Кандидати на посаду керівника Державного бюро розслідувань (ДБР) пройшли електронне тестування на загальні навички. Ці тести використовувалися під час формування Національного антикорупційного бюро, Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) України та Національного агентства з питань запобігання корупції, зазначає член конкурсної комісії Денис Монастирський. Перше коло відбору на знання законодавства кандидати пройшли ще 29 жовтня.

Учора, 7 листопада, конкурсна комісія мала визначити тиx, хто вдало пройшов іспит і буде допущений до наступного етапу – співбесід, початок яких попередньо запланували на 14 листопада. Наразі з 81 залишилося 49 претендентів. Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник в інтерв’ю українським ЗМІ висловив сподівання, що ДБР стане надійним партнером НАБУ в процесі розслідування справ чиновників-корупціонерів.

Основна вимога громадянського суспільства та міжнародних партнерів до новоствореного правоохоронного органу – його незалежність, відсутність політичного впливу і здатність неупереджено розслідувати злочини. Проте вище політичне керівництво, зважаючи на попередні невдалі спроби взяти під контроль НАБУ та САП, вирішило не ризикувати і залучило у склад конкурсної комісії, яка проводить відбір претендентів на крісло очільника ДБР, своїх людей. Її більшість сформована з представників Блоку Петра Порошенка і “Народного фронту”. За цих умов складно сподіватися на максимально незаангажований вибір керівників Держбюро розслідувань. Очевидно, керівництво ДБР підбирається з осіб, які є найзручнішими для очільників держави і не становлять для них жодних загроз, пише у своєму блозі на Українській правді юрист, експерт “Центру політичних студій та аналітики” Олександр Лємєнов.

“Якщо ДБР потрапить не в ті руки – буде катастрофа. Цей правоохоронний орган матиме багато технічних та оперативних підрозділів, свій спецназ, чисельні людські ресурси”, – зазначив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у четвер, 3 листопада, під час зустрічі з журналістами у Львові. З його слів, війну за ДБР фактично програно, адже конкурсна комісія контрольована різними групами впливу, частково нелегітимна – троє людей всупереч нормам закону не мають вищої юридичної освіти.

Вплинути на кадрові рішення можна лише зовнішнім тиском і прискіпливою увагою партнерів із Євросоюзу та США. На думку багатьох експертів, керівником Державного бюро розслідувань, найімовірніше, стане військовий прокурор Анатолій Матіос. Однак вірогідність цього невелика, тому що ця кандидатура не контрольована Адміністрацією Президента України, вважає Віталій Шабунін.

Активісти переконані: команда Петра Порошенка готує на місце очільника ДБР керівника управління процесуального керівництва, підтримки державного обвинувачення та представництва в суді департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури України Ольгу Варченко, яка перед стартом відбору не мала необхідних 35 років, утім на іспити все ж таки потрапила. Заради неї навіть спеціально відтерміновували запуск системи тестування кандидатів. Натомість керівника відділу спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка спеціальна комісія відсіяла ще на етапі подання заяв, аргументувавши це відсутністю стажу керівної роботи, попри те, що законом вимагається не стаж, а досвід.

Закон про формування Державного бюро розслідувань, яке має повністю перебрати на себе функцію досудового (попереднього) слідства від прокуратури, був ухвалений парламентом торік у листопаді і набув чинності 1 березня цього року. За задумом законо­творців, ДБР розслідуватиме злочини, скоєні організованими угрупуваннями, суддями, високопосадовцями, податківцями, митниками, військові злочини, випадки катувань із боку правоохоронців, злочини у сфері тероризму та корупційні злочини інших новостворених правоохоронних органів – НАБУ і САП.

Створення ДБР украй необхідне, така потреба з’явилася давно. Адже дотепер розглядалися лише 3-5% скарг на незаконні дії правоохоронців, усі інші відхилялися. Такі дані назвав координатор кампаній Amnesty International в Україні Максим Філіпенко. З його слів, близько 33% українців опосередковано чи безпосередньо стикалися з катуваннями з боку правоохоронних органів.

Процес створення Державного бюро розслідувань на деякий час було загальмовано. Лише у квітні 2016 року ухвалили умови конкурсу. Прийом документів на посади керівника ДБР та його заступників тривав упродовж травня-червня, після чого список претендентів на право керувати бюро опублікували на Урядовому порталі. До конкурсу допустили чиновників, юристів, прокурорів, нардепів, генерал-майора Служби безпеки України. На початку вересня конкурсна комісія затвердила тестування кандидатів на керівні посади в ДБР, яке мало розпочатися в перший день жовтня, однак його перенесли на пізніше у зв’язку зі скаргою Анатолія Матіоса щодо неналежної якості тестових завдань та необхідності їхнього коригування і виправлення.

Згідно із законом, директора ДБР, яке налічуватиме півтори тисячі співробітників, призначає Президент України за поданням прем’єр-міністра одразу після проведення комісією конкурсного відбору, пише у своєму блозі на Українській правді Олександр Лємєнов. За поданням конкурсної комісії директор призначає двох своїх заступників. Йому підпорядковуватимуться центральний апарат і сім відокремлених територіальних органів бюро на всій території України.

За прогнозами Дениса Монастирського, керівника ДБР та його заступників оберуть не раніше лютого наступного року, а сам слідчий орган запрацює щонайшвидше через рік. Попереду в кандидатів – дві співбесіди та перевірка на детекторі брехні. В конкурсній комісії запевняють: ніхто не може вплинути на результати екзаменів – усі претенденти чесно складуть іспити.

“Спрогнозувати персональний вибір членів конкурсної комісії досить складно. Очевидно, двоє з трьох керівників ДБР представлятимуть інтереси протилежних політичних угрупувань. Третю посаду, скоріш за все заступника, віддадуть комусь із нейтральною чи навіть позитивною репутацією, таким чином застрахувавшись від критики з боку громадськості та західних партнерів. Украй необхідно на початку 2017 року повноцінно запустити Державне бюро розслідувань, адже Генпрокурор України Юрій Луценко й надалі намагатиметься повернути собі слідчі повноваження. Це стане незворотною точкою для ДБР, тоді зникне основна причина створення цього органу”, – зазначив Олександр Лємєнов у своєму блозі на Українській правді.

джерело:  rpr.org.ua