Минає уже майже тиждень від зустрічі лідерів “нормандського формату” у Берліні, але політики та експерти не припиняють обговорювати ці перемовини, під час яких не було ні ухвалено, ні підписано жодного документа. На вихідних вже сам Президент Петро Порошенко спробував ще раз пояснити, про що говорив із Путіним, Меркель та Олландом. Насправді нічого нового ґарант не розповів, але основні тези з його нового інтерв’ю українським телеканалам варто запам’ятати, щоб в майбутньому звіряти з тим, як просуватимуться подальші перемовини.
“Мінськ” живе і “Дорожня карта” допоможе?..
“Мінськ” – це єдиний шлях до миру. “Мінськ” забезпечив світову консолідацію, світову коаліцію на підтримку України, увійшов до рішення Ради безпеки ООН, генеральної асамблеї ООН, у рішенні Ради ЄС, тримає коаліцію і тримає санкції... Всі здатні критикувати Мінськ, але ніхто не має іншої альтернативи, крім як назавжди залишити ці території агресору, визнати їх окупованими, віддати і не займатися цим. Якщо Україна не буде займатися цим, цим не буде займатися ніхто. І я, як український Президент, як гарант Конституції і територіальної цілісності України, нікому не дозволю розкидатися українськими землями – це стосується як Донбасу, так і Криму... Під кожною частиною Мінських домовленостей повинна стояти дата і відповідальні. Це називається “дорожня карта”, – заявив Президент.
Він вчергове зазначив, що анонсована до кінця листопада “дорожня карта” повинна прописати імплементацію усіх мінських угод: протокол від 5 вересня 2014-го, меморандум від 19 вересня 2014-го і комплекс заходів від 12 лютого 2015-го. А отже, захоплене російсько-терористичними силами Дебальцеве має бути якщо не передане українській стороні, то принаймні демілітаризоване. Такою є компромісна позиція України.
Ніяких паралельних процесів
“На сьогоднішній день ми маємо пропозиції України щодо “дорожньої карти”, де ми чітко наголосили, що безпековий пакет має передувати пакету політичному. Скільки в нас було так, що ніби хтось, кудись, щось буде продавлювати? Не дочекаєтеся. Спочатку треба створити безпекові умови, виконати безпекову частину домовленостей: забезпечити припинення вогню, відведення, функціонування і доступ ОБСЄ, зокрема і до кордону, забезпечити технічну перевірку, звільнення заручників і багато чого, а лише після цього ставити питання про затвердження законодавства про вибори. Ніяких паралелей. Спочатку безпековий компонент, потім політичний компонент”, – також пообіцяв Петро Порошенко.
Прокоментував він і дратівливу тему виборів на нині окупованих територіях, проти яких нині виступає більшість українців. “Волевиявлення громадян має бути вільним і демократичним. Ми маємо створити умови для цих виборів. На сьогоднішній день і пані Меркель, і пан Штайнмаєр, і керівники багатьох держав Євросоюзу сказали: зараз умов для виборів на Донбасі немає. І в цьому полягає підтримка позиції України… Нині на окупованих територіях Донбасу присутня велика кількість російських військових, військової техніки. Саме тому на першому етапі, етапі до виборів, ми маємо отримати контроль над кордоном з боку озброєної місії ОБСЄ. Це записано в Мінську, я на цьому завжди наголошував. Контроль з боку озброєної місії ОБСЄ має припинити інфільтрацію російських військ, російського озброєння, російської амуніції. Озброєна місія ОБСЄ на постійній основі має стати на кордон і перекрити постачання”, – наголосив Порошенко.
Тут треба зазначити, що після берлінських перемовин ЗМІ розтиражували заяву німецького канцлера Ангели Меркель про те, що спершу Україна має ухвалити виборчий закон для Донбасу, а тільки після цього розглядатиметься формування озброєної місії ОБСЄ. В Україні ж одразу почалися розмови про те, що європейські партнери нас знову “зливають”, от тільки більшість експертів не є настільки категоричними в цьому питанні, як когорта політиків традиційних критиків Порошенка та “зрадофільський” сегмент соцмереж.

“Меркель сказала – і добре, що це звучить, раніше цю тему взагалі відмовлялися обговорювати – що питання про збройну місію ОБСЄ буде вирішуватися після появи закону про вибори на Донбасі. Із цього приводу я не впадав би в паніку, оскільки в нас є дуже гарний простір для маневру і нав’язування своєї позиції. Поясню чому. Важливо, що наші західні партнери визнали – місія ОБСЄ повинна контролювати питання про вибори… Від нас очікують, що після того, як відновиться більш-менш стійке перемир’я – не зараз, не після відводу на трьох ділянках, як недавно пропонували міністри закордонних справ Франції та Німеччини – ми почнемо вирішувати питання про вибори. Я не бачу ніякої трагедії в тому, щоб українська сторона розробила законопроект, який відповідає нашим інтересам, і в якому як обов’язкова умова проведення виборів було б записано забезпечення безпеки за допомогою поліцейської місії ОБСЄ. Ми можемо це записати самі, це наше право, навіть якщо це не сподобається Росії та сепаратистам”, – зазначає політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко у блозі на сайті Новое время.
Експерт наголошує, загалом було би наївно очікувати, що Путін, і навіть Меркель з Олландом погодяться на реінтеграцію окупованих територій в Україну виключно на наших умовах. Володимир Фесенко також зазначав, що за неофіційною інформацією із дипломатичних джерел перш ніж Україна має приступити до розгляду закону про вибори на Донбасі повинне не менше одного-двох місяців тривати безумовне перемир’я. Володимир Фесенко зазначає, що законопроект про вибори має готуватись публічно, через дискусії у нашому парламенті. Зрештою, і про це вчергове нагадує експерт, ніяких конкретних домовленостей в Берліні не було досягнуто, і ще невідомо, чи вдасться про щось домовитись у майбутньому. Путін також повинен піти на компроміси, а він не хоче цього робити, тож затвердження “дорожньої карти” до президентських виборів у США (від яких Путін чекає позитивного для себе результату) найімовірніше не буде. Також Путін може чекати на вибори у Франції та Німеччині наступного року. І якщо позиція Путіна на перемовинах кардинально не поміняється, то на Донбасі замість політичного врегулювання конфлікту продовжиться тенденція до його поступового “напівзаморожування”.
Кордон наприкінці
Та, навіть незважаючи на зневіру майже усіх у кінцевих результатах такої дипломатії, нині зрозуміло, що підготовка “дорожньої карти” і підготовка до наступних перемовин продовжуватимуться. І невизначеною ситуація залишатиметься ще багато місяців, якщо не років.
А якщо повертатись до останніх перемовин у Берліні, то нагадаємо, що українці “у штики” також сприйняли заяви наших європейських партнерів про те, що Україна отримає контроль над кордоном у самому кінці мирного процесу. Але саме так це питання і було прописане у мінських угодах. Так, це неправильно, українська влада постійно наполягала на першочерговості контролю над кордоном, а зараз змінила риторику.
“На другий день після виборів ми маємо забезпечити взяття під контроль українськими військовими кордону. Це є вже зараз у “Мінську”, і це має бути у “дорожній карті” з чіткою датою і з чіткою відповідальністю”, – заявив Петро Порошенко у недільному інтерв’ю українським телеканалам.
Але якщо визначати таке “повернення” до не завжди вигідних Україні мінських домовленостей як “зраду”, то треба водночас і закривати очі на вже згадану позицію щодо контролю над кордоном до виборів озброєною місією ОБСЄ. Як уже зазначалось, українській стороні вдалось добитись того, що саме такий компромісний варіант нині розглядається на перемовинах. В цьому питанні лідери Німеччини і Франції начебто повністю підтримують Порошенка: поліцейська місія до виборів має контролювати всю нині окуповану територію на Донбасі, а не перебувати тільки на лінії розмежування та у місцях відведення зброї, як цього хоче Путін. Якщо господар Кремля не піде на поступки, то і весь політичний процес вже не матиме ніякого сенсу.
Продовжити санкції
Тим часом Петро Порошенко, очевидно розуміючи всю примарність затвердження “дорожньої карти” вже закликає Захід продовжити санкції проти Росії.
“Якщо цього не відбудеться, то на Раді ЄС, яка відбудеться в грудні, керівництво країн-членів ЄС буде мати всі підстави, щоб продовжити і посилити санкції. І ми, як українська сторона, внесли чітку пропозицію – давайте розглянемо позицію, щоб продовжити санкції не на півроку, а на рік – на весь 2017-ий. Зараз це питання обговорюється серед країн-членів ЄС”, – заявив Президент у телеінтерв’ю.
Також він зазначив, що нині в ЄС вже принаймні не стоїть питання продовжувати чи не продовжувати санкції, якщо Мінськ не буде імплементований. Звичайно, хочеться в це вірити. Як і у слова Порошенка про те, що “нормандська четвірка” немає жодних таємних домовленостей, котрі не оприлюднюються громадськості та що Захід не міняє Україну на Сирію.
“Чітко наголошую, що Україна абсолютно самостійна в процесі прийняття рішень. Я нікому і ніколи тиснути ні на себе, ні на Україну не дозволю. Україна має повну підтримку наших партнерів і союзників Німеччини та Франції. Ніякого обміну позицій України на Сирію не відбувається. Україна довела, що чітко виконує всі свої зобов’язання, а Росія – ні”, – зазначив Петро Порошенко.