Європа “без бар’єрів” для обраних

Цього тижня комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) проголосував за внесення України до списку країн, з якими Євросоюз запроваджує безвізовий режим. Таке рішення підтримали 38 членів комітету, четверо були проти, один утримався. Як писала “Пошта”, на початку вересня європарламентарі заслухали доповідь європейського депутата Марії Габріель із пропозицією скасувати візи для українців. Члени комітету відхилили всі поправки, запропоновані до цієї доповіді. Крім цього, на засіданні було підтримано ратифікацію угоди України з Європейським поліцейським офісом для посилення співпраці в правоохоронній сфері.

Лібералізація візового режиму на фінішній прямій

Сьогодні, 29 вересня, питання надання нашій державі безвізового режиму має розглянути комітет закордонних справ Європарламенту. Європейські депутати можуть затвердити скасування віз Україні на одному з наступних сесійних тижнів – 3-6 жовтня, або 24-27 жовтня, після чого пропозицію щодо українського “безвізу” має схвалити Рада Європи, інформує “ВВС Україна”. Якщо Європарламент проголосує за українське питання в перших числах наступного місяця, вже 13-14 жовтня його може затвердити Рада ЄС на засіданні з питань правосуддя та внутрішніх справ. У такому разі безвізовий режим міг би запрацювати в нашій державі ще до кінця цієї осені.

фото: dt.ua

“Шансів на те, що Євросоюз зупинить процес надання Україні безвізового режиму дуже мало. ЄС – надзвичайно складна бюрократична структура, яка важко ухвалює рішення, але ніколи їх не скасовує. Торік точилися серйозні дискусії, що Україні взагалі не дадуть “безвізу”, бо ми щось не виконаємо, або через проблему з міграцією в Європі. Однак політичне рішення було ухвалене ще півтора-два роки тому, воно поступово виконувалося. Швидше за все, в жовтні відбудеться голосування, і Україна отримає безвізовий режим. Єдине, що теоретично може цьому завадити, — якісь форс-мажорні обставини, наприклад, загострення війни на Донбасі, але навряд чи це станеться до жовтня”, – зазначив в ефірі радіостанції “Голос Столиці” політичний експерт, керівник міжнародного Інституту демократій Сергій Таран.

Підтримка європейських партнерів засвідчує високий рівень довіри до нашої держави та її громадян зокрема. Нас розглядають як країну, яка в перспективі може стати членом ЄС, частиною європейської цивілізації. За час виконання Плану дій візової лібералізації Україна досягла прогресу в боротьбі з корупцією, створила низку відповідних органів, запровадили нові системи контролю за безпекою документів, удосконалила управління кордонами. Попри це є ще багато питань, які потрібно тримати на контролі. Зокрема, можливу дискредитацію парламентом системи електронного декларування, що є однією з умов скасування віз. Окрім цього, залишиться чимало завдань, які необхідно виконувати й надалі.

Незважаючи на формальне виконання Києвом усіх вимог Єврокомісії, необхідних для отримання “безвізу”, Європарламент вважає, що Брюсселю необхідний спеціальний механізм моніторингу впровадження в дію антикорупційного законодавства та судової реформи в Україні, пише “Німецька хвиля”.

Зі слів євродепутата від Польщі Яцека Саріуша-Вольського, механізм призупинення дії безвізового режиму, який наразі перебуває на стадії розробки, повинен бути доповнений вимогою продовжувати виконання необхідних стандартів та критеріїв.

“Соціологія показує, що близько 50% українців є потенційними мігрантами. Європа цього боїться. Боїться нашої культури, війни на сході. Але водночас розуміє, що ненадання Україні безвізового режиму послабить нинішню українську владу і наблизить до можливого обвалу реформ. Рішення будуть. На мою думку, “безвіз” дадуть обмеженим категоріям населення з серйозними бар’єрами за частиною грошей, страховок і всього іншого. Це буде щонайшвидше в 2017 році”, – сказав директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник “Голосу Столиці”.

джерело: tsn.ua

Основні правила “безвізу”

Не до всіх 28 країн Євросоюзу можна буде їздити без віз. Ірландія та Велика Британія, наприклад, мають особливі умови в шенгенській угоді, тому надалі вимагатимуть свою візу. В Єврокомісії кажуть: українці зможуть вільно відвідувати чотири країни, що не належать до ЄС, проте входять до Шенгенської зони, — Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію, інформує “ВВС Україна”.

Перетинаючи кордон, громадянам України в разі запровадження безвізового режиму необхідно мати ті самі документи, які зазвичай потрібні для отримання візи. Першою вимогою для поїздки в Євросоюз є наявність біометричного закордонного паспорта, повідомляє “Німецька хвиля”. Також варто пам’ятати, що безвізовий режим гарантує перебування в “Шенгенській зоні” терміном до 90 днів упродовж кожних півроку в бізнесових, туристичних та сімейних цілях. Порушення цього правила може зумовити депортацію із забороною подальшого в’їзду в ЄС.

Для тривалого навчання в країнах ЄС треба буде отримувати спеціальну довгострокову візу. Оформлення національних віз і спеціальних дозволів не потрібно, якщо метою візиту є короткострокові курси терміном до трьох місяців. Для працевлаштування в Євросоюзі потрібний трудовий контракт або запрошення на роботу, на підставі якого оформлюється національна робоча віза або посвідка на проживання.

Іноді співробітники імміграційної служби можуть попросити підтвердити мету й умови поїздки, довести наявність достатньої кількості грошей для перебування на території ЄС і повернення додому. Наприклад, для того, щоб довести свою платоспроможність, треба пред’явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту та наявність коштів на кредитній картці. Обсяг необхідної суми безпосередньо залежить від тривалості поїздки і вибраної країни. З метою гарантування безпеки можливі вибіркові перевірки на кордоні. Таким чином, скористатися безвізовим режимом зможуть лише фінансово забезпечені українці, а таких у нас меншість.

“Я переконаний, що після отримання безвізового режиму з ЄС кожен українець відчує себе повноправним громадянином вільного світу. Таке рішення комітету Європарламенту демонструє, що Україна гідно склала іспит реформ на шляху євроінтеграції”, – написав на своїй сторінці у Facebook голова Верховної Ради Андрій Парубій.

фото: apostrophe.ua

Для 45,8% українців головним зовнішньополітичним пріоритетом є дипломатичні відносини з країнами Євросоюзу, для 12,6% – із Росією, для 6,9% – з іншими країнами СНД. Про це свідчать дані опитування Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, проведеного з 9 по 14 вересня цього року в усіх регіонах України, крім окупованих територій Донбасу та Криму. Найчастіше на пріоритетність відносин із країнами ЄС вказують жителі західних і центральних областей (75,5% і 52,8% відповідно). Відносини з Росією пріоритетні для 21,4% мешканців півдня, 22,4% сходу і 29,7% Донбасу. В західних регіонах таких лише піввідсотка, в центральних областях – 4,1%.

На запитання “чи потрібно Україні вступити до Євросоюзу?” позитивно відповіли 49,7% респондентів, 35,3% – негативно. На заході і в центрі України більшість опитаних підтримують вступ до ЄС (відповідно 52,8% і 55,8%). Чим молодші респонденти, тим частіше вони висловлюються за вступ до Євросоюзу (у групі 18-29 років — 56%, 60 і більше років — 41,1%). На Донбасі, решті сходу та півдні більше тих, хто виступає проти вступу (відповідно 52,8%, 57,6%, 44%).

Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС “дуже важливе” для 19,2% респондентів, “скоріше важливе” для 25,7%, для 22,3% – “мало важливе”, для 26,7% – “не важливе зовсім”. Прихильників “безвізу” також більше серед молоді (61,2% респондентів 18-29 років), на заході і в центрі. 6,5% опитаних вважають, що Україна отримає безвізовий режим з ЄС до кінця цього року, 15,4% – в наступному році, 29,7% – пізніше 2017 року, 19,6% – ніколи.

В опитуванні взяли участь 2018 респондентів у 118 поселеннях, вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором опитуваних на останньому етапі. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Оксана Юринець, парламентар, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції:

– Рішення про схвалення безвізового режиму для України важливе не лише для нашої держави, а й для Європи. Ми виконали всі необхідні вимоги, тому для нас важливо отримати те, що нам було обіцяно, а Європі важливо не втратити довіру українців, які ціною власного життя захищають її від посягань кремлівського агресора. Безумовно, безвізовий режим – не панацея для України. Так, це перший і дуже важливий крок. Далі на шляху євроінтеграції – модернізація економіки, залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць, вихід на європейські ринки з продукцією вітчизняних виробників, яку потрібно “дотягнути” за конкурентоспроможністю до європейської. Передбачено, що “безвіз” Україні буде надано наприкінці жовтня. Цього тижня я зі своїми колегами з групи міжпарламентських зв’язків із Німеччиною відвідала Берлін, тут ці настрої підтверджуються. Хоча йдеться про короткотермінові поїздки до країн Євросоюзу, впровадження безвізового режиму має вагомі плюси. Не треба буде вистоювати в чергах у консульствах, щоб отримати візу для таких поїздок, не доведеться відчувати себе “третім світом”. Щоправда, необхідно пам’ятати про обов’язковість біометричного паспорта, фінансову спроможність, яку можуть перевіряти при перетині кордону. Довготривалі поїздки, поїздки з метою працевлаштування чи навчання під дію “безвізу” потрапляти не будуть.

Володимир Фесенко, політолог:

– Рекомендація комітету Європарламенту – проміжне рішення процесу лібералізації візового режиму ЄС із Україною. Ключові рішення євродепутатів і Ради Європи ще попереду. Їх прийматимуть паралельно зі схваленням механізму призупинення “безвізу” в разі, якщо виникнуть форс-мажорні обставини. Цей крок необхідний насамперед для запобігання нерегульованому потоку нелегальних трудових мігрантів. Імплементація Угоди з ЄС – багаторічний бюрократичний технічний процес, малопомітний для звичайних громадян. Натомість безвізовим режимом може скористатися кожен, хто має можливість відвідати інші країни. Він спрощує комунікацію України з ЄС, наближає до європейських стандартів. Насамперед цим шансом скористається молодь, яка відкриває для себе світ, впливові ділові люди, громадські діячі, журналісти, які їдуть в Європу з професійною метою. На мою думку, Євросоюз додатково не обмежуватиме вільних подорожей. Наразі для поїздок без віз необхідно мати біометричний закордонний паспорт, чітко знати мету поїздки, бути фінансово спроможним. Подейкують, що європейські країни хочуть запровадити певну плату за перетин кордону, але поки що це залишається на рівні чуток. Безвізовий режим дає право вільно подорожувати країнами Євросоюзу терміном до 90 днів упродовж кожних півроку. За цей час можна зарекомендувати себе за кордоном, знайти потрібні контакти, щоб згодом отримати від європейців запрошення на навчання, працевлаштування та дозвіл на оформлення постійної візи. Українська влада зобов’язана покращувати соціально-економічне становище країни, щоб більшість громадян могла скористатися “безвізом”.

Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова:

– Багаторічний процес лібералізації візового режиму Євросоюзу з Україною виходить на фінішну пряму. Те, що комітет із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ рекомендує Європарламенту надати Україні безвізовий режим, – важливий крок на шляху входження нашої держави до європейської спільноти. У другій половині жовтня Рада Європи має юридично затвердити рішення про “безвіз” для українців. Передбачається, що вже з початку наступного року ми зможемо вільно подорожувати європейськими країнами. Однак не варто ототожнювати безвізовий режим із євроінтеграцією. В цьому контексті важливішою є імплементація Угоди про асоціацію України з ЄС. Створення зони вільної торгівлі – базовий елемент руху до Європи, дороговказ подальших реформ. Швидше за все, частина рішень щодо цього питання буде прийнята на найближчому саміті Україна-ЄС. Запровадження безвізового режиму насамперед спрощує контакти нашої держави з країнами Євросоюзу, робить їх продуктивнішими. Українці зможуть безпосередньо знайомитися з європейськими стандартами, правовими, юридичними, бізнесовими нормами, щоб упроваджувати їх у себе на батьківщині.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти