“Згідно з регламентом ми маємо не пізніше 20 жовтня розглянути в першому читанні закону про державний бюджет України на 2017 рік. Я мав розмову з прем’єр-міністром, у четвер ми повинні запланувати бюджетний день”, – зазначив Андрій Парубій, повідомляє Українська правда.

Своєю чергою і в уряді заявили, що готові у четвер у повному складі прийти до нардепів. “У нас була вже вранці урядова нарада. Безумовно, найважливішим питанням взаємодії уряду і парламенту на цей тиждень є ухвалення державного бюджету в першому читанні”, – розповів на погоджувальній раді у парламенті віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, повідомляє РБК-Україна.

Він також повідомив, що представники Кабміну готові прийти і на засідання парламентського бюджетного комітету, що відбудеться сьогодні, 18 жовтня. Тож, якщо не буде якихось великих протиріч між нардепами та урядовцями, і парламент таки зможе цього тижня проголосувати у першому читанні головний кошторис держави, то буде ще час на правки, доопрацювання документа. І його кінцевого ухвалення можна було б очікувати не під Новий рік, як це відбувалось традиційно у нас, а до 1 грудня, як цього вимагає законодавство. Принаймні на такий розвиток подій вже надіються в уряді.

Тим часом парламентські фракції потрохи висувають свої вимоги для позитивного голосування. До прикладу, це вже зробив голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк. “У наступному бюджеті знову закладається величезна левова частка бюджету на фінансування армії. Це правильно... Але ми проголосуємо за цей бюджет тільки тоді, коли Міністерство оборони, а ми йому допоможемо, проаналізує використання бюджету цього року. Тому що далі волонтери постачають армію”, – каже він, повідомляє “Укрінформ”.

Тут нагадаємо, що Кабмін основним бюджетним пріоритетом передбачає оборону і нацбезпеку. На цю сферу передбачено виділити 5 % ВВП. Відповідно до урядових розрахунків йтиметься про 129 млрд гривень, що на 15 млрд більше, ніж у 2016-ому. Також повинні збільшитись на 4 млрд гривень видатки на МВС – до понад 46 млрд гривень. 

Серед пріоритетів в уряді також називали будівництво доріг ( на будівництво і ремонт має піти 14,2 млрд гривень Дорожнього фонду, а ще мільярд доларів за рахунок міжнародних фінансових організацій) та децентралізацію (в проекті держбюджету-2017 передбачено 9 млрд гривень).

Обіцяють в уряді й зростання соціальних гарантій. Прожитковий мінімум із 1 січня 2017-го має становити 1247 грн, а із 1 грудня 2017-го – 1373 грн, що на 126 гривень більше від прожиткового мінімуму, який встановлять наприкінці нинішнього року. Передбачається зростання на 30% зарплати вчителям і на 20% – лікарям. 

У проекті держбюджету передбачено зростання ВВП на 3% при інфляції трохи більше ніж 8%. Дефіцит бюджету має скоротитись до 3% ВВП, що є однією із вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Не всі експерти і нардепи в Україні називають прогнози урядовців по основним показникам реалістичними, але наш міністр фінансів Олександр Данилюк вже хвалився, що в МФВ проект українського держбюджету-2017 оцінили здебільшого позитивно. 

Тепер треба буде уважно слідкувати за тим як розвиватиметься складний щорічний процес ухвалення держбюджету. Разом з ним повинна відбутись і податкова реформа. Принаймні третю за останні три роки спробу анонсували в уряді. 

“Пошта” ще раніше писала про те, які новації в податковій сфері нині пропонує Мінфін. А на початку жовтня уряд вже затвердив відповідний проект поправок до Податкового кодексу і направив документ у Раду реформ при Президентові. Та останнє слово має бути за парламентом, де проект податкової реформи мав би бути зареєстрованим до 22  жовтня. А так як нинішній тиждень у парламенті буде останнім пленарним у жовтні, то зрозуміло, що нардепи можуть взятись за податкову реформу не раніше листопада. Та й щодо цього ніяких гарантій ще не може бути.

А от щодо парламентських завдань на цей тиждень, окрім вже згаданого бюджетного питання, то спікер Андрій Парубій повідомив про те, що Рада продовжуватиме працювати у форматі тематичних днів. Розглядатимуть блок питань, які стосуються оборони, а також ЖКГ. 

фото: rada.gov.ua

Окрім цього, Парубій пропонує обговорити питання запровадження посади бізнес-омбудсмена, чого вимагає ЄС. А ще закликає повернутись до розгляду змін до регламенту ВРУ, чого також чекають у ЄС. Спікер нагадує про законопроект № 4696, одним із авторів якого є він сам. Але тут треба нагадати, що є ще чотири альтернативних законопроекти. Усі ці документи парламентарі вже не раз безуспішно намагались включити до порядку денного.

“Наприкінці минулої сесії ми не змогли дійти по ньому загальної згоди, але всі голови фракцій знають, що найближчим часом у нас буде відповідальна зустріч з керівництвом Європарламенту з питань реформи парламенту. Хотів би, щоб це питання не ховали під стіл, під шухляди, а змогли вийти на його обговорення, принаймні, у першому читанні”, – заявив 17 жовтня Андрій Парубій, повідомляє “Дзеркало тижня”.

Нині ж спікер поки хвалиться лише тим, що відтепер у засіданнях погоджувальної ради у ВРУ братимуть участь громадські експерти, які матимуть змогу висловити свою думку із питань порядку денного і подискутувати з нардепами. 

І якщо ми вже згадали про роль експертів і вимоги від ЄС, то варто зазначити, що від цих сторін лунають заклики до нашого парламенту нарешті вирішити питання формування нового складу Центральної виборчої комісії, ухвалення низки законів у сфері енергетики і закону про Вищу раду правосуддя.

“Ключовим є ухвалення у другому читанні законопроектів про ринок електроенергії, документів, які стосуються призначення членів ЦВК, а також ухвалення законодавства, яке стосується судової реформи”, – заявив зокрема 17 жовтня в Києві під час дискусії на тему “Парламенти і всеосяжна демократична реформа” голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, повідомляє Цензор.НЕТ.

От тільки треба зазначити, що цього тижня немає в порядку денному ВРУ ні питання оновлення ЦВК, яка перепрацьовує вже понад два роки, ні законопроекту про Вищу раду правосуддя, яка має запрацювати в рамках розхваленої владою судової реформи.

Натомість, як звертають увагу експерти Реанімаційного пакету реформ (РПР), у порядку денному знову є законопроект №4370-1 щодо призначень керівників місцевих держадмінстрацій, ухвалення якого  фактично може скасувати реформу держслужби і привести до узурпації владних повноважень Президентом. В РПР вимагають від нардепів відхилити цей документ, як й інший законопроект № 2971-д, який відновлює рекламу пива у ЗМІ та в місцях продажу. 

“У першу чергу громадськість очікує прийняття двох законопроектів у сфері енергетики. Законопроект №4901 врегулює комерційний облік комунальних послуг, А проект №4941 дасть поштовх розвитку енергоефективності та раціональному споживанню енергетичних ресурсів. Парламент також має прийняти низку законопроектів, важливих для стимулювання економічного розвитку та створення сприятливих умов для діяльності бізнесу. 

Законопроекти №2531-а, 3153 та 2418-а мають оптимізувати систему держнагляду та підвищити рівень захисту бізнесу. Законопроект №2431 передбачає встановлення прозорих, зрозумілих і передбачуваних підходів до розрахунку штрафів органами Антимонопольного комітету України за порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції. І ще один законопроект із економічного блоку (№2353а) запроваджує чітку процедуру врегулювання заборгованості громадян з різними рівнями кредиторів. Розгляд цього пакету економічних законопроектів відкладається парламентом вже більше 4-6 місяців. Сподіваюсь, що депутати цього тижня все ж наважаться їх прийняти”, – пише у блозі на Українській правді директор Центру демократії та верховенства права, співголова Ради РПР та співініціатор руху “Чесно” Тарас Шевченко.