Самі члени НАЗК пояснюють таке преміювання самих себе дуже просто: уряд їх погано фінансує. “Значна частина премій іде на те, щоб якимсь чином облаштувати свої робочі місця. Це вже зараз ми почали закупки якісь робити не зі своїх коштів, а до цього часу і картриджі заправляли, і свої комп’ютери приносили. Фактично ми запускаємо електронне декларування без належного матеріально-технічного забезпечення. Понад те, коли ми ці кошти просили, ніхто нам їх оперативно не виділив до кінця. І питання будуть вирішувати за рахунок бюджету на наступний рік. А те, як ми робимо, яких зусиль до цього докладаємо, це нікого не цікавить”, – заявила Наталія Корчак.

Водночас наприкінці липня прем’єр Володимир Гройсман казав про те, що НАЗК отримало все необхідне для роботи, зокрема й сучасні комп’ютери. Тож хтось із тих двох, м’яко кажучи, говорить неправду.

“Ми маємо право нараховувати премію з фонду заробітної плати. НАЗК працює у своєму неповному складі і в неповний бюджетний період, тож є відповідне положення про преміювання і відповідні правила про преміювання, тому працівників таким чином можна заохотити до роботи в такому агентстві з підвищеним корупційним ризиком. Ми з нуля починаємо прописувати всі процедури, і часу, щоб жити в розслабленому стані, немає. Тиск фізичний і моральний. Нічого незаконного в наших діях нема”, – виправдовувалась Наталія Корчак уже в ефірі 112 каналу.

А проте в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) вирішили перевірити дії членів НАЗК. “НАБУ проводить інформаційно-аналітичну перевірку. Наші працівники аналізують інформацію щодо отримання працівниками НАЗК премій на предмет ознак корупційних кримінальних правопорушень, які відносяться до нашої підслідності. Поки ця перевірка не завершиться, ми не можемо говорити про можливість відкриття провадження”, – розповіла прес-секретар НАБУ Світлана Оліфіра, інформує Радіо Свобода.

Та навіть без відкриття якогось провадження вже зараз зрозуміло, що члени НАЗК діяли, скажімо так, неетично. Премії передбачають якісну роботу, а цього від НАЗК не видно. На це звертають увагу і політики, і експерти.

Якщо дивитися на провал першої дати пов­ноцінного запуску е-декларування, що мало відбутися 15 серпня, і перезапуск системи із 1 вересня, то в НАЗК звинувачули в промахах і недоліках системи будь-кого, але тільки не себе! Натомість “Пошта” вже писала про те, що НАЗК відіграло не останню деструктивну роль ще на етапі отримання системою сертифіката безпеки. 

Насправді на систему е-декларацій було вже багато інформаційних атак, які можуть влаштовувати і в майбутньому. Однак найгіршим в цій ситуації є те, що члени НАЗК і далі самі дискредитують свою роботу. Варто наголосити, що цей новий орган і до нинішнього нового скандалу не міг похвалитися великою довірою суспільства через те, що його склад не можна назвати незаангажованим чи повністю самостійним. ЗМІ не раз повідомляли про те, що члени агентства пов’язані з різними політичними групами впливу.

фото: facebook.com/korchaknatalya

Уже добігає кінця перший етап подачі е-декларацій. Високопосадовці та політики, які цього ще не зробили, мають час тільки до закінчення завтрашнього дня, 30 жовтня (до півночі). 

Про технічні збої системи та неможливість увійти на сайт НАЗК заявляло багато декларантів. Серед них і прем’єр Володимир Гройсман та спікер Андрій Парубій (зрештою їм таки вдалося задекларувати свої статки). 

А в самому НАЗК розповідали, що найбільше на проблеми з подачею е-декларацій нарікали нардепи, судді та прокурори, а ще визнали три великі збої системи в останній тиждень. 27 жовтня агентство ухвалило рішення про те, що, незважаючи на проблеми, термін подачі декларацій не продовжуватимуть, а в останні дні працюватимуть цілодобово. В цих проблемах голова агентства Наталія Корчак звинуватила провайдера системи

ДП “Українські спеціальні системи” і вимагала негайно все виправити. З її слів, після завершення терміну подачі е-декларацій (щоби не перешкоджати роботі системи) агентство офіційно звернеться до Генпрокуратури для перевірки можливого скоєння DDoS-атак на Єдиний державний реєстр декларацій.

Не дивлячись на всі ці проблеми, учора, 28 жовтня, голова НАЗК на своїй сторінці у Facebook написала, що насправді декларації в Єдиний реєстр надходять. Того дня за 13 хвилин їхня кількість збільшилася на півтисячі документів. Тож зранку 28 жовтня, як запевнила Наталія Корчак, було зареєстровано вже понад 70 500 е-декларацій. 

Цікавим є те, що досі на всіх рівнях називали цифру близько 50 тисяч високопосадовців та політиків, які мали звітувати про доходи за 2015 рік. Е-декларації повинні були подати Президент, прем’єр, усі міністри та їхні заступники, а також нардепи, судді, прокурори, слідчі, всі держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування категорій А-Б, керівники національних держорганів, їхніх апаратів та структурних підрозділів і керівники деяких територіальних держ­органів. Звідкіля взялися ще 20 з лишком тисяч, незрозуміло.

У ефірі 112 каналу Наталія Корчак заявляла, що “ніхто не вів обліку держслужбовців” (?). Погодьтеся, в таке важко повірити! Також у НАЗК розповідали, що нині декларації подають навіть ті чиновники, які під час першого етапу ще не повинні були цього робити, і це також вплинуло на перевантаженість системи.

Тепер варто спостерігати за тим, як завершиться перший етап е-декларування, якою буде перевірка цих документів і чи, зрештою, хоч хтось із чиновників буде покараний за те, що не подав декларації чи вніс у неї неправдиві дані.

Нагадаємо, що в ЗМІ уже не раз з’являлася інформація про підготовку у владних кабінетах змін до нинішнього законодавства, які зможуть де-факто амністувати незаконно набуте майно високопосадовців. Також у парламенті вже були зареєстровані законопроекти, які мали суттєво вплинути на систему е-декларування і приховати від громадські значну частину інформації. Але поки парламентарі не наважились на ухвалення подібних скандальних рішень. 

Очевидно, не в останню чергу завдяки міжнародному тиску. В останній тиждень подачі е-декларацій посли країн “Великої сімки” та голова представництва ЄС в Україні Х’юга Мінгареллі застерегли Президента Петра Порошенка від просування таких рішень. Зокрема, написали на адресу глави держави листа, який опинився у розпорядженні Європейської правди. 

“Ми спостерігаємо, що впродовж останніх тижнів кілька законодавчих ініціатив несуть загрозу важливій антикорупційній системі електронних декларацій та реформам на порядку денному. Зокрема, деякі законопроекти, якщо будуть прийняті, зможуть послабити систему електронних декларацій і згорнути правомочність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в дослідженні та веденні справ щодо корупції високого рівня”, – йдеться в листі.

Посли загалом вітають українські антикорупційні зусилля, але застерігають – кроків назад не може бути! Не пробачать послаблення системи е-декларування і в Міжнародному валютному фонді, від якого Україна очікує рішення про четвертий транш кредиту.