Наші парламентарі у четвер, 3 листопада, таки змогли ухвалити низку законів, що суттєво зменшують державний нагляд і контроль за бізнесом. Зокрема, мораторій на планові перевірки малого і середнього бізнесу продовжено до кінця 2017-го. В період цього мораторію можуть відбуватись позапланові перевірки, але для цього потрібна буде одна із чотирьох можливих причин: за рішенням суду, за заявою суб’єкта господарювання при аварії на виробництві, при обґрунтованому зверненні фізичної особи та узгодженні компетентного органу Державної регуляторної служби.

Під дію мораторію не підпадають перевірки від держорганів, котрі не впливають на малий та середній бізнес. Йдеться про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет. Також відповідний закон не стосується діяльності Державної фіскальної служби і Державної фінансової інспекції, обмеження на перевірки які регламентуються змінами до Податкового кодексу від 28 грудня 2014 року (обмеження на перевірки підприємств, дохід яких за попередній рік становив менш як 20 млн грн).

Важливо, що нардепи також проголосували за чіткі та спрощені правила перевірки бізнесу. “Це дуже великий успіх – великий закон про реформування держнагляду та контролю (технічно він розбитий на два). Єдині правила контролю, зменшена періодичність перевірок у два рази, скасування їх дублювання, скорочення строків, презумпція невинуватості бізнесу, який діяв на підставі роз’яснення, створення інтегрованої бази перевірок тощо”, – написав з цього приводу на своїй сторінці у Facebook заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

В Мінекономрозвитку взагалі проголосовані парламентом зміни називають революційними й обіцяють, що контролюючі органи із репресивних перетворяться на сервісні.

Повноваження контролюючих органів будуть зменшеними. Процедура перевірок повинна стати більш прозорою і буде створений електронний реєстр, до якого вноситимуть усі планові та позапланові перевірки бізнесу, їхні причини, ініціатори, зміст та результати. Раз на рік складатимуться плани перевірок і їх не можна буде змінювати. Квартальні плани скасують. 

Максимальна допустима періодичність планових перевірок повинна залежати від того, до якого ступеня ризику належить бізнес: високий ризик – планова перевірка не частіше одного разу на два роки, середній – один раз на три роки, незначний –  раз на п’ять років.

Окрім того, повинні бути обмеження на тривалість проведення перевірок. Для великих компаній перевірки не можуть проходити більше 10 днів, для малого бізнесу – 5 днів. Всі планові перевірки за рік не можуть тривати більше ніж 30 робочих днів (великий бізнес) та 15 робочих днів (малий бізнес). 

“Завдяки зменшенню тривалості та періодичності перевірок, витрати бізнесу на взаємодію з контролюючим органом скоротяться на 65%, а це, за підрахунками експертів Офісу ефективного регулювання BRDO, близько 539 млн грн на рік”, – наголошує Максим Нефьодов, інформує прес-служба Мінекономрозвитку.

Власників компаній та їхніх службових осіб звільнять від відповідальності за відмову дати показання або пояснення щодо суб’єкта господарювання. Також зменшаться штрафи для компаній, на яких порушення виявлять вперше. 

Загалом ухвалення цих законів повинно змінити принципи державного контролю за бізнесом і зменшити тиск на підприємців. Розбіжності у законодавстві будуть трактуватись на користь підприємців, а не держави. Це і є введенням поняття “презумпція невинуватості” для бізнесу. 

Ще одним важливим рішенням, за яке парламент проголосував 3 листопада, стало ухвалення закону про спрощення умов експорту послуг за кордон. Фактично, це закон для наших фрілансерів, самозайнятих фахівців, котрі можуть працювати над проектами для різних компаній, зокрема й іноземних. Але через надмірні бюрократичні обмеження до цього українські фрілансери працювали здебільшого поза легальним полем і їхня валютна виручка залишалась за кордоном. 

“Фрілансери, IT-шники, юристи, бухгалтери, дизайнери, ріелтори, відтепер ви зможете просто виставити рахунок за надану вами послугу, зробити це електронною поштою і отримати свою валютну виручку на рахунок в Україні… Працюйте, залучайте гроші в Україну та не відволікайтеся на всякі бюрократичні процедури”, – написала на своїй сторінці у Facebook нардеп Вікторія Пташник, один із авторів ухваленого закону.

Тут треба зазначити, що загалом в цього документа багато авторів. Відомо, що законопроект розроблявся Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми “Лідерство в економічному управлінні” спільно з Мінекономрозвитку за участю асоціації “Інформаційні технології України”, фріланс-біржі Upwork.

Тепер вже ухвалений закон передбачає, що для експортерів послуг скасовується обов’язкове укладання зовнішньоекономічного договору в письмовій формі, натомість буде можливість укласти його в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставляння рахунку (інвойсу). Ухвалені зміни скасовують валютний контроль операцій з експорту послуг, а банкам забороняють вимагати переклад документів українською мовою, якщо вони початково вже оформлені англійською. Рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, який має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Інвойс можна буде підписати за допомогою особистого або електронного підпису, скасовується необхідність мокрої печатки. Замість акту виконаних робіт, згодою з обсягом і якістю наданих послуг визнаватиметься факт оплати нерезидентом виставленого рахунку.

Експерти зазначають, що такі зміни суттєво полегшать життя IT- компаніям, які донині були змушені шукати різні “обхідні шляхи” для отримання зароблених за кордоном коштів. А легалізація цих доходів збільшить валютний приплив до України.

Президент Петро Порошенко одразу ж 3 листопада під час виступу на Львівському економічному форумі пообіцяв якнайшвидше підписати закон про спрощення експорту послуг.