у всіх регіонах України, крім анексованого Криму. В Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролюються українською стороною.
Зі слів Марії Голуб, входження в європейську спільноту гарантує нашій державі довгострокові вигоди та перспективи, але не одразу. Заможне життя, зростання внутрішнього валового продукту, доступ на ринок Євросоюзу можливі лише за умови жорсткої модернізації, глибинних реформ, нульової толерантності до корупції та беззаперечного дотримання правил і процедур, насамперед у питаннях торгівлі. На це знадобляться роки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4621 / 1.66MB / SQL:{query_count}