Обшуки правоохоронцями начебто не зачепили особисто Андрія Садового, але відбулись у приміщенні міськради, а також в офісах оцінювачів вартості та компанії CTP. Своєю чергою начальник юридичного управління Львівської міськради Гелена Пайонкевич 15 листопада зазначала, що в мерії не було обшуків, бо правоохоронцям добровільно віддали всі документи, які тих цікавили.

А вже 17 листопада на хабарі попався начальник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Юрій Голець. Цю операцію провели співробітники Військової прокуратури Західного регіону разом із відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ у Львівській області. Гольця начебто “вели” майже рік.

Як повідомляє сайт ГПУ, за грошову винагороду Голець обіцяв посприяти в укладенні міськрадою із суб’єктом господарювання трьох договорів на проведення капітального ремонту будинків на загальну суму понад 800 тис. грн та одного договору з облаштування території у місті на загальну суму понад 10 млн грн (це 8-10% від суми договору). 17 листопада чиновник отримав чергову частину (80 тисяч гривень) із цієї суми. І знову обшуки як вдома у Гольця, так і  в міськраді на робочому місці чиновника, а також у кабінеті першого заступника Садового Віктора Пушкарьова.

Юрія Гольця затримали, інформації про те, який запобіжний захід йому вирішив обрати суд станом на момент здачі номера не було. Але вже була інформація про те, що чиновника відсторонили від роботи в ЛМР. Що цікаво, Гольцю ще раніше була оголошена підозра, яка стосувалась справи обвалу на Грибовицькому сміттєзвалищі, але на початку листопада суд відпустив цього чиновника під особисте зобов’язання. Через цю справу Гольця від роботи не відстороняли.

Загалом ситуація виглядає дуже дивною і навіть трохи комічною: чиновник вже під слідством, але… бере хабарі. А ще повідомлялось, що для отримання грошей він обрав дуже цікаве місце – фактично навпроти обласного управління СБУ.

фото: facebook.com.LlutsenkoYuri

За словами Юрія Луценка, затриманий львівський чиновник зізнавався у злочинах. “До чого все-таки прогресивне місто Львів! Начальник управління житлового господарства міськради люб’язно пояснює, що раніше за підряди треба було платити частку у 10% від вартості робіт. Але в ці кризові часи – 7%. А от за вивіз сміття взагалі – 5%! Військова прокуратура разом з СБУ взяли цю піранью на гарячому”, – оперативно написав на своїй сторінці у Facebook 17 листопада Генпрокурор.

А от міський голова Львова Андрій Садовий вирішив зіграти на тому, що вину свого підлеглого ще треба довести. А поки всі чесні і пухнасті.

“Я не володію цією інформацією, дізнався про затримання від ЗМІ. Якщо він винен, – буде тюрма, якщо він не винен, перед ним будуть вибачатися… Сьогодні непростий час. У нас дуже багато подій у Львові, тому я по-філософськи до цього ставлюся. Наша задача – йти вперед, і ми рухаємося”, – заявив 17 листопада Андрій Садовий журналістам під час запуску трамваю на Сихів.

Міський голова впродовж останніх днів намагається випромінювати впевненість, але зрозуміло, що насправді ситуація для нього не з найкращих. Власне 17 листопада у Львові нарешті офіційно запустили довгоочікуваний трамвай на Сихів, місто підписало угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо надання кредиту для запровадження електронного квитка (до речі, водночас у цей же день фракція “Самопомочі” у ВРУ не дала жодного голосу за законопроект про е-квиток, вони бойкотують, вимагаючи позбавити недоторканості “опозиціонера” Новинського...) Цим всім можна було хвалитись ще довго, але от картинка зіпсована і доводиться виправдовуватись за корупцію в міськраді. У своїх подальших спілкуваннях із журналістами Садовий навіть намагався віджартовуватись про те, що чекав на 17 листопада якихось дій проти нього.

Щодо Гольця, то Садовий зазначав, що мав щодо нього пересторогу. Зокрема, про це Андрій Іванович розповів на зустрічі із редакторами львівських ЗМІ 18 листопада. Начебто і замінити хотів цього чиновника на людину іншої “генерації, освіти, виховання”, але не було на кого, бо за словами Садового, у сферу ЖКГ ніхто не хоче йти, людей не вистачає, вже відкриті вакансії не заповнюються. Він ще раз підтвердив, що Голець відповідатиме “по повній програмі”, якщо його вину доведуть, але затримання чиновника назвав “спектаклем”. Андрій Садовий заявив, що його набагато більше бентежить справа щодо індустріального парку у Рясному-2. Він уже неодноразово повторив, що Генпрокуратура “робить біду”, бо витискує інвесторів зі Львова і загалом із України. Садовий зазначає, що у прокуратурі повин­ні розуміти різницю між нормативною грошовою оцінкою для оренди землі та експертною оцінкою при купівлі ділянок. Садовий каже, що радий з того, що компанія CTP вирішила купити ділянку за 52 млн гривень, 36 млн з яких уже заплатила до міського бюджету. Але тепер вже питання, чи цей інвестор буде налаштованим далі тут працювати і розбудовувати індустріальний парк.

Зазначимо, що Луценко на заяви та скарги Садового у Facebook відповів після першого обшуку у міськраді. “Прочитав обурення пана Садового. Мовляв, заважають залучати інвесторів. Відповім: щоб залучити інвестора і законно заохотити його меншою ціною на землю, треба було винести на розгляд міськ­ради пропозицію знизити ціну. Бо саме міськрада, а не Садовий, може змінити своє ж рішення від 25 грудня 2014 р. про базову середню ціну метра квадратного землі у місті величиною 423 грн. Відштовхуючись від неї, з урахуванням площі відчуженої землі (23 га), її вартість мала б бути понад 97 млн грн”, – написав Луценко також у Facebook 15 листопада.

фото: tv24

Нині важливо просто не “заговорити” всі ці ймовірні корупційні схеми у місті Лева пустими політичними обопільними звинуваченнями. Але у цих справах політики вже видно більше, аніж прагнень правоохоронців притягти корупціонерів до відповідальності. І, звичайно, не останню чергу саме в таке русло спрямовує ситуацію Андрій Садовий. Найкращий захист – це атака. А тут поле для маневрів велике, адже щоб не робив Юрій Луценко, як би правильно чи неправильно його підлеглі вибудовували слідчі дії, нинішній керівник Генпрокуратури не перестане асоціюватись із Президентом Петром Порошенком.

У Львові вже багато експертів не виключають подальших обшуків чиновників чи навіть затримань, але насамперед пов’язують це із тиском влади на Андрія Садового, який, нагадаємо, є хоч і позапарламентським, але лідером парламентської партії “Самопоміч”. Мовляв, через такий тиск Садового із “Самопоміччю” влада з одного боку топить рейтинги конкурентів, “затикає роти” критикам, з іншого – намагається повернути команду Садового до коаліції, яка продовжує існувати хіба що тільки на папері.

На вже згаданій зустрічі із редакторами львівських ЗМІ Андрій Садовий повторював, що “вони” мають і подальші плани, остаточною метою атак є саме він. Але на питання хто ці “вони”, іронічно відповів: “А хто його знає?..” Щоправда, через кілька хвилин уже розповідав про те, що вже 10 років знає нинішнього Генпрокурора Юрія Луценка, також вже занадто довго знає Президента Петра Порошенка і може прогнозувати його дії.

Андрій Садовий заявив, що насправді готовий до всього і дав зрозуміти, що “Самопоміч” не збирається повертатись до коаліції. “Ми не будемо в коаліції з тими людьми, які грабують країну”, – це слова Садового.

Слова, звичайно, красиві, але “Самопоміч” уже була в цій коаліції і її дії як до, так і після виходу з парламентської більшості також викликають багато запитань. Можна скільки завгодно називати себе політсилою нового якісного ґатунку, іншою демократичною опозицією. Але політичні методи залишаються старими. Перебіжчики, партійна диктатура, виключення членів фракції за особливу позицію, постійне критиканство, популізм і небажання брати відповідальність на себе.  В час, коли рейтинги “Самопомочі” зашкалювали представники цієї сили принаймні опосередковано давали зрозуміти, що вони за дочасні парламентські вибори. Коли рейтинги пішли на спад, то вже і з’являлись заяви про те, що вибори не потрібні й шкідливі для України.

Насправді проблема загалом у політичній системі в Україні, частиною якої є і “Самопоміч”, скільки б Андрій Садовий не переконував нас у протилежному. Завжди дуже легко на гребені успіху закривати очі на зловживання своїх союзників чи однопартійців, а коли політичні інтереси принаймні мінімально розходяться, то вже “мочити” один одного по повній.

Нині ще питання, чи здатен Садовий витримати політичну й іміджеву атаку, якщо, зрештою, все зведеться тільки до цього? Час для нього вкрай несприятливий. Після Грибовицької трагедії тільки хвалитись трамваєм на Сихів не вдасться так само, як і звинувачувати у бідах Львова лише когось іншого. За сценарію продовження і посилення тиску на очільника міста Лева цікаво буде спостерігати за тим, чим насправді завершаться усі згадані львівські кримінальні справи, як поводитиметься Андрій Садовий і що обере: роль ображеної “жертви” центральної влади чи мир по примусу з “ними”…