Генпрокурор України Юрій Луценко 24 жовтня реорганізував департамент спецрозслідувань ГПУ, який з грудня 2014-го вів “справи Майдану” та інші справи проти екс-диктатора Януковича і його соратників. Тепер цьому департаменту фактично залишили дорозслідувати тільки розстріли майданівців, а об’єднану “велику справу Януковича”, як її називає Луценко і  яка включає, зокрема, економічні злочини старого режиму, передали до виокремленого з департаменту нового управління із розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. 

Такий крок очільник ГПУ анонсував трохи раніше, але тепер це рішення обурило значну частину громадськості, навіть були заяви про те, що департамент фактично розформовують. Адвокати Небесної сотні навіть заявляють, що понад дворічна робота зводиться нанівець і що розслідування справ Майдану згортається через необдумані дії керівника Генпрокуратури. 

Своєю чергою, Юрій Луценко декларує лише благі наміри і стверджує, що керівник департаменту Сергій Горбатюк не хотів передавати економічні справи проти колишнього режиму для заочного суду, а це загрожує скасуванням західних санкцій проти Януковича і його команди, а отже, і неповерненням в Україну заарештованих у європейських країнах активів “сім’ї”. “Велику справу Януковича” Луценко обіцяє передати в суд до кінця цього року.

Як раніше розповідав головний військовий прокурор України Анатолій Матіос Горбатюк вже отримав догану від Луценка за неналежну організацію розслідування кримінальних проваджень санкційного списку колишніх чиновників часів Януковича. Сам Горбатюк тепер розповідає у ЗМІ, що в цій догані викладені неправдиві факти і що він її оскаржив, але жодної реакції від керівництва так і не було.

Нагадаємо, що керівником Управління спеціальних розслідувань, яке згодом перетворилося на департамент і до останнього часу було єдиним центром усіх розслідувань проти активістів Майдану, Сергія Горбатюка призначив ще Віталій Ярема, коли очолював ГПУ. Наприкінці 2014-го створення такого єдиного центру для консолідації всіх розслідувань відстоювали громадські активісти і родичі загиблих майданівців. Із того часу було помітно, що Горбатюка хотіли “посунути” всі наступні очільники Генпрокуратури. Та й Луценко не сприйняв Горбатюка. Ще на початку червня цього року Луценко оголосив своєму підлеглому попередження через те, що той надто часто проводив багатогодинні наради із нардепом-“єврооптимістом” Сергієм Лещенком. До такої ситуації можна ставитися по-різному, але сам Горбатюк розповідав, що насправді проводив зустрічі не тільки з Лещенком, а й із багатьма іншими нардепами, і ці зустрічі стосувалися розслідувань. Лещенко пояснював попередження від Луценка тим, що Горбатюк не хотів передавати справи проти екс-міністра доходів і зборів Клименка в слідчу прокуратуру. 

Та справи Клименка, а ще “гаманця сім’ї” олігарха Курченка за рішенням Луценка військові прокурори таки отримали. До речі, головний військовий прокурор Анатолій Матіос нещодавно похвалився, що вже є 10 вироків у цих справах. Щоправда, стосуються вони, звичайно ж, не головних фігурантів справ, а тільки тих осіб, які пішли на угоду зі слідством. Та й вироки вони отримали лише “умовні”, тож досягнень тут мало. Тепер адвокати Небесної сотні занепокоєні тим, щоб не було такого ж “пустого” заочного вироку Януковичу. 

Департамент Горбатюка теж начебто не досяг якихось великих результатів. Але докази збирали по крихтах. Родичі й адвокати Небесної сотні довіряли і далі довіряють цьому донині єдиному центру розслідувань. Чого вартий лише той факт, що громадські організації “Родина Героїв Небесної Сотні” та “Адвокатська дорадча група” в березні у петиції на сайті Президента виступили з ініціативою призначити генпрокурором саме Горбатюка. 

Та цього не сталося, а справи в його департаменті після призначення Луценка і так почали потрохи забирати. Один із адвокатів Небесної сотні Віталій Тітич у інтерв’ю “Німецькій хвилі” заявив, що слідчі Горбатюка докопалися до серйозних економічних злочинів людей, які працювали на режим Януковича і далі перебувають у владі. Тому саме економічні справи насамперед забирають з єдиного центру розслідувань. 

Нині Юрій Віталійович стверджує, що нове управління, в яке передали більшу частину справ, налічуватиме 63 співробітники і що його очолить заступник Горбатюка Дмитро Басов, який не проти процедури заочного суду. А в департаменті Горбатюка мало залишитися 56 працівників.

“Ніхто жодного слідчого або жодного кримінального провадження з-під керівництва начальника департаменту Сергія Горбатюка не забирав. Всі справи Майдану від першого до останнього дня були і є під його керівництвом. На жодну одиницю слідства чи прокурора ці підрозділи не зменшились… Я очікую від Сергія Горбатюка і від більше сотні його підлеглих прогресу в цих справах і не виключаю, що ці справи можуть бути за узгодженням із адвокатами героїв Небесної сотні передані до Міжнародного кримінального суду, делегація якої прибуде в Україну буквально цього тижня”, – заявив Юрій Луценко на брифінгу 25 жовтня.

Сам же Сергій Горбатюк того ж дня по телефону в ефірі Радіо Свобода розповів, що у департаменті залишилось тільки 24 слідчі. 

За останні дні було насправді багато заяв як від Луценка, так і від Горбатюка. І на тлі такого неприхованого конфлікту Генпрокурор то називає свого підлеглого одним із найкращих слідчих, перфекціоністом, то не полишає нагоди “вколоти” його, заявляючи, що не буде чекати роками, бо Горбатюк проти заочного суду. А ще Луценко заявив, що Горбатюку начебто треба ще два-три роки на передачу до суду справи щодо злочинів проти Майдану.

“Він запитував про закінчення загалом всієї великої справи по злочинній організації, яка включає і злочини економічні, і злочини під час Майдану. Але можете уявити, яка це кількість загалом злочинів входить у слідство, про які можна говорити, що саме вони були вчинені “завдяки” злочинній організації Януковича. І нарада, на якій це обговорювалося, була присвячена саме обговоренню процесу розслідування діяльності злочинної організації”, – спростував Горбатюк слова Луценка, повідомляє Радіо Свобода.

Зараз виглядає так, що наближається звільнення Горбатюка, але Луценко заявляє, що цього не планує. Сам Горбатюк нині на лікарняному.

Ситуація із прагненням Луценка, з його ж слів, “прискорити” розслідування і передати “велику справу” до суду виглядає насправді неоднозначною. З одного боку, саме це він обіцяв, щойно обійнявши нову посаду. Та й суспільство вимагає результатів. Але тут основним аргументом повинна стати якість, а не швидкість. До того ж, про яку взагалі швидкість передачі справ до суду нині можна говорити, якщо вже триває третій рік розслідувань? Всі нинішні заяви та обіцянки можна сприймати радше як піар напередодні річниці початку Революції Гідності. 

Та й дуже важливе питання, як судити Януковича і компанію. Спроба дістати диктатора з Росії найближчим часом виглядає просто фантастично. Тож начебто і має рацію Луценко, коли каже, що в цьому випадку треба застосовувати процедуру заочного засудження. І відповідний закон є. 

От тільки закон цей недопрацьований і має багато підводних каменів. Сергій Горбатюк розповідає в ЗМІ про те, що звертав на це увагу Генпрокурора ще в серпневій доповідній записці. 26 жовтня “Українська правда” повідомила, що має в своєму розпорядженні цю записку, і оприлюднила основні тези Горбатюка. В них мовиться про те, що застосовувати заочне розслідування до 12 листопада цього року не можна, бо так каже закон. Також зазначається, що норма про заочне розслідування діє лише до 15 квітня 2017 року, однак у законі чітко не зазначено, чи термін його дії поширюється виключно для звернення до суду про заочне розслідування, чи до цього строку повинно бути закінчене розслідування і обвинувальний акт скерований до суду, чи до цього строку повинен бути закінчений судовий розгляд кримінального провадження. І якщо припустити, що йдеться про саме винесення вироку судом першої інстанції, то це  неможливо. 

“Є підстави вважати, що як недотримання зазначених строків, зважаючи на їх тимчасовість, так і сама тимчасовість зазначених положень можуть стати підставою для винесення в подальшому Європейським судом з прав людини рішень щодо зазначених справ не на користь України”, – писав Горбатюк.

А ще зауважив, що загалом цей закон несе загрозу подальших обвинувачень в бік України щодо вибіркового правосуддя. Тому засуджені таким чином особи зможуть не тільки легко оскаржити всі рішення, але й вимагати компенсацій від України. Тому потрібно було негайно звертатися до нашого парламенту, щоби привести законодавство у відповідність міжнародним договорам та міжнародному праву.

Заради справедливості треба зазначити, що Луценко вже заявив про те, що пропозиції щодо поліпшення закону про заочне засудження вже розроблені і їх через депутатів, які співпрацюють з ГПУ, внесуть до парламенту вже цього тижня. Тут можна припустити, що останніми своїми діями Луценко хоче домогтися пришвидшення розгляду нардепами таких змін. Але це за умови найкращого сценарію. І тут ще треба побачити ці розроблені зміни.

Однак загалом неоднозначною виглядає ситуація із “операцією” Луценка щодо роздроблення центрів розслідування, а потім об’єднанням справ. 

“Ми маємо подати до кінця цього року велику справу про державну зраду, стаття 111 Кримінального кодексу, створення Януковичем організованого злочинного угруповання, стаття 255. Вона включатиме епізоди: узурпація влади, доведення до небоєздатності Збройних сил України; розвал СБУ; знищення інформаційної безпеки України; завдання великих збитків економічній безпеці України; перехід на бік ворога, що призвело до втрати територіальної цілісності й суверенітету України. Від департаменту Горбатюка ми очікували справи про економіку. Довго очікували. Літом я відчув, що прогресу там немає, і користуючись наданим законом мені правом, передав справи Клименка та Курченка у відання військових прокурорів. Низка людей, а також майже мільярд гривень у цих справах вже арештовані. Ці економічні справи також будуть використані у “великій справі” проти Януковича. Разом із цим ведеться розслідування і менших справ, зокрема, в суді вже перебуває справа про захоплення Януковичем лісництва “Сухолуччя” і до кінця року буде передана справа про захоплення “Межигір’я”. Готується до суду й справа про “фейкову приватизацію” “Укртелекому” на користь Януковича. Те ж саме стосується справи Ігоря Калетника, Раїси Богатирьової, Олександра Лавриновича та інших. При цьому, якщо ми говоримо про організоване злочинне угруповання, у всіх цих, і у великій, і в менших, справах загальне формулювання про те, як було складене організоване злочинне угруповання, має співпадати… Бо потім… змінити вже нічого не буде можливо”, – наголосив Луценко, повідомляє “Українська правда”.

Натомість адвокати Небесної сотні заявляють, що не розуміють, як тоді можна виокремлювати епізод розстрілів майданівців. А якщо таки розділяти справи між департаментами та управліннями ГПУ, щоб потім об’єднувати, то такі справи легко “розсипатимуться” в суді. І ще одне: як заявила цього тижня в Українському кризовому медіа-центрі адвокат Олена Сторожук, якщо об’єднувати в одну справу провадження, у яких залишився різний термін досудового розслідування, то в загальній справі залишається найменший термін – близько трьох-чотирьох місяців. 

Загалом адвокати Небесної сотні заявляють, що нинішні рішення Генпрокурора можуть мати дуже невтішні наслідки. Реорганізація призведе до розвалу центру розслідування справ Майдану, потерпіла сторона буде виведена із процесу, а отже, не буде ніякого зовнішнього громадського контролю над розслідуванням. А далі і Янукович зі своїми соратниками омине кримінальну відповідальність, і вже не буде можливості в подальшому продовжити їхнє кримінальне переслідування.