“Ніхто не має бути поза межа­ми можливих перевірок. Треба всіх перевірити, з’ясувати, хто і як заробив задекларовані кошти. За зловживання треба карати. Люди, які пропрацювали декілька десятків років у владі і мають нечувані статки, мають пояснити джерело їх походження”, – наголосив прем’єр.

Він застеріг, що не треба “мазати всіх однією фарбою”, адже деякі представники влади раніше працювали в бізнесі й мали певні статки перш ніж розпочати роботу на державній службі. Голова уряду зазначив, що сам упродовж 1995-2005 років займався підприємницькою діяльністю, завдяки чому отримав фінансову незалежність. Зі слів Володимира Гройсмана, запровадження електронного декларування для державних службовців є дієвим антикорупційним кроком, що проведе “розмежування між минулим, сьогоденням і майбутнім”.

Перевірятиме електронні декларації Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Зі слів очільниці НАЗК Наталії Корчак, закон не встановлює терміни для перевірки електронних декларацій. У відомстві кажуть, що на це підуть місяці, а результати е-декларування будуть щонайшвидше наступного року. В агентства немає автоматичної прив’язки системи електронного декларування до публічних реєстрів, відповідне програмне забезпечення планують розробити лише в наступному році. Наразі співробітники НАЗК здійснюють автоматизовану перевірку окремих осіб, передає Цензор.нет

Перших кримінальних проваджень за результатами е-декларування не варто очікувати раніше січня 2017 року, заявив заступник голови НАЗК Руслан Радецький в ефірі каналу “1+1”. З його слів, перевірка електрон­них декларацій чиновників відбуватиметься в декілька етапів. Спочатку впродовж тижня перевірятимуть своєчасність подання електронних декларацій українськими чиновниками. Цей етап має вже завершуватись. Після цього візьмуться за перевірку повноти декларацій, під час якої також перевірятимуть спосіб життя декларантів. Руслан Радецький запевнив: першими будуть перевірені електронні декларації народних депутатів, прокурорів і суддів.

Цього тижня, 3 листопада, НАЗК затвердило порядок проведення контролю та повної перевірки декларацій, перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.

Згідно з прийнятим алгоритмом, якщо суб’єкт не подав декларацію, НАЗК повідомляє йому, що він має зробити це впродовж десяти днів. Окрім цього, відомство повідомляє про факт ненадання декларації керівника органу і спеціально уповноваженого в галузі протидії корупції. Посилено перевірятимуть дані декларантів, які допустили логічні помилки або подали неповну інформацію. Про знайдені невідповідності інформуватимуть антикорупційні органи, які зможуть відкрити кримінальне провадження. На час розслідування – до півтора року – декларанта можуть відсторонити від виконання службових обов’язків.

Зумисна брехня в деклараціях тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність, запевняють у НАЗК. Зі слів Руслана Радецького, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за подання недостовірних відомостей про майно на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат встановлено штраф від 17 до 42,5 тисячі гривень. У разі, якщо суб’єкт декларування умисно не подав декларацію або коли сума недостовірних даних перевищує 344,5 тисячі гривень, настає кримінальна відповідальність — ув’язнення до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років, або ж штраф від 42,5 до 51 тисячі національної валюти, громадські роботи строком від 150 до 240 годин.

Відповідно до норм Кримінального кодексу України, за незаконне збагачення передбачено до десяти років ув’язнення. За невчасне подання е-декларацій високопосадовці будуть змушені платити штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 850-1700 гривень. За несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку, або про суттєві зміни в майновому стані, накладатимуть штраф у 1700-3400 гривень. Обіцяють також карати тих, хто задекларував неіснуючу готівку для майбутньої її легалізації.

Якщо під час перевірки члени НАЗК виявлять адміністративне правопорушення, відповідні протоколи спрямують до суду, якщо корупційне кримінальне правопорушення – до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які проводитимуть слідство. Але й тут нечисті на руку чиновники створюють перешкоди. 

Зі слів голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, для ефективної боротьби з корупцією нашій державі необхідний Антикорупційний суд, адже політична верхівка тиском на чинну систему українського судочинства дискредитує роботу НАБУ і САП. Про це він зазначив 3 листопада, перебуваючи у Львові. Він навів приклад блокування відкритих Антикорупційним бюро справ проти хабарників. Їх передали в суд іще в березні, однак судді не провели навіть підготовчого засідання, хоча, за законом, мали б зробити це впродовж п’яти днів від моменту подачі документів.

Віталій Шабунін зазначив: законопроект про антикорупційні суди, погоджений із західними партнерами і консультантами з Євросоюзу та США, буде внесений на розгляд Верховної Ради найближчим часом. У разі підтримки парламентарів закон повноцінно запрацює щонайшвидше наприкінці наступного року. Корумпованість вітчизняних судів підкреслює те, що найбільше проблем iз поданням електронних декларацій виникало у суддів, наголосила під час семінару у Львові керівник департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Оксана Маркеєва.

Антикорупційні активісти наголошують: вивести корупціонерів на чисту воду можна лише спільними зусиллями, саме тому має бути пильний контроль можновладців із боку суспільства та журналістів. Зі слів Оксани Маркеєвої, борці з корупцією не проводять оперативно-розшукову діяльність, а реагують на повідомлення в пресі і результати журналістських розслідувань. Хитрі чиновники всіляко намагаються помститися тим, хто змусив їх вивернути кишені.

Нардеп, член Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради Юрій Дерев’янко зареєстрував законопроект №5318, який пропонує антикорупційним активістам теж подавати електронні декларації і створювати перелік антикорупційних громадських об’єднань. Народний обранець пропонує, щоб вимоги закону “Про запобігання корупції” поширювалися і на фізичних осіб, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в нашій державі проектів міжнародної допомоги у сфері протидії корупції, а також на членів громадських рад при антикорупційних органах. Документ уже поданий в парламент для ознайомлення.

Представництво Європейського Союзу в Україні негативно відреагувало на цю законодавчу ініціативу, наголосивши, що такий крок перекреслить досягнення електронного декларування й суттєво ускладнить можливість нашим іноземним партнерам інвестувати в боротьбу з корупцією. Тим паче це може нашкодити лібералізації візового режиму ЄС із нашою країною. Зі слів єврочиновників, антикорупційні неурядові організації не прирівнюються до державних посадовців, тому не зобов’язані декларувати власну діяльність.

“Є така частина саги “Зоряні війни”, називається “Імперія наносить удар у відповідь” – це можна таким чином розглядати. Тому що, згідно із законом, почнуться перевірки НАЗК, чиновники змушені будуть пояснити, звідки в них узялося 300 кілограмів грошей, коли вони працюють на державній службі. Замість того, щоб шукати виправдання, або думати про те, як утекти за кордон, чиновник почне казати: “A ви живете на кошти іноземних грантів”, – сказав в ефірі “5 каналу” керівник проекту “Центр.ua” Андрій Андрушків.

Антикорупційна спільнота прирівняла такі дії чиновників до диктаторських законів влади Януковича 16 січня і розглядає їх як сплановану атаку проти активістів, які контро­люють владу та підштовхують її до ліквідації корупційних схем. Представники міжнародної організації Transparency International Україна й Реанімаційного пакета реформ закликають народних обранців відхилити законопроект. Натомість Юрій Дерев’янко заявив в ефірі “112 каналу”, що запровадження електронного декларування для антикорупційних активістів жодним чином не обмежує їхню діяльність. У четвер, 3 листопада, на засіданні парламенту нардеп запропонував перенести розгляд свого законопроекту на наступний пленарний тиждень, щоб продовжити його обговорення з громадськістю.

“Багато декларантів приписали собі кеш удома, думаючи, що це нульова декларація, яка згодом дозволить їм уникнути перевірки. Завдання української влади – підвести риску під тим, що ми робили в останні 25 років. Народ має знати, де чиновники взяли гроші. Боротися треба не з багатими, як дехто думає, а зі злочинцями, які беруть квартири, машини, дачі, вілли, літаки, перебуваючи весь час на державній службі”, – сказав 3 листопада Президент України Петро Порошенко під час виступу на Міжнародному економічному форумі у Львові.

Наразі рано говорити про успішність електронного декларування. Те, що посадовці вже в українців “на гачку”, – вагоме досягнення. Зараз важливо не втрачати пильність і постійно тримати владу під контролем, щоб довести справу до логічного завершення – знайти і належним чином покарати нечистих на руку можновладців.

джерело: nazk.gov.ua