Перевибори: бути чи не бути?

У будь-якій країні ефективність роботи влади вимірюється рівнем життя людей. Коли він суттєво знижується, з’являється необхідність її повного або часткового оновлення шляхом виборів. Чергові парламентські вибори в Україні відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень парламенту. Отже, наступне перезавантаження Верховної Ради відбудеться в жовтні 2019 року. Попри всі намагання народні обранці не можуть вивести нашу державу із затяжної кризи, тому впродовж останнього часу ведуться активні дискусії щодо можливості дострокових парламентських виборів. Щоправда, правових підстав для такого розвитку подій наразі немає.

Дострокові вибори дестабілізують Україну

Відповідно до приписів української Конституції, перевибори відбуваються згідно з рішенням Президента про розпуск парламенту, яке може бути зумовлене абсолютною недієздатністю парламентарів. Зокрема, неспроможністю створити коаліційну більшість упродовж 30 днів, упродовж двох місяців призначити новий склад уряду після відставки попереднього, розпочати повноцінні пленарні засідання впродовж місяця. Але при цьому важливо зважити доцільність такого кроку.

В незалежній Україні дострокові парламентські вибори призначалися двічі: в 2007 та 2014 роках. Сьогодні вищий законодавчий орган нашої держави працює відносно спокійно. Попри гарячі дискусії депутати знаходять спільну мову і приймають необхідні рішення, зокрема ті, які передбачені в контексті української євроінтеграції. Останнім часом затверджено антикорупційні зміни в системі вітчизняного судоустрою, робляться спроби реформування податкового та митного законодавства. Вперше за період незалежності уряд затвердив проект головного кошторису країни до початку грудня, як дозволяє Бюджетний кодекс, передбачив двократне збільшення розміру мінімальної зарплатні, яка вперше за роки незалежності прирівнюється до прожиткового мінімуму. Поряд із цим фактично до захмарних висот підвищено комунальні тарифи.

Рівень життя в Україні стрімко падає, але не серед чиновників. Причину зубожіння українців продемонстрували електронні декларації посадовців, які загалом задекларували близько 26 мільярдів гривень, шикарні автівки, безліч нерухомості, дорогі годинники. Тепер зрозуміла причина гальмування запровадження повноцінного електронного декларування і відкладення прийняття закону про спецконфіскацію, який допоможе державі повернути вкрадені активи.

Експерти запевняють: позачергові парламентські вибори в Україні дестабілізують ситуацію в країні, чим може скористатися російський агресор. Тим паче перевибори можуть стати політтехнологічною схемою для зміцнення позицій “Опозиційного блоку” і “нових” політичних сил зі старими обличчями. Для підвищення ефективності виборчого процесу насамперед необхідно змінити виборче законодавство, щоб обирати парламент за відкритими списками, оновити склад Центрвиборчкому, строк повноважень більшості членів якого минув ще два роки тому.

джерело: ratinggroup.ua

Вісім партій у наступному парламенті

Впродовж останніх п’яти років українці чотири рази віддавали свій голос на виборах усіх можливих рівнів – президентських, парламентських, місцевих. До того ж, вони пережили буремні події Революції Гідності, гартуються війною на Донбасі. Люди втомилися від постійного напруження в очікуванні завтрашнього дня. З метою кардинальних змін 42% українців готові підтримати дострокові вибори до Верховної Ради, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” з 28 вересня по 7 жовтня цього року на замовлення Міжнародного республіканського інституту. 64% опитаних заявили, що проголосують на парламентських перевиборах. Зокрема, 18% респондентів висловили однозначну підтримку ідеї проведення дострокових парламентських виборів в Україні, ще 24% зазначили, що скоріше підтримують дочасне волевиявлення, ніж навпаки. В той же час 18% вибрали варіант “важко відповісти”, 21% рішуче виступає проти дострокових парламентських виборів, ще 19% – швидше проти, ніж за.

Якби позачергові вибори відбувалися найближчої неділі, в них точно взяли б участь 31% опитаних, “скоріше так” – 33%, не голосували б 28%, 8% не визначилися. Якщо порівнювати ці результати з червнем 2016 року, підтримка ідеї перевиборів зросла на 4%, зазначають соціологи. Проголосувати влітку були готові 56% респондентів, не готові 32%, не визначилися 11%. Загалом за останні декілька місяців ситуація щодо перевиборів в Україні суттєво не змінилася. Для прикладу, згідно з даними дослідження фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, проведеним у травні, ідею дострокових парламентських виборів підтримували 37% українців, 43% висловилися проти. При цьому лише чверть опитаних зазначили, що в разі дострокових виборів новообраний склад Верховної Ради буде кращий, аніж чинний, 8,5% – гірший, 41% сказали, що нічого не зміниться.

За даними “Рейтингу”, якщо б вибори відбулися у вересні, новий склад українського парламенту за пропорційною системою могли б сформувати представники восьми політичних сил. ВО “Батьківщина” підтримали б 13%, за “Блок Петра Порошенка” проголосували б 10%, за Радикальну партію Олега Ляшка – 9%, “Опозиційний блок” – 8%, “Об’єднання “Самопоміч” – 7% тих, хто прийшов би на вибори. Згідно з даними опитування, шанси на подолання п’ятивідсоткового бар’єру є ще у трьох політичних сил – “Громадянської позиції”, ВО “Свобода” і партії “За життя”.

Опитування проводилися перед завершенням електронного декларування, результати якого могли би вплинути на громадську думку щодо парламентських виборів. Однак директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович у розмові з “Поштою” зазначив, що правда про статки високопосадовців лише підвищить емоційний градус і невдоволення серед населення, проте загальні настрої суттєво не зміняться, оскільки українці завжди негативно ставляться до влади, яка відірвана від реального життя і не захищає інтереси суспільства, а лише думає про власний бізнес і збагачення. Зі слів соціолога, дані електронних декларацій лише підтвердили це й підкреслили збільшення розриву між населенням і посадовцями.

На запитання, чи у правильному напрямку рухається наша держава, 72% респондентів відповіли негативно, 11% вважають, що Україна йде “у правильному напрямку”. 17% не змогли визначитися з відповіддю. Опитування проводилося у всіх регіонах України, крім територій анексованого Криму та окупованого Донбасу методом особистого інтерв’ю. Загалом опитано 2400 українців віком від 18 років. Допустима похибка не перевищує 2%.

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

– Згідно з нормами Конституції, дострокові парламентські вибори призначає Президент у разі, якщо парламент упродовж місяця не працює в пленарному режимі, коли не може сформувати уряду або в разі відсутності дієвої коаліції. Наразі підстав для такого рішення немає. Системні конфлікти у Верховній Раді не спостерігаються, робота уряду і парламентарів достатньо результативна, передумови для політичної кризи не виникають. Мають бути конкретні юридичні або політичні чинники. Єдине, що може спровокувати дочасні вибори, – потужний вплив населення на ключові державні інститути, організовані масові, в десятки тисяч гострі суспільні протести в Києві. Розчарування у суспільстві велике, але водночас люди не хочуть змінювати шило на мило, розуміють: чергові вибори не змінять нічого на краще. Навпаки, це лише створить конфліктне поле, ускладнить коаліційний процес. Очевидно, до кінця цього року таких протестних акцій не буде, тому теперішній парламент спокійно працюватиме аж до наступної весни. А якщо вдасться покращити соціально-економічне становище країни, то і до кінця 2017 року. Згідно з даними останніх соціологічних опитувань, нову коаліцію формуватимуть три-чотири фракції, до того ж, не буде домінуючої політичної сили, формат парламенту суттєво не зміниться. Навряд чи в оновленій Верховній Раді вистачить голосів для створення дієвої коаліціади та обрання кандидатури прем’єра. Наразі в найвищому законодавчому органі України є відносно стабільна більшість для прийняття рішень, тож перевибори не на часі.

Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва:

– Тема позачергових парламентських виборів у нашій державі постійно перебуває в інформаційному полі. Це швидше за все іміджеві кроки, в яких насамперед зацікавлені особи, які намагаються покращити власні політичні позиції, наприклад, лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та “Опозиційний блок”. Рішення про дострокові вибори приймає Президент України, але зараз це не в його інтересах. Не зацікавлені в цьому і депутати фракції “Народного фронту”, які, згідно з даними соціологічних досліджень, не проходять у наступний парламент. Українці усвідомлюють, що оновлений склад Верховної Ради не покращить складну ситуацію в країні, а лише її дестабілізує, адже він буде розколотий, фрагментований, що лише ускладнить формування нової коаліції. Цим можуть скористатися Кремль, які намагатимуться зловити рибку в каламутній воді. Звичайно, українське суспільство незадоволене роботою парламентарів, але частка тих, хто не підтримує перевиборів, переважає. Попри критику в чинного парламенту є потенціал для обговорення і прийняття рішень. Попередній парламент був машиною для голосування, про що свідчать диктаторські закони 16 січня. Теперішні депутати затверджують базові законопроекти, передбачені в рамках співпраці з Євросоюзом, та конституційні зміни в частині судової реформи. Аби було бажання, консенсус завжди знайдеться. Результати першої стадії електронного декларування показали, хто є хто, тому на наступних виборах українці добре подумають, перш ніж голосувати.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти