Народжені війною
З часу анексії Криму і війни на Донбасі українці змогли з нуля створити власну боєздатну армію. Передова роль у зміцненні війська належить воїнам тилу – волонтерам
фото: mil.gov.ua (2)
Єдиною державною інституцією, якій довіряють українці, згідно з даними соціологічних досліджень, є армія. Впродовж останніх двох років українське військо зазнало суттєвих змін. Нові стандарти національної безпеки й оборони зумовлені війною. Анексія Криму і збройний конфлікт на Донбасі виявили недоліки і слабкі місця української армії. Проблема втрати оборонного потенціалу нашої держави почалася чверть століття тому після офіційної відмови від ядерної зброї на користь пустих обіцянок підтримки країн-гарантів у разі небезпеки.
До Революції Гідності армія та безпека держави не були пріоритетом влади. Підконтрольні Кремлю українські міністри оборони декларували положення про те, що вітчизняні Збройні сили мають бути незначними за своєю чисельністю, але мобільні.
Озброєння йшло на продаж, військові частини ліквідовували, бази даних військкоматів знищували. Така позиція фактично дестабілізувала оборонну міць нашої держави. В роки правління Януковича нестачу коштів системи обороноздатності планувалося компенсувати за рахунок реалізації надлишкового військового майна.
2014 року був скасований призов на строкову військову службу, що дозволило заявити про повний перехід на контрактний принцип комплектування. Чисельність ЗСУ впала до історичного мінімуму – 165 тисяч осіб. Для прикладу, на зорі незалежності військовий потенціал України становив 900 тисяч військовослужбовців. Як наслідок – утрачена територія кримського півострова і гібридний вид війни на сході України.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак серед причин руйнування української обороноздатності називає кадровий безлад, небажання керівництва країни витрачати ресурси на розвиток ЗСУ, абсолютну відсутність в оборонному секторі відповідальності та правонаступництва, що призвело до відсутності довгострокового планування, а також корупцію, яка найбільше знищила наш оборонний потенціал, повідомляє веб-портал Finance.UA
Воєнні дії на сході змусили українську армію осучаснюватися. Передова роль у зміцненні війська належить воїнам тилу – волонтерам і небайдужим благодійникам. У всіх регіонах вони допомагають пораненим солдатам, які потребують лікування та реабілітації, збирають продукти харчування, гроші для придбання обмундирування солдатів, доставляють допомогу в гарячі точки, ризикуючи власним життям, сприяють відновленню військових частин. Український волонтерський рух зародився в часи Майдану. Сьогодні десятки тисяч волонтерів є надійними посередниками між суспільством і військовими на передовій. Завдяки їхнім наполегливості та ентузіазму наші бійці відчувають, що їх пам’ятають і чекають удома.
“Розбудову українських Збройних сил, після великого періоду зубожіння, можна умовно поділити на три великих етапи. Перший – збільшення кількості персоналу української армії та кількості озброєних вояків. Була поставлена мета довести чисельність до понад 200 тисяч осіб. Цей процес триває доволі успішно. В тому числі і щодо кількості реально готових до бою солдатів. Ще у квітні-травні 2014 року українська армія мала лише 6-10 тисяч осіб, реально спроможних захищати країну. Другий великий напрям реформ – люстрація у Збройних силах, відсіювання персоналу, який працював на російську військову розвідку або інші спецслужби Російської Федерації. Про досягнення в цій сфері громадськість дізнається мало, є лише спекуляції. Можна констатувати: до завершення цього процесу ще далеко. Третім етапом зміцнення української армії є реформування її структури”, – сказав в інтерв’ю “Німецькій хвилі” військовий експерт Європейської ради міжнародних відносин Ґустав Ґрессель.
Військову галузь України створено фактично з нуля. У 2014-2016 роках на фінансування українського війська було виділено в рази більше коштів, аніж за всі попередні роки незалежності України, зазначають експерти. Вітчизняні Збройні сили зміцнилися не лише кількісно, а й якісно. Військові стали майстернішими, покращилася якість амуніції та озброєння. Сьогодні технічні потреби армії задовольняють не лише військові заводи, а й приватні бізнеси чи не в кожному українському місті, інформує ТСН.ua. За даними Міністерства оборони, в останні три роки на озброєння в нашій державі були прийняті 23 найменування військової техніки. Серед новинок найбільше військових автомобілів. Американці подарували ЗСУ автомобілі зі спеціальним обладнанням: броньовані та звичайні позашляховики, медичні машини, радіолокаційні та протимінометні радарні системи.
За технічними характеристиками “Дозор-Б”, розроблений Харківським конструкторським бюро імені Морозова, можна порівняти з американським позашляховиком Humvee. За два роки війни на Донбасі розробники внесли в конструкцію сучасного броньовика БТР-4 понад тисячу змін. Збільшилася кількість танків, реактивних систем залпового вогню, артилерійських систем та мінометів калібру понад 100 мм, бойових літаків. Загалом обсяг армійських придбань включно з відремонтованою технікою зріс до 13 тисяч. Свій військовий потенціал, зокрема новітні розробки вітчизняних виробників, Україна продемонструвала цього року 24 серпня, відзначаючи 25-річчя Незалежності. Цього дня понад 4 тисячі військових і 200 одиниць техніки пройшлися центром Києва.
Пріоритетною статтею видатків проекту Держбюджету-2017 є національна безпека і оборона, на яку планують виділити щонайменше 5% ВВП – близько 129 мільярдів гривень. На потреби армії в наступному році уряд хоче виділити 64 мільярди гривень. Для порівняння, цьогоріч Міноборони отримало 55,6 мільярда гривень. За останні три роки фінансування вітчизняного оборонного комплексу зросло в чотири рази, повідомляють у Міноборони.
З початку цього року суттєво зросли зарплати військовослужбовців. Контрактник без бойових надбавок отримує 7 тисяч гривень. Окрім цього, солдатам контрактної служби передбачений пакет соціальних гарантій. Зі слів міністра оборони України Степана Полторака, на забезпечення одягом, зброєю і соціальними гарантіями одного військового в рік держава спрямовує 6 тисяч 700 доларів.
У серпні Міноборони представило комплект нової легкої непромокаючої зимової форми, виготовленої за сучасними технологіями. Зі слів керівника робочої групи з питань системи речового забезпечення при Міноборони України Костянтина Лісника, вона складається з білизни, костюма другого шару, костюма утеплювального в максимально холодну погоду, двошарових модульних рукавичок, шапки і шарфа-Баффа, який можна надягати на обличчя як маску. Солдат залежно від активності може самостійно коригувати свій костюм: міняти шари і утеплятися або, навпаки, розвантажуватися, інформує офіційний сайт Міноборони. Черевики у наших солдатів демісезонні. До них додаються зимові трекінгові термошкарпетки. Додатково передбачені бахили, які одягаються поверх черевиків у зимовий період і забезпечують ізоляцію ніг від води і холоду. Аналогічними схемами користуються американці та англійці, запевняє Костянтин Лісник.
Нещодавно уряд затвердив нові сухпайки для українських бійців. Сюди будуть включені сухофрукти, шоколад та кава. Такі норми розроблені для покращення якості харчування військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО і не мають можливості готувати гарячі обіди. Вперше використовується ретор-пакет та безполуменевий нагрівач їжі. Завдяки новим технологіям пакування, військовослужбовці отримають можливість харчуватися першими та другими стравами без використання термічної обробки. Про це на своїй сторінці у Facebook написав очільник Міноборони України Степан Полторак, зазначивши, що ці нововведення не вимагають додаткових бюджетних коштів.
джерело: slovoidilo.ua
З метою підвищення професіоналізму українських військових запроваджене двостороннє співробітництво у військовій, військово-технічній сферах і сфері оборони з передовими арміями світу: США, Польщі, Литви, Канади. Іноземні фахівці сприяють фаховій підготовці українських офіцерів та військових лікарів. Україна поглиблює співпрацю з Північноатлантичним альянсом та будує нову армію відповідно до стандартів НАТО. Радники військового альянсу беруть активну участь у розробці програмних документів оборонної реформи, держави-члени НАТО забезпечують фінансову підтримку реформам за допомогою механізму трастових фондів.
Наша держава хоче стати частиною так званої Програми посилених можливостей для особливих партнерів НАТО, інформує “Радіо Свобода”. Яскравими прикладами такої співпраці є Швеція та Фінляндія, які не є членами альянсу, але їхні сектори оборони та безпеки настільки гармонізовані з натівськими, що між ними практично немає різниці. Для цього наприкінці вересня в рамках візиту в Україну делегації НАТО на чолі з директором офісу безпеки євроатлантичного альянсу Тоддом Брауном СБУ підписала міжнародну угоду адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між урядом України та НАТО.
Чисельність українського війська зросла завдяки добровольчим батальйонам, які інтегровані до складу регулярної армії, і залученню військовослужбовців на контрактну службу. Сьогодні кількість контрактників в українській армії перевищує 56 тисяч осіб. Про це цього тижня повідомив Президент України Петро Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку, передає УНН. Близько 11 тисяч військових-контрактників – колишні мобілізовані, стверджує начальник відділу комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом управління призову та комплектування Головного управління персоналу Генерального штабу Андрій Полонський, пишуть “Українські новини”.
Важливим етапом у навчанні військовому ремеслу є строкова служба. За даними Кабміну, чисельність українців, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні-листопаді цього року, становить 13 908 осіб, передають “Українські новини”. З них у Збройних силах служитимуть 7 908 осіб, у Національній гвардії – 5 тисяч, Державній спеціальній службі транспорту – тисяча осіб. Обсяг видатків для проведення призову громадян на строкову військову службу в цей період складе 41 628 452,04 гривень. Обсяг видатків на одного призовника становить близько 3 тисяч гривень.
“Свого часу в нас був проект професіоналізації армії. Це дуже складний процес. Якщо рветься одна ланка – результату не отримаємо. Якщо не забезпечити соціальний пакет для контрактника – професійної армії не буде. Контрактники – це добре, але потрібний резерв. Треба чітко розмежовувати “резерв” і “призов”. Те, що військові призиваються, а згодом ідуть у резерв, не є ефективним. Необхідно створювати мережеві структури територіальної оборони, які були б стійкими до гібридних загроз. Вони є рухом спротиву, навіть якщо територію захоплюють”, – сказав у коментарі ВВС Україна директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Микола Сунгуровський.
Наприкінці вересня Петро Порошенко ветував закон, який передбачає надання права мобілізованим військовослужбовцям укладати короткострокові контракти під час особливого періоду. Своє рішення глава держави аргументував тим, що набуття чинності цього закону створило б умови для миттєвого звільнення великої кількості військових, а це послабило б обороноздатність країни. Тепер військові, які погодилися на це, не можуть розірвати контракт.
Цього тижня під час засідання Ради регіонального розвитку глава держави заявив, що в Україні наразі немає потреби в черговій, сьомій хвилі мобілізації, оскільки кількість контрактників перекриває необхідну кількість мобілізованих, інформує “Слово і Діло”. Президент зазначив, що Україна нарощуватиме кількість військовослужбовців за контрактом. З його слів, насамперед це будуть підрозділи, які нестимуть службу в зонах підвищеного ризику, поблизу кордону та потребуватимуть спеціальних технічних знань, підготовки. Петро Порошенко висловив переконання, що до 2020 року українське військо досягне стандартів НАТО, зазначивши, що жодна із сучасних армій світу під час реальної війни повністю не комплектувалася контрактниками, як це робить наша держава.
джерело: slovoidilo.ua
За вступ до НАТО у випадку проведення референдуму проголосували б 44,3% громадян України, проти вступу – 38,1%. Про це свідчать дані соціологічного опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, проведеного з 9 по 14 вересня в усіх регіонах України, за винятком окупованих територій Донбасу й Криму. В західному регіоні за вступ до НАТО проголосували б 75,6% респондентів, проти – 10,4%, у центральному регіоні – відповідно 51,2% і 28,1%, у південному – за 24,1% і проти 48,1%, у східному – 19,0% “за” і 70,1% “проти”, зокрема на Донбасі – 31% за і 52% “проти”.
Серед молоді (18-29 років) прихильників вступу до Північноатлантичного альянсу більше, ніж противників (49,6% і 32,1% відповідно). Водночас за відновлення позаблокового статусу України виступають 32,8% опитаних, проти – 38,4%. Прихильники позаблокового статусу становлять більшість у східному регіоні, відносну більшість – у південному, противники – більшість у західному і відносну більшість – у центральному регіонах. На Донбасі прихильників і противників цього приблизно порівну. В опитуванні взяли участь 2018 респондентів у 118 поселеннях. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Володимир Гулима, військовий експерт, голова правління ГО “Центр дослідження проблем регіонів і міжнародного співробітництва”:
– Воєнні дії на Донбасі консолідували українців. Важливо, що наше суспільство почало сприймати армію як ключовий державний інститут захисту. Виклик російського агресора посприяв зміцненню Збройних сил України. В цьому контексті збільшилися кількість та якість озброєння, військової техніки, покращилися грошове забезпечення і соціальні стандарти військовослужбовців, проводяться інтенсивні навчання військових із залученням досвіду іноземних колег.
Величезну роль у цьому відіграли волонтери. Функції волонтерського руху мають трансформуватися із забезпечення армійців у контроль за виконанням зобов’язань влади. Необхідно тиснути на посадовців, щоб вони розуміли рівень відповідальності. Кожен чиновник, перш ніж посилати на смерть звичайних громадян, повинен сам іти захищати батьківщину на передову. Армія має стати мірилом честі та совісті нації.
НАТО – не панацея для підвищення обороноздатності. Пріоритетом має бути глибока модернізація оборонної системи, приведення її у відповідь до потенційних викликів і загроз. Негативним фактором є відсутність дієвої системи управління військами.
Серед військового керівництва багато старих кадрів, які в часи проросійської влади Януковича руйнували вітчизняну оборонну систему. Вони не мають чіткого бачення розвитку армії і заважають це робити молодим офіцерам. Необхідно пришвидшити процес реформування ЗСУ, насамперед зосередившись на важливих моментах. Перехід на військову службу за контрактом – правильний крок, але запізнілий. Держава повинна виконувати свої обіцянки перед контрактниками. Професіональні військовослужбовці мають мати справжню можливість кар’єрного росту, відчувати себе захищеними, а не залишеними напризволяще. Лише в такому випадку можна створити сучасне боєздатне військо.
Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України:
– Війна застала нас зненацька, з військовою технікою, яка не обслуговувалася десятиліттями. За таких умов неможливо було обійтися без мобілізації і вилучення техніки у господарств. Особи, причетні до розвалу української армії, відповідно до великої кількості жертв на початку воєнного конфлікту на Донбасі, мають бути покарані. За останні два роки чисельність нашого війська зросла з 6 до близько 200 тисяч військовослужбовців. Збільшилася також кількість охочих навчатися у військових ВНЗ.
Збройні сили України озброєні новітніми зразками бойових машин. Безумовно, це величезний крок на шляху реформування обороноздатності країни. Такі зміни вдалися насамперед завдяки активній діяльності волонтерів, які зробили все для того, щоб кожен захисник відчував себе у безпеці. Суспільство шанує військових. Завдяки співпраці з органами місцевої влади і меценатами вдалося відновити військові частини, казарми. З’явилася можливість частіше проводити на полігонах навчання з бойовою стрільбою із залученням досвіду передових армій світу, що зменшує втрати на фронті. Крім цього, державне замовлення на виготовлення техніки та екіпірування для військовослужбовців активізує розвиток вітчизняної економіки і підприємництва.
Ворог веде проти нас приховану боротьбу за допомогою психологічних засобів впливу і сучасного озброєння. Важливо зуміти належним чином на це відповісти. Уряд і парламент мають виробити адекватну законодавчу базу, яка буде ефективно регулювати оборонну систему. Щоб максимально заохотити українців іти на контрактну військову службу, держава має забезпечувати виконання соціальних гарантій контрактників, передбачити реальні матеріальні і моральні стимули. Необхідно створити резерв особового складу військових, щоб мати можливість проводити планові ротації на передовій.
Микола Гуцуляк, військовий експерт, полковник запасу:
– Перевірити боєздатність армії в мирних умовах неможливо. Саме тому відновлення ЗСУ почалося в час війни на Донбасі. Суттєво підвищилася дисципліна військових, які здобувають професійний досвід на полігонах, зміцнилося усвідомлення патріотичного обов’язку. Високоефективним є шлях від добровольців до військових професіоналів.
Служба за контрактом дає можливість залучати до оборони країни компетентних, свідомих громадян. Важливо зосередитися на військово-патріотичному навчанні підростаючого покоління, наповнити інформаційний простір вичерпною інформацією про престижність роботи військового. Відомо: якщо сьогодні підтримувати свою армію, завтра не доведеться підтримувати чужу.
Дисциплінованість, твердий характер, бойовий дух – запорука ефективної боротьби проти агресора, який не дотримується приписів жодних міжнародних угод, жодних законів війни. Не заважайте Україні бути сильною – і вона обов’язково переможе.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
